Технiчне обслуговування та ремонт системи охолодження двигуна ВАЗ-2109
Информация - Транспорт, логистика
Другие материалы по предмету Транспорт, логистика
Тема: ТО та ремонт системи охолодження двигуна ВАЗ-2109
Змiст
Вступ
1. Загальнi вiдомостi
2. Охолоднi рiдини
3. Будова системи охолодження двигуна ВАЗ-2109
4. Технiчне обслуговування системи охолодження
4.1 Перевiрка рiвня i щiльностi рiдини в системi охолодження
4.2 Заправлення системи охолодження рiдиною
4.3 Регулювання натягу пасу приводу насоса
4.4 Насос охолодноi рiдини
4.5 Контроль
5. Ремонт системи охолодження
6. Вимоги до iнструменту для виконання технiчного обслуговування та ремонту
Список використаноi лiтератури
Вступ
Двигун працюСФ нормально тiльки при певному тепловому режимi. Якщо цилiндри та поршнi вiд зiткнення з гарячими газами перегрiваються, то пiдвищуСФться iх зношуванiсть через вигоряння мастильного матерiалу. ВiдбуваСФться коксування масла з вiдкладенням нагару. Зменшення зазорiв внаслiдок теплового розширення поршнiв у цилiндрах. Одночасно знижуСФться потужнiсть через погiршення наповнення цилiндрiв.
Таких негативних наслiдкiв можна уникнути, якщо охолоджувати гарячi деталi двигуна. Проте надмiрне охолодження теж неприпустиме. Якщо двигун переохолоджений, то збiльшуються втрати тепла в процесi перетворення ii в механiчну енергiю. Крiм того, паливо погано випаровуСФться, важко займаСФться i не повнiстю згоряСФ, що знижуСФ потужнiсть i економiчнiсть двигуна, а значне утворення нагару при неповному згоряннi палива може призвести до залягання поршневих кiлець i зависання клапанiв. Зношуванiсть у переохолодженому двигунi теж збiльшуСФться, оскiльки вiдбуваСФться конденсацiя продуктiв згоряння, якi, перебуваючи в рiдкому станi, викликають сильну корозiю гiльз цилiндрiв, поршнiв i поршневих кiлець. Через збiльшення затримки самозаймання палива пiдвищуСФться жорсткiсть роботи. Найвигiднiший тепловий стан двигуна в межах 85-95С пiдтримуСФ система охолодження, яка вiдводить зайве тепло вiд деталей i передаСФ ii навколишньому повiтрю. Для вiдведення тепла вiд нагрiтих частин двигуна використовують рiдинну примусову систему охолодження. Циркуляцiя охолодноi рiдини в такiй системi вiдбуваСФться пiд дiСФю вiдцентрового насоса, що подаСФ охолоджену воду з радiатора в сорочку охолодження блока цилiндрiв.
У сучасних двигунах застосовуСФться замкнута система охолодження, iзольована вiд атмосфери i зСФднуСФться з нею тiльки при вiдкриттi повiтряного або парового клапанiв, розташованих у пробцi радiатора.
1. Загальнi вiдомостi
Температура газiв у цилiндрах двигуна, що працюСФ, досягаСФ 1800... 2000 С. Частина теплоти, що видiляСФться (для карбюраторних шипунiв - 21...28%, для дизелiв - 29...42%), перетворюСФться на корисну роботу, частина (12...27% - для карбюраторних двигунiв, 15...25% - для дизелiв) - вiдводиться з охолодною рiдиною.
У разi перегрiвання двигуна внаслiдок недостатнього вiдведення теплоти його потужнiсть зменшуСФться, а витрата палива збiльшуСФться. Крiм того, це може призвести до заклинювання поршнiв, обгоряння головок клапанiв, вигоряння мастила, виплавляння вкладишiв пiдшипникiв, руйнування поверхнi шийок колiнчастого вала. В карбюраторному двигунi може виникнути детонацiя.
У разi переохолодження двигуна внаслiдок втрати теплоти його потужнiсть знижуСФться, збiльшуються втрати на тертя через густе мастило; частина робочоi сумiшi конденсуСФться, змиваючи мастило зi стiнок цилiндра, пiдвищуСФться корозiйне спрацьовування стiнок цилiндрiв унаслiдок утворення сiрчаних i сiрчистих сполук.
В автомобiльних двигунах застосовують такi системи охолодження (рис.1.1): рiдинну (здебiльшого); повiтряну (рiдше).
Температура охолодноi рiдини, що мiститься в головцi блока цилiндрiв, маСФ становити 80...95 С. Такий температурний режим найвигiднiший, забезпечуСФ нормальну роботу двигуна й не повинен змiнюватися залежно вiд температури навколишнього повiтря та навантаження двигуна.
Рiдиннi системи охолодження бувають: вiдкритi; закритi. Вiдкрита система охолодження безпосередньо сполучаСФться з навколишньою атмосферою, а закрита (рис.1.1 а), що застосовуСФться в сучасних двигунах, - перiодично, через спецiальнi клапани в кришцi радiатора або розподiльного бачка. В закритих системах охолодження пiдвищуСФться температура кипiння охолодноi рiдини, й вона менше випаровуСФться. Крiм того, циркуляцiя рiдини примусова.
Рис.1.1 Принциповi схеми систем охолодження двигунiв:
а - рiдинноi; б - повiтряноi; 1 - радiатор; 2 - вентилятор;
3 - верхнiй патрубок; 4 - термостат; 5 - водяна сорочка;
6 - розподiльна труба; 7 - насос; 8 - головка цилiндрiв;
9 - рефлектор; 10 - охолоднi ребра
Для повiтряних систем охолодження (рис.1.1 б) характерна безпосередня передача теплоти в атмосферу. Потрiбна iнтенсивнiсть охолодження досягаСФться за допомогою охолодних ребер 10, вентилятора 2 та рефлектора 9 Витрата охолодного повiтря може регулюватися. Система проста за будовою та в експлуатацii, забезпечуСФ швидке прогрiвання двигуна пiсля запуску, маСФ невелику масу. Недолiки системи повiтряного охолодження: велика потужнiсть, що витрачаСФться на привод вентилятора; шумнiсть роботи; нерiвномiрнiсть вiдведення теплоти по висотi цилiндра.
Принцип дii рiдинноi системи охолодження (рис.1.2). Вiдцентровий насос, який дiстаСФ обертання за доп