Технiчне обслуговування та ремонт системи охолодження двигуна ВАЗ-2109
Информация - Транспорт, логистика
Другие материалы по предмету Транспорт, логистика
днiшого теплового режиму двигуна пiд час руху автомобiля. Його встановлюють у корпусi вiдвiдного патрубка головки цилiндрiв. Термостат двигуна складаСФться з корпусу 2 (рис.1.6), в якому розмiщено рухоме осердя 4 з двома клапанами: перепускним 1 та основним 7.
Рис.1.6 Схема роботи термостата:
а - циркуляцiя рiдини по малому колу пiд час прогрiвання холодного двигуна;
б - циркуляцiя по малому та великому колам (початкове вiдкривання клапана);
в - циркуляцiя по великому колу (повне вiдкриття клапана, двигун прогрiто до нормальноi температури)
У початковому (верхньому) положеннi осердя втримуСФться поворотною пружиною 3. Всерединi осердя розмiщено реактивний штифт 5, гумовий буфер 6, гумову дiафрагму 8 i тверду термочутливу речовину - церезин (кристалiчний вiск) 9, що маСФ великий коефiцiСФнт обСФмного розширення. Пiд час прогрiвання двигуна пiсля пуску (рис.1.6 а) основний клапан 7закритий, а перепускний 1 - вiдкритий, i охолодна рiдина циркулюСФ по малому колу, минаючи радiатор: вiд вiдцентрового насоса в сорочку охолодження й через перепускний клапан 1 термостата назад до насоса. Таким чином охолодна рiдина, циркулюючи тiльки сорочкою охолодження, швидко нагрiваСФться й прогрiваСФ двигун. У мiру нагрiвання охолодноi рiдини церезин в осердi термостата починаСФ плавитися й, розширюючись, вибиваСФ дiафрагму 8, передаючи через буфер 6 зусилля на штифт 5. Останнiй, упираючись у корпус, перемiщуСФ осердя 4 з клапанами вниз, вiдкриваючи основний клапан i прикриваючи перепускний.
При цьому нагрiта рiдина починаСФ частково надходити через основний клапан 7 у радiатор, а частково - через перепускний до насосу (рис.1.6 б). Коли охолодна рiдина прогрiСФться до температури 90...94 С, основний клапан повнiстю вiдкриваСФться, а перепускний - закриваСФться. В цей чаiиркуляцiя всiСФi рiдини вiдбуватиметься по великому колу через радiатор (рис.1.6 в).
Вентилятор - чотирилопатевий, пластмасовий, слугуСФ для створення сильного потоку повiтря, що просмоктуСФться через серцевину радiатора, для швидшого охолодження в ньому рiдини. Лопатi вентилятора разом iз приводним шкiвом крiпляться болтами до маточини вала вiдцентрового насоса.
Жалюзi регулюють iнтенсивнiсть обдування радiатора зустрiчним потоком повiтря. Складаються з вертикальних пластин, шарнiрно закрiплених угорi та внизу перед радiатором. Повертання пластин для змiни кiлькостi повiтря, що проходить крiзь серцевину радiатора, а отже, регулювання температури охолодноi рiдини здiйснюються рукояткою з мiiя водiя. Коли рукоятка всунута до кiнця, жалюзi вiдритi, й повiтря вiльно проходить крiзь серцевину радiатора. Прикриваються жалюзi витягуванням рукоятки. Це потрiбно для прискорення прогрiвання двигуна й пiд час руху за низьких температур навколишнього повiтря.
Для зливання охолодноi рiдини iз системи СФ два зливальних краники. Один iз них, установлений з лiвого боку на пiдвiдному патрубку вiдцентрового насоса, закриваСФться повертанням управо спецiальноi тяги, шарнiрно зСФднаноi зi стержнем краника. Другий краник, розташований з правого боку в нижнiй частинi сорочки блока цилiндрiв, закриваСФться перемiщенням тяги вниз. Для вiдкривання краника тягу перемiщують угору.
2. Охолоднi рiдини
Система охолодження розрахована на всесезонне використовування антифризiв марок Тосол-А40М i Тосол-А65М. Застосування антифризiв запобiгаСФ руйнуванню двигуна i радiатора вiд розморожування, в системi не утворюСФться накип i зменшуСФться корозiя деталей. Антифриз отримують розбавленням технiчного етиленглiколю дистильованою водою. Щоб зменшити шкiдливу дiю етиленглiколю на метали, до складу антифризу додають антикорозiйнi присадки.
Тосоли - складнi рiдини. Вони мають високi експлуатацiйнi показники i випускаються промисловiстю трьох видiв: концентрат Тосол-АМ i два його воднi розчини, готовi до вживання, - Тосол-А40М i Тосол-А65М.
Позитивною властивiстю етиленглiколевих розчинiв СФ те, що при замерзаннi вони утворюють рихлу масу, не порушуючи герметичностi системи охолодження, i не призводять до пошкодження деталей. Так, наприклад, у Тосола-А40М при температурi - 40С на поверхнi рiдини утворюються першi кристали льоду. При подальшому зниженнi температури кристалiзацiя води продовжуСФться, а етиленглiколь залишаСФться рiдким. До температури - 70С антифриз СФ рухомою кашоподiбною масою, яка не здатна розiрвати нi радiатор, нi стiнки сорочки охолодження блока цилiндрiв. Рiч у тому, що зi зниженням температури обСФм етиленглiколю зменшуСФться i створюСФться можливiсть нарощування крижаних кристалiв без шкоди для двигуна.
Тiльки при температурi нижче - 70С антифриз загусне настiльки, що перетвориться на щiльну масу, яка вже може вивести з ладу двигун. Все сказане стосуСФться тiльки свiжого тосола. Дослiдним шляхом встановлено, що антифриз тосол у системi охолодження надiйно працюСФ лише протягом 60000 км пробiгу автомобiля, тому рекомендуСФться щорiчно перед зимовою експлуатацiСФю проводити змiну антифризу в системi охолодження.
Характерною ознакою антифризу, що визначаСФ температуру кристалiзацii, СФ його густина. Замiрюють густину ареометром-гiдрометром. Слiд памятати, що не тiльки низька, але й висока густина охолодноi рiдини пiдвищуСФ температуру ii кристалiзацii.
У процесi роботи рiвень антифризу в системi може знижуватися через випаровування води. Концентрат Тосол-АМ не випаро