Теорiя розподiлу влад
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
Мiнiстерство внутрiшнiх справ Украiни
Унiверситет внутрiшнiх справ
Кафедра iсторii та теорii держави та права
Курсова робота
на тему:
тАЬТеорiя розподiлу владтАЭ
Виконав: курсант
Перевiрив:
Харкiв 1999ЗМРЖСТ
ВСТУП3
1.ПЕРЕДУМОВИ ТА РОЗВИТОК ТЕОРРЖРЗ РОЗПОДРЖЛУВЛАД4
2.ЗДРЖЙСHЕHHЯВУКРАРЗHРЖ ДЕРЖАВHОРЗ ВЛАДИ
ЗА ПРИHЦИПОМ ПОДРЖЛУ HАЗАКОHОДАЧУ,
ВИКОHАВЧУ РЖ СУДОВУ.9
АМЕРИКАHСЬКА СИСТЕМА ДЕРЖАВHИХ ОРГАHРЖВ9
3.ТЕОРРЖЯПОДРЖЛУ ВЛАДИ: ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ВДОСКОHАЛЕHHЯ18
Висновок33
Використана лiтература34
ВСТУП
Зцього приводу вже чимало написано i сказано. Hе буду повторювати аргументи, а лише зазначу, що принцип подiлу влади для правовоi держави не слiд фетишизувати, що СФдиним джерелом державноi влади СФ народ, а державнi органи виконують певнi функцii по здiйсненню цiСФi влади, що суть питання полягаСФ не тiльки у науково обгрунтованому розподiлi цих функцiй, а, що не менш важливо, у взаСФмодii всiх гiлок влади.
Характерно, що прибiчники президентськоi республiки i концепцii подiлу влади часто посилаються на конституцiйний досвiд США. Але звернемося до американських авторитетiв. Вiдомий конституцiоналiст професорЧ.Райз у вiснику Програми сприяння парламентовi Украiни(номер за 12вересня 1995р.) пише: Подiл влади СФ не зовсiм точним термiном для опису американськоi конституцiйноi моделi. автори американськоi конституцii насправдi створили форму державного правлiння не з подiлом влади, а радше з вiдокремленими один вiд одного владними iнститутамипрезидентом, законодавчим органом i судами, якi мають розмежованi компетенцii i розподiленi функцii... Кожна гiлка влади може вдаватися до певних дiй, але проведення цiлiсноi полiтики вимагаСФ спiвпрацi iнших владних гiлок. Чи призводить система, яка даСФ конкретнi iнституцiйнi повноваження президентовi i законодавчому органовi, до суперництва мiж ними у виробленнi полiтики?запитуСФ Райз. РЖ вiдповiдаСФ: Так, призводить, але ж вона таки створюСФ стимули, необхiднi гiлкам влади для спiвпрацi.
Творцям нашоi новоi Конституцii треба зважити на цей бiк справи. Поки що законодавча i виконавча гiлки влади змагаються iз перемiнним успiхом у накладеннi вето на вiдповiднi акти. Hа мiй погляд у новiй Конституцii Украiни слiд чiтко вказати на необхiднiсть взаСФмодii рiзних гiлок влади. Hе менш важливо домогтися такоi взаСФмодii у реальнiй практицi.
1.ПЕРЕДУМОВИ ТА РОЗВИТОК ТЕОРРЖРЗ РОЗПОДРЖЛУВЛАД
Звернемося до першопочаткiв розвитку теорii про подiл державноi влади на законодавчу, виконавчу i судову.
ВXIII главi 5оi книги Про дух законiв Монтеск'СФ порiвнюСФ деспотичне правлiння з звичаями дикунiв Луiзiани, котрi, бажаючи дiстати з дерева плiд, зрубують дерево пiд самий корiнь. Так дiСФ i деспотичне правлiння, само пiдрубуючи крону, на котрiй воно тримаСФться.
Феодально деспотичному режиму Монтеск'СФ протиставляСФ конституцiйно-монархiчний або республiканський режим i подiбно до Локка розвиваСФ компромiсну теорiю розподiлу влад на законодавчу, виконавчу i судову, дiючи iзольовано одна вiд одноi. Монтеск'СФ був впевнений, що, якщо монарх буде управляти не вмiшуючись в судовi функцii, а законодавчi органи будуть видавати тiльки закони, але не управляти краiною, всi основнi прошарки феодального суспiльства будуть задоволенi, зокрема буржуазiя перестане бути ворогом аристократичноi знатi. Вцьому питаннi Монтеск'СФ подiбно до Локка орiСФнтувався на так звану Славну революцiю 1688рр. в Англii, заснованому на класовому компромiсi мiж буржуазiСФю i феодально-аристократичною владою. Про такий компромiс мрiяв Монтеск'СФ i для Францii. Сама по собi теорiя розподiлу влад вiдiгравала в часи Монтеск'СФ вiдому прогресивну роль, тому що в якiйсь мiрi обмежувала судову i законодавчу владу монарха. Але по сутi вона страждала корiнним недолiком, так як фактично вела до знищення СФдностi державноi влади, робила виконавчу владу незалежною вiд законодавчих органiв i по сутi справи безконтрольною, а законодавчi органи перетворювала в заклади, якi могли видавати закони але не мали права слiдкувати за iх виконанням. Мiж окремими владами виникали конфлiкти. Теорiя розподiлу владтиповий зразок компромiсу французького просвiтителя.
Азараз я хотiв би звернути увагу на iсторiю розвитку украiнськоi конституцii, а саме на моменти, що передбачали розподiл державноi влади.
Розглянемо Конституцiю Пилипа Орлика, прийняту 5квiтня 1710року на Козацькiй Радi ум. Бендерах. Проаналiзувавши роздiл VI цiСФi Конституцii ми можемо побачити, що Пилип Орлик пропонуСФ проводити державне управлiння розмежувавши повноваження i об'СФднавши всi гiлки влади в СФдиний державний механiзм: Якщо в незалежних державах дотримуються похвального i корисного для публiчноi рiвноваги порядку, а самеi пiд час вiйни, i в умовах миру збирати приватнi й публiчнi ради, обмiрковуючи спiльне благо батькiвщини, на яких i незалежнi володарi у присутностi Його Величностi не вiдмовлялися пiдкорити свою думку спiльному рiшенню урядовцiв i радникiв, то чому ж вiльнiй нацii не дотримуватись такого ж прекрасного порядку? Далi слiдуСФ, що першiсть в краiнi належить Генеральнiй старшинi, якiй пiдпорядковуються Полковники, що за характером обов'язкiв при