Теорiя розподiлу влад

Информация - Юриспруденция, право, государство

Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство

ii дiяльностi верховних владних структур.

Крапку в цiй боротьбi поставила Декларацiя про державний суверенiтет Украiни, яка закрiпила принцип розподiлу влад: Державна влада в Республiцi здiйснюСФться за принципом ii розподiлу на законодавчу, виконавчу i судову.

Звiдсиважливий висновок: треба створювати принципово нову, незнану у нас до цих пiр форму правлiння, яка б забезпечила ефективне функцiонування всього механiзму здiснення народовладдя в Украiнi.

2.ЗДРЖЙСHЕHHЯВУКРАРЗHРЖ ДЕРЖАВHОРЗ ВЛАДИ ЗА ПРИHЦИПОМ ПОДРЖЛУ
ЗАКОHОДАЧУ, ВИКОHАВЧУ РЖ СУДОВУ.

АМЕРИКАHСЬКА СИСТЕМА ДЕРЖАВHИХ ОРГАHРЖВ

1)Основнi вiтки державноi влади, iх розмежування i вiдношення.

Врацiонально влаштованiй державi, якою СФ правова держава, влада здiйснюСФться за допомогою спецiальних органiв. Звiдси рiзнi галузi влади: законодавча, виконавчо-розпорядча i судова. Для того, що запобiгти зловживанню владою i виникненню авторитарноi, абсолютноi влади, не зв'язаноi правом, цi вiтки не повиннi зСФднуватися в руках одного органу, тобто повиннi бути роздiльнi. Розподiл влад таким чином СФ структуроутворюючим i функцiональним принципом рацiональноi органiзацii i контролю. Розмежування направлено на то, щоб утримати державну владу вiд можливих зловживань. Всi органи i вiтки державноi влади покликанi бути хоронителями Конституцii. Конституцiя повинна стояти над цими владами, а не влади над КонституцiСФю. Розподiл влад виражаСФться в розподiлi компетенцiй, в заСФмному контролi, в системi здержок i противаг, збалансованостi, тобто рiвновага досягаСФться через процеси налагодження i взаСФмопогодження (7,42).

Правова держава означаСФ вiдсутнiсть будь-якоi необмеженоi, абсолютноi влади не зв'язаноi правом i принципами Конституцii. Здопомогою розподiлу влад правова держава органiзовуСФться i функцiонуСФ правовим способом. Державнi структури i iх дiяльнiсть позбавленi тут вiд стресiв i лихоманок, визваних в монократичних режимах змiною i утвердженням нових лiдерiв. Hавпаки, правова держава сама СФ основою для такоi змiни. Боротьба за владу i особистi амбiцii не вириваються з-пiд контролю, вони регламентованi мiцним правовим порядком i строгими юридичними процедурами виборiв i змiни лiдерiв. Замiсть режиму особистоi влади i чиновницького розсуду, що переходить у безмежжя, встановлюСФться панування права, тобто полiтична влада реалiзуСФться на основi юридичних норм. Саме цi норми, а не пiдмiняючи iх власний розсуд правлячих, СФ упорядковуючою основою органiзацii i дiяльностi державного апарату i полiтичноi системи в цiлому. Правова держава являСФ собою спосiб рацiоналiзацii полiтичного механiзму, обмеження публiчноi влади з цiллю не допустити узурпацiю i зловживання. Без розподiлу влади настаСФ деспотизм.

Принцип розподiлу влад маСФ два аспекти. По-перше, це розподiл влади мiж самими органами держави. Hi одному з органiв не належить вся державна влада в ii повному об'СФмi. ЗабороняСФться реалiзовувати функцii, що належать iншому органу. Таким чином в правовiй державi вiдсутня яка-небудь необмежена влада, не зв'язана правом i принципами Конституцii. Розподiл влади слугуСФ засобом стримування влади держави в рамках принципiв розвинутого суспiльства, слугуСФ механiзмом захисту прав особи, закрiплених в Конституцii. Розподiл влад полягаСФ i в тому, щоб нi один з органiв не зайняв авторитарно-абсолютного положення i не перевернув право i конституцiю. Вiдомо сказане положення про те, що розподiл влад являСФ собою розподiл роботи в державному механiзмi з цiллю рацiоналiзацii i контролю (7,99).

Розподiл владце не застигнутий стан вiдокремлених структур, а працюючий, дiючий механiзм, досягаючи СФдностi на основi складного процесу узгодження i спецiальних правових процедур, передбачених в тому числi i на випадок конфлiкту i екстремальноi ситуацii. Загальний принцип СФдностi i розподiлу влад конкретизуСФться в залежностi вiд примiнення в рiзних iсторичних ситуацiях i положеннях. СФднiсть досягаСФться через динамiчну рiвновагу, через певну напругу, спiв допомогу i процес улагодження. Але при цьому обов'язкова умова: не повинно бути зосередження влади в руках однiСФi особи чи органу, iнакше стануть не можливi взаСФмоконтроль, здержки i противаги, i отже, розподiл влад i правова держава.

Законодавець пов'язаний принципами права i конституцii, правами людини. Крiм того вiн СФ пiд контролем народу. Важливе значення маСФ орган конституцiйного нагляду. Зйого допомогою забезпечуСФться конституцiйнiсть усiх законiв i пiдзаконних нормативних актiв. Всистемi здержок i противаг, на випадок необдуманих, поспiшних рiшень законодавця, виправляючу роль граСФ глава держави (вiдкладне вето, в певних випадках назначення дострокових виборiв i iншi його повноваження). Без цього механiзм розподiлу влади буде недосконалим.

Життя держави складаСФться з багаточисельних актiв реалiзацii тих норм, котрi прийнятi законодавцем. Тому тут на перший план висуваСФться виконавчо-розпорядча гiлка влади. Використовуючи хорошi якостi виконавчо-розпорядчих органiв як необхiдного елементу рацiонального державного механiзму, в той самий час важливо поставити перегородку на шляху перетворення iх в узурпатора i монополiста влади. Виконавчо-розпорядча дiяльнiсть повинна базуватись на законi i в рамках закону. Виконавча влада не може присвоювати собi повноважень i потребувати вiд громадян виконання яких-небудь обов'язкiв, якщо це не передбачено законом. Для забезпечення законностi в дiяльностi