Судебная реформа на Украине (Судова реформа в УкраiнЁ)
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
хiдностi судовоi реформи. Пiдняти юридичнi норови народу, вселити йому обурення до кривосуддя i любов до правди було б воiстину святою справою. Але як здiйснити це? Насамперед, увести гласнiсть та уснiсть судочинства. Пора виконувати над нашими виконавцями, слiдчими, суддями СФдино непiдкупний контроль суспiльноi думки, пора дати спосiб оголошувати оприлюдно темнi справи i прихованi беззаконня. Тодi, та тiльки тодi, ми зможемо вилiкуватися вiд староi недуги i наздогнати в правосуддi iншi освiченi краiни.
Як видно, кризовий стан державного механiзму Росii став безперечним. Це стало необхiдною передумовою усвiдомлення неминучостi реформи. Наприкiнцi Кримськоi кампанii, - згадував Оболенський, - вiдчувалась неминучiсть суттСФвих реформ.
Активно порушувалося одне з найважливiших питань - реформа правосуддя. Тут очевиднi двi тенденцii. Перша - показати нiкчемнiсть вiтчизняноi юстицii i зразковий стан правосуддя краiн Заходу. Друга - обгрунтувати необхiднi законодавчi змiни правосуддя. Зявилися пропозицii про знищення канцелярськоi таСФмницi, про введення гласностi i публiчностi судочинства. Гласнiсть у судi визначалася вимогами гласностi громадського життя.
Крiпосне право виключало законнiсть. Крiпосне право припускало залежнiсть юстицii вiд адмiнiстративноi влади. Таким чином, реформувати державний механiзм та юстицiю було неможливо без скасування крiпосного права .
Судова реформа, - вважав Конi, - покликана була завдати удару гiршому з видiв свавiлля, свавiлля судового, що прикриваСФться маскою формальноi справедливостi. Вона мала своiм наслiдком пожвавлення в суспiльствi розумових iнтересiв i наукових праць. З старою судовою практикою науцi було нiчого робити.
СуттСФвий вплив на проекти судовоi реформи робило пiдготувка скасування крiпосного права. Губернськi дворянськi комiтети, органiзованi для зясовування побажань дворянства про скасування фортечноi залежностi, у 1858 р. подали своi пропозицii. РЗх постiйно й уважно читав Олександр II - писав А. В. Головiн.
Член Володимирського комiтету РЖ. С. Безобразов заявив про неможливiсть селянськоi реформи без судовоi. Якщо остання не буде здiйснений, то вихiд iз фортечноi залежностi приведе селян до того, що ...позбавивши iх захисту фортечноi влади, передати на жертву сваволi, жадiбностi i хабарництва чиновникiв. Що, якщо одне крiпосне право, то суворе, то мяке, буде замiнене iншим, завжди суворим i таким, що нiколи не пом`якшуСФться ? Даремнi будуть труди нашi, даремнi жертви.
Член Рязанського губернського комiтету князь С.Б.Волконський i А.С.Офросiмов бачили в судовiй реформi СФдину гарантiю реалiзацii законодавства про скасування крiпосного права. ...Без судовоi реформи залишаться не задоволенi iнтереси дворянства. Важливе забезпечення справного надходження повинностей до власникiв, - вiдзначав член Рязанського комiтету А.РЖ.Кошельов, - полягаСФ в належному устроi... судовоi влади. Якщо судоустрiй залишиться чиновницьким пiд наглядом iнших чиновникiв, то недоiмок накопичаться багато: помiщики вiддадуть перевагу тому, щоб iх терпiти, чим витрачати вдвiчi бiльше на пiдкуп посадових осiб, а селяни, не вносячи оброкiв, будуть розоренi данинами на користь охоронцiв суспiльного безладдя i такоi ж аморальностi.
Без судовоi реформи неможливо забезпечити недоторканiсть особи i власностi. Гарантувати безперешкодне володiння, користування i розпорядження землею селянству мiг тiльки суд. Вiн же забезпечував у цьому випадку й iнтереси помiщика, що розраховував на винагороду. Проте юстицiя була незадоволена. По силi i рiзкостi видiлялася думка А.М.Унковського - лiдера тверського дворянства, що служив довгий час суддею i знав правосуддям зсередини. Суд у нас не значить нiчого, - писав вiн, - Адмiнiстрацiя тримаСФ усю владу i вiддаСФ чиновникiв пiд суд тодi, коли це буде завгодно iхнiм начальникам. Тому адмiнiстрацiя наша подаСФ цiлу систему зловживання, зведену на ступiнь державного устрою... При цiй системi нiде немаСФ права i пануСФ одне низьке, неприборкане свавiлля, що шануСФ тiльки грошi i суспiльне становище.
Губернськi комiтети пропонували ввести конкретнi iнститути, що оздоровлюють юстицiю. Парначьов пропонував вiдкрити судочинство з незалежним судом, спростити слiдство, поставити за обовязок полiцii вiдповiдати перед судом. Аналогiчну думку висловлював один iз членiв Нижегородського губернського комiтету Г.Н.НСФстеров, Тверського - Е.А.Карно-СисоСФв, Харкiвського - Д.Я.Хрущов. РЖ.С.Безобразов вважав за доцiльне встановити вiдповiдальнiсть кожного перед судом, незалежнiсть судовоi влади, заснувати суд присяжних, органiзувати мировий суд, що вирiшував маловажнi справи. Цi пропозицii були спрямованi на затвердження буржуазного правосуддя. Обгрунтування iхньоi необхiдностi дав А.М.Унковський. Вiн писав: Отже все дiло в гласностi, у заснуваннi незалежного суду, у вiдповiдальностi посадових осiб перед судом, у суворiм подiлi влади... Без цього суворе виконання законiв нiчим не може бути забезпечено, i саме положення про селян, що виходить iз фортечноi залежностi, залишиться мертвою буквою, поряд з усiма iншими томами наших державних законiв... Чого може очiкувати Росiя при звiльненнi селян без заснування незалежного суду i вiдповiдальностi перед ним чиновникiв? Безладь i смут. Незалежний суд можливий тiльки при присяжних засiдателях. Суд присяжних СФдино самостiйний суд, незалежний вiд виконавч