Старовавилонське суспільство за кодексом законів Хаммурапі

Курсовой проект - История

Другие курсовые по предмету История

? та їхні помічники шамаллуми не лише торгували в зарубіжжі, а й викупляли з полону вавилонців, займалися шпигунською діяльністю на користь свого царя. Держава контролювала ринкові ціни.

Держава оберігала рабовласницькі устрої, зокрема опікала работоргівлю, допомагала розшукувати рабів утікачів, карала за переховування чужого раба, за знищення на ньому рабського тавра.

Основною ланкою вавилонського суспільства була сімя. До норм сімейного життя у Вавилоні цілком доречні рядки Дж.Байрона:

Закон Востока мрачен и суров:

Оковы брака он не отличает

От брака унизительных оков.

У країні існувала сильна монархічна влада, яка базувалася на розвиненому державному секторі економіки. У Стародавньому Вавилоні справно функціонувала досить розвинена судова система. Суддями були спеціальні чиновники, які керувалися у своїй роботі писаним правом. Нерідко складні судові справи вирішувалися за допомогою божого суду, тобто клятви іменем богів чи водних ордалій.

У Законах Хаммурапі знаходимо сліди існування у вавилонському суспільстві рудиментів первісно родових відносин: таліону (еквівалентної помсти), кругової поруки, самосуду. Отже, за всією цивілізованістю це суспільство ще стояло однією ногою у варварстві.

Закони Хаммурапі це ще не кодекс законів, а лише добре упорядкована збірка звичаєвого права, в центрі уваги якої юридичний захист власності та правове оформлення використання чужої праці.

Відтворення історії старовавилонського суспільства за допомогою вивчення Законів Хаммурапі дозволяє зясувати чимало важливих питань, щодо особливостей вавилонського життя, формування уявлень про закони досліджуваного періоду, визначення рівня розвитку Вавилонської держави.

 

 

Література

 

  1. Авдєєв С.В. Стародавній схід. М., 1970 с.607
  2. БоруховичВ.Г. Хрестоматія з історії стародавнього світу. М., 1989 с.352

3. Бокиданін Т.Стародавня Греція та Рим. М., 1950 с.453

4. Бєлявський В.А.Вавилон легендарний та Вавилон історичний. М., 1971. 640с.

5. Васильєв Л.С. Історія сходу. М., 1998 с.494

6. ВойничБ. Історія стародавнього сходу. К., 1999 с.340

7. ГерманН.Ю.Культура Стародавнього Вавилону. М., 1990. 520с.

8. Дандамаєв М.А.Вавилонские лекари// Вестник древней истории 2004 №3 с.80

9. Дандамаєв М.А.Вавилонське нашестя// веселі уроки 2005 №1 с.13

10. ЗамаровськийВ. Вавилонські мури// Історія України. 2000 №48 с.18

11. Замаровський В. Храм Семіраміди// Історія України. 1999. №36.- с.20

12. Крижанівський О.П. Історія стародавнього сходу К., 2006 с.589

13. Крижанівський О.П.Вавилонська держава// Історія України 2002 №39 с.11

14. Крижанівський О.П.Ново вавилонське царство// Історія України. - 2000. №43. с.13

15. Крипякевич. Всесвітня історія К., 1995 с.461

16. Пітер Бартер. Вавилонія// Дерево пізнання 2002 №30 с.16

17. Романова И. Вавилон-город легенда// Вокруг света. 1982. №3. - с.51

18. СуротянС.Ю., ЯвкинаТ.Н.История древнего мира. Ростов на Дону, 2004. 234с.

19. ТищикБ. Історія держави і права країн стародавнього світу. Л., 2001 с.620

20. ТураевГ.Б.История Древнего Востока. Минск, 2004. 254с.

21. ФедоровК.Г. Історія держави і права зарубіжних країн. К., 1994 1994 с.510

22. Шило Н. Её величество древность не терпит суеты// Эхо планеты.-

2002. №40. с.42.