Старовавилонське суспільство за кодексом законів Хаммурапі

Курсовой проект - История

Другие курсовые по предмету История

?кував шлях для процесій бога Мардука плитами каменю щебу. В дійсності цей прованський шлях був величезним відкритим тунелем, прекрасно вимощеним каналом. Не було з нього видно ні будинків, а ні вулиць, бо обабіч його облямували стіни сім метрів заввишки, гладенькі, без єдиної брами. Внутрішній бік тих стін був облицьований глазурованими кахлями: на тлі виступали леви з жовтими гривами й вишкіреними іклами, а за ними зграя страховиськ рогатих напівкрокодилів напівсобак з величезними пташиними кігтями замість пальців. Шлях великого бога Мардука був не лише шляхом прочан, а й частиною оборонної системи найбільшої фортеці в історії людства. Ворог, який відважився б напасти на Навуходоносорів Вавилон спочатку довелося б подолати рів, наповнений водою з Євфрату. Здобувши перший, другий, третій мури ворог дістався б головної брами, а якби здобув і цю браму, перед ним відкрилася б рівна, в повному розумінні слова, брукована й асфальтована дорога аж до царського палацу. Але в ту ж хвилину з мурів і веж посипалася б на нього злива стріл, списів і покотилися б розжарені брили асфальту: ворог не мав би найменшої змоги сховатися або втекти. Мардуків шлях був останнім стратегічним і тактичним неприступним резервом вавилонського укріплення-справжнім шляхом смерті для ворога.

Коли Шамші-Адад І помер, Хаммурапі прогнав з Марі ассирійський гарнізон і віддав марійський трон Зімріліму нащадкові місцевої царської династії. Він незабаром став одним із найсильніших володарів Месопотамії. Царків Ларси та Ешинуни такий розвиток політичної ситуації в країні не влаштовував, вони організували проти Хаммурапі коаліцію. Проте Хаммурапі розгромив політичних недругів, та завдав нищівної поразки еламцям, які поспішили їм на допомогу. Після цього він оволодів Ларсою, частиною еламської території. Воєнно-політичні успіхи вавилонського царя викликали підозріння у марійського сусіда. Зімріліма, який переставнадавати йому військову підтримку. Ображений такою невдячністю Хаммурапі зрівняв Марі із землею, а самого Зімріліма стратив. Потім він завоював ассирійські землі вздовж течії Тігру, й таким чином узяв під свій контроль величезну територію. Так було створено в історії Месопотамії централізовану територіальну державу. Володарював Хаммурапі впродовж 17921750 рр. до н.е. Після його смерті вавилонський трон дістався його синові Самсуілуну, котрий підтримував міжнародний авторитет своєї держави. Але вже на девятому році царювання Самсуілуна в Месопотамію стали просочуватись гірські семітські племена касситів. Вони закріпилися на північно-східних кордонах Вавилоні, де утворили Ханойське царство із столицею Терка. Приходом кас ситів скористалися шумерські міста, які спробували відродити свою державність. Самсуілун з великими зусиллями розгромив цей сепаратистський виступ шумерів, підтриманий Еламом. Однак невдовзі шумери знову повстали, причому цього разу їхню спробу відложитися від Вавилона підтримав Ілумаїлу володар семітської Країни моря, яка виникла на узбережжі Перської затоки. Війська Ілумаїлу завдали поразки вавилонської армії і та вступила на північ країни. В цю лиху для Вавилона годину в Месопотамію вторгнувся на чолі великого війська цар хетів Мур сілі. Вавилон так ослаб, що його легко завоювали племена Країни моря. Вони заснували у Вавилоні династію, яку історики назвали ІІ Вавилонською.

Отже, спочатку виникає група сусідських та паралельно тих, що розвивалися шумерських держав з досить характерною для них храмовою формою адміністрації. Адміністративно-політична структура такого типу сприяє формуванню ефективного функціонування механізму ре дистрибуції: паралельно з податками від общин скарбниця закріпила за собою храмові землі і усі прибутки від них. Велика кількість неповноправних орендаторів привела до виникнення латифундій. Шумери та вавилоняни були першими, хто йшов по шляху встановлення державності. Цей шлях був еталоном для тих, хто йшов за ними.

 

2. Кодекс законів Хаммурапі

 

Цар Хаммурапі був неабиякою особистістю. Талановитий полководець, досвідчений дипломат, обачний політичний діяч. Розбивши поодинці дрібних царів і правителів, він під кінець життя обєднав під своєю владою багато народів Месопотамії, майже всього Дворіччя, перетворив своїх ворогів у солому. З його іменем повязане піднесення Вавилонського царства. За час свого правління Хаммурапі склав кодекс Законів Хаммурапі.

Це унікальне джерело, яке проливає світло на характер суспільних відносин у Стародавньому Вавилоні. Виявлені на початку ХХ ст. французькими археологами в еламській столиці Сузах Закони Хаммурапі, викарбувані на двометровому базальтовому стовпі. На жаль, низка статтей цих законів не збереглася, проте втрачений текст вдалося майже повністю відновити завдяки знахідкам фрагментів цієї юридичної памятки. Датується вона ХVIII ст. до н.е. Зараз зберігається в Луврі.

У верхній частині лицьової сторони зображений Хаммурапі. Він стоїть перед богом сонця і справедливості Шабашем, який передає йому судейський жезл.

Текст складається з трьох частин: вступу, самих законів та висновків. Мова законів класичний вавилонський діалект аркадської мови.

Перша частина кодексу це вступ, у якому подається перелік богів, шанованих у вавилонському суспільстві досліджуваного періоду, ставлення до них царя Хаммурапі. Я Хаммурапі, пастир названий Енлілем, який зробив все для Ніппура, п