Безготiвковi розрахунки

Дипломная работа - Банковское дело

Другие дипломы по предмету Банковское дело



носини та вибiр форм розрахункiв i способу платежу. Платники й одержувачi коштiв контролюють вчасне проведення розрахункiв i претензiй, що виникають, розглядають СЧх у встановленому претензiйно-позовному порядку без участi банкiвських установ. Необхiдним СФ використання бiльш рацiональних форм i способiв безготiвкових розрахункiв у даних фiнансово-господарських умовах.

Недотримання принципiв органiзацiСЧ безготiвкових розрахункiв призводить до кризи всiСФСЧ системи розрахункiв (платiжноСЧ кризи).

В системi юридичних i економiчних наук видiляСФться таке поняття, як спосiб безготiвкових розрахункiв.

Спосiб безготiвкових розрахункiв у широкому розумiннi - це економiчно i фiнансово обумовлений порядок здiйснення грошових вiдносин мiж постачальником (продавцем) i платником (покупцем). Спосiб розрахункiв визначаються конкретними умовами виконання господарськими субСФктами своСЧх грошових зобовязань один перед одним, рiзнi форми економiчноСЧ органiзацiСЧ сфери грошового обороту зумовлюють i рiзнi способи платежу за продукцiю.

Спосiб платежу у вузькому розумiннi характеризуСФ порядок списання коштiв з рахункiв платникiв.

У сучаснiй системi безготiвкових розрахункiв господарськi субСФкти використовують два основних способи платежу:

перерахування коштiв з банкiвського рахунка на рахунок одержувача коштiв шляхом вiдповiдних записiв щодо них.

зарахування взаСФмних вимог платника i одержувача коштiв.

Призначення того чи iншого способу розрахунку полягаСФ в погашенi грошових зобовязань юридичних i фiзичних осiб.

КритерiСЧ вибору способу платежу повязанi з вимогами прискорення самих розрахункiв, СЧх термiновостi, зниження витрат на проведення платежiв, нормалiзацiСЧ кругообiгу коштiв, забезпечення безперебiйного ходу реалiзацiСЧ продукцiСЧ.

В умовах платiжноСЧ кризи розширюСФться практика застосування такого неринкового способу розрахункiв, як бартернi угоди, тобто взаСФмнi товарообмiнi операцiСЧ з передачею права власностi на товари (натуральний обмiн) без грошових розрахункiв. Бартернi операцiСЧ - це форми натурального залiку взаСФмних вимог.

У сучаснiй кризовiй економiцi УкраСЧни на перший план виходить такий спосiб платежу, як - попередня оплата (грошi перераховуються одержувачевi до вiдвантаження товарiв) на вiдмiну вiд оплати фактично вiдвантажених товарiв i наданих послуг.

Спосiб попередньоСЧ оплати пiдкреслюСФ аномальнiсть економiчних вiдносин, що iснують у вiтчизнянiй економiцi, не даСФ можливiсть на дiлi оптимiзувати економiчнi iнтереси субСФктiв системи безготiвкових розрахункiв. Порядок попередньоСЧ оплати товарно-матерiальних цiнностей та послуг застосовуСФться як санкцiя вiдносно неплатоспроможних покупцiв (несправних платникiв). Нормативними актами (чи договором) передбачаються максимальнi термiни вiд дня отримання оплати (як правило не пiзнiше 3-х робочих днiв), коли продавець (виробник) повинен вiдвантажити (вивезти, надати) оплаченi товари i послуги покупцевi (замовнику).

Використання способу платежу на основi попередньоСЧ оплати - це наслiдок дисбалансу мiж товарними i грошовими потоками, монополiзму постачальникiв, нестачi обiгових коштiв на багатьох пiдприСФмствах, зниження платоспроможностi. У цих умовах попередня оплата розрахункових документiв певним чином даСФ змогу пiдтримувати господарський оборот в належному станi. Вiдзначимо, що в колишнiй плановiй економiцi попередня оплата товарно-матерiальних цiнностей та послуг заперечувалась; за СЧСЧ проведення до порушникiв застосовувались досить жорсткi санкцiСЧ.

За своСЧм економiчним змiстом попередня оплата СФ своСФрiдною формою примусового безплатного предмету, який одержуСФ постачальник.

В умовах платiжноСЧ кризи зростаСФ значення способу розрахункiв на основi здiйснення - залiку взаСФмноСЧ заборгованостi. Розрахунки. заснованi на залiку взаСФмнi заборгованостi платникiв, - це розрахунки, за якими взаСФмнi зобовязання господарський субСФктiв один до одного погашаються рiвновеликих сумах, i лише за рiзницею здiйснюСФться платiж прямим перерахуванням грошей. Такi розрахунки можуть здiйснюватися шляхом зарахування зобовязань мiж двома платниками або групами платникiв усiх форм власностi однiСФСЧ та рiзних галузей народного господарства.

При залiку взаСФмноСЧ заборгованостi використовуються постiйно дiючi та разовi зарахування вимог. До постiйно дiючих належать перiодичнi розрахунки за сальдо зустрiчних вимог. Розрахунки за залiком взаСФмноСЧ заборгованостi ведуться на основi угоди мiж пiдприСФмствами; сторони i порядок розрахункiв погоджуються з установами банкiв, що обслуговують данi пiдприСФмства.

Таким чином, на основi залiку здiйснюСФться взаСФмне скасування грошових зобовязань мiж господарськими субСФктами. Залiк взаСФмноСЧ заборгованостi у мiжнародних розрахунках називають клiрингом. Однак СЧх негативна роль у грошово-фiнансових вiдносинах очевидна. Залiки взаСФмноСЧ заборгованостi обмежують оборот реальних грошових коштiв, що означаСФ ненадходження вiдповiдноСЧ суми податкiв до бюджету.

Безготiвковi рахунки класифiкують за такими ознаками:

1.2 Види рахункiв у банках, порядок СЧх вiдкриття та закриття

З метою здiйснення безготiвкових розрахункiв необхiдна наявнiсть рахунку у фiнансовiй установi - уповноваженому банку.

Вiдповiдно до РЖнструкцiСЧ № 3 Про вiдкриття банками рахункiв у нацiональнiй та iноземнiй валютi, затвердженоСЧ постановою управлiння Нацiонального