Способи збирання доказiв на досудових стадiях кримiнального процесу
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
очних дiй, якi проводяться на стадiСЧ порушення кримiнальноСЧ справи.
Згiдно з чинним кримiнально-процесуальним законодавством УкраСЧни, з метою перевiрки заяви чи повiдомлення про злочин можуть проводитися такi дiСЧ: доказ кримiнальний досудовий розслiдування
а) слiдчi дiСЧ. Донедавна законодавцем було дозволено проводити до порушення кримiнальноСЧ справи лише одну слiдчу дiю - огляд мiiя подiСЧ (частина друга статтi 190 КПК УкраСЧни). Але, вiдповiдно до змiн, внесених до чинного КПК згiдно з Законом УкраСЧни Про внесення змiн до Кримiнально-процесуального кодексу УкраСЧни вiд 21 червня 2001 року, такий виняток став не СФдиним. Так, до порушення кримiнальноСЧ справи допускаСФться проводити три слiдчi дiСЧ - огляд мiiя подiСЧ, накладення арешту на кореспонденцiю i зняття iнформацiСЧ з каналiв звязку;
б) дiСЧ процесуальнi, якi не СФ слiдчими i визначенi у частинi четвертiй статтi 97 КПК УкраСЧни - вiдiбрання пояснень вiд окремих громадян чи посадових осiб, витребування необхiдних документiв, а також занесення усних повiдомлень громадян посадовою особою протоколу усноСЧ заяви про злочин з попереднiм розясненням заявнику вiдповiдальностi за неправдивий донос;
в) непроцесуальнi дiСЧ, проведення яких врегульоване вiдомчими документами. До таких дiй вiдносяться попереднi дослiдження, якi проводяться експертами системи МВС (пункти 5.3.1-5.3.6 Настанови про дiяльнiсть експертно-кримiналiстичноСЧ служби МВС УкраСЧни, затвердженоСЧ наказом МВС УкраСЧни № 682 вiд 30.08.1999 р.), Мiнiстерства юстицiСЧ УкраСЧни (пункти 3, 42 РЖнструкцiСЧ про призначення та проведення судових експертиз, затвердженоСЧ наказом Мiнiстерства юстицiСЧ УкраСЧни № 53/5 вiд 08.10.1998 р.), Мiнiстерства охорони здоровя УкраСЧни (пункти 1.4, 1.25 Правил проведення судово-медичноСЧ експертизи (дослiджень) трупiв у бюро судово-медичноСЧ експертизи, пункти 1.2, 1.12 Правил проведення судово-медичних експертиз (обстежень) з приводу статевих станiв в бюро судово-медичноСЧ експертизи, пункти 4.2, 4.14 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкостi тiлесних ушкоджень, затверджених наказом Мiнiстерства охорони здоровя УкраСЧни № 6 вiд 17.01.1995 р. тощо);
г) оперативно-розшуковi дiСЧ (частина пята статтi 97 КПК УкраСЧни), окремi з яких проводяться з дозволу суду за погодженим з прокурором поданням керiвника оперативного пiдроздiлу або його заступника;
д) розшуковi дiСЧ - уснi опитування, наведення довiдок, вивчення технiчноСЧ документацiСЧ, використання даних кримiналiстичних облiкiв, допомоги громадськостi, рiзноманiтнi пошуковi дiСЧ на мiiевостi або у примiщеннi тощо.
Однак, не зважаючи на те, що зазначенi перевiрочнi дiСЧ закрiпленi у КПК, деякi науковцi, зокрема, В. Я. Чорний i О. В. Чорна, вважають, що перевiрочнi дiСЧ - одержання пояснень вiд окремих громадян або вимагання необхiдних документiв процесуально не регламентованi i в законодавчому порядку не передбаченi. З метою усунення такого недолiку цi автори пропонують законодавчо врегулювати питання щодо обовязковостi дачi пояснень очевидцями злочинiв та СЧх вiдповiдальностi за завiдомо неправдивi пояснення, а також визнання пояснень джерелами доказiв, коли вони повнi, чiткi й не мають суперечностей. Адже дуже часто змiст пояснень i наступних показань як свiдкiв одних i тих же осiб спiвпадаСФ. Крiм того, нерiдкiснi випадки, коли у поясненнях опитаних осiб зафiксовано бiльше вiдомостей про факти, нiж у протоколi СЧх наступного допиту. В таких випадках можна було б економити сили i час на розслiдування кримiнальних справ i зайвий раз не викликати осiб, якi уже давали пояснення органам дiзнання чи слiдства, а викликати СЧх лише за необхiдностi проведення з ними iнших слiдчих дiй, або безпосередньо до суду. Стосовно потерпiлих, пiдозрюваних i обвинувачених потрiбно, вважають В. Я. Чорний i О. В. Чорна, зберегти iснуючу процесуальну форму отримання вiд них показань, зважаючи на СЧх зацiкавленiсть у справi та вiдстоювання своСЧх iнтересiв. Також пропонуСФться iмперативне закрiплення положення про обовязковiсть видачi документiв до порушення кримiнальноСЧ справи, оскiльки в даний час термiн вимагання даСФ можливiсть юридичним i фiзичним особам тiльки показати документи, але не видавати СЧх при проведеннi органами внутрiшнiх справ перевiрочних дiй [5, с. 90].
СпробуСФмо прокоментувати зазначену точку зору. Дiйсно, у кримiнально-процесуальному законi закрiплено право осiб, уповноважених розглянути заяву чи повiдомлення про злочин, вiдбирати пояснення вiд окремих громадян чи посадових осiб, але, як недолiк слiд зазначити, що законодавець, застосувавши термiн пояснення, не розкрив його сутностi. Причому, це не було зроблено нi в цiй, нi в iнших статтях КПК УкраСЧни, зокрема, частинi третiй статтi 106, частинi другiй статтi 1281, пунктi четвертому частини першоСЧ статтi 197, частинi другiй статтi 202 та iнших статтях КПК УкраСЧни. При вiдiбраннi пояснення отримуСФться iнформацiя, яка або причино повязана з подiСФю злочину, або допомагаСФ вiдтворити його механiзм з метою встановлення ознак злочину i вирiшення питання про порушення кримiнальноСЧ справи. Таке процесуальне рiшення базуСФться на сукупностi зафiксованих у поясненнях вiдомостей про факти, якi використовуються як докази на стадiСЧ порушення кримiнальноСЧ справи.
Щодо витребування необхiдних документiв як другоСЧ передбаченоСЧ частиною четвертою статтi 97 КПК УкраСЧни перевiрочноСЧ дiСЧ, вбачаСФться, що вiдбулася етимологiчна помилка. В. Я. Чорний i О. В. Чорна зазначають про вимагання рiзноманiтних довiдок та iнших документiв на стадiСЧ пору