Способи збирання доказiв на досудових стадiях кримiнального процесу
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
?льки дiяльнiсть органiв, уповноважених на порушення кримiнальноСЧ справи, нерiдко даСФ СЧм можливiсть безпосереднього виявлення ознак злочину - вона також служить джерелом отримання фактичних даних про ознаки злочину [6, с. 48].
Отже, способи збирання фактичних даних на стадiСЧ порушення кримiнальноСЧ справи визначенi законом з урахуванням вимог публiчностi та недоторканностi особистостi. В силу принципу публiчностi орган, уповноважений на порушення кримiнальноСЧ справи, не вправi залишити без уваги жоден сигнал про вчинення злочину, реагуючи на нього з максимальною активнiстю та швидкiстю. Наказ МВС УкраСЧни № 1155 вiд 04.10.2003 р. Про вдосконалення реагування на повiдомлення про злочини, iншi правопорушення i подiСЧ та забезпечення оперативного iнформування в органах i пiдроздiлах внутрiшнiх справ регламентуСФ основнi положення щодо дiй працiвникiв ОВС у звязку з отриманням заяви чи повiдомлення про злочини.
Але, необхiдно зазначити, що активнiсть реагування не сумiсна з покладанням на заявника обовязку обТСрунтувати наявнiсть ознак злочину. Обидвi цi вимоги вказують на те, що способи отримання iнформацiСЧ про вчинений злочин повиннi бути простими, вiльними вiд формальностей, якi можуть ускладнити звернення громадян та органiзацiй до правоохоронних органiв. Способи поповнення вже отриманих фактичних даних також не повиннi бути надмiрно складними, якi вимагають тривалих витрат часу.
Слiд мати на увазi, що iнодi сигнали про вчинення злочину не пiдтверджуються. В таких випадках застосування пiзнавальних прийомiв, якi супроводжувались би примусом, було б невиправданим, необТСрунтовано обмежуючим права громадян.
Теорiя i практика в значнiй мiрi розходяться у визначеннi пiдстав прийняття рiшення про проведення попередньоСЧ перевiрки. В юридичнiй лiтературi вiдмiчаСФться, що пiдставою для СЧСЧ початку СФ вiдсутнiсть в поводi до порушення кримiнальноСЧ справи достатнiх даних, якi вказують на ознаки кримiнально-караного дiяння. Якщо ж вони мiстяться, то питання про порушення кримiнальноСЧ справи повинно вирiшуватися негайно i без провадження перевiрочних дiй. У практичнiй же дiяльностi, навпаки, здiйснення попередньоСЧ перевiрки iнформацiСЧ про злочин не вважаСФться винятковим i перевiрка здiйснюСФться незалежно вiд обсягу фактичних даних, викладених у заявi та повiдомленнi про злочин. Вiдсутнiсть в законi вказiвок на пiдстави провадження попередньоСЧ перевiрки заяв та повiдомлень про злочини призводить до формування у правозастосовувача психологiчноСЧ установки на обовязковiсть виконання перевiрочних дiй, на виявлення бiльшого обсягу фактичних даних про подiю, тому в рядi випадкiв перевiрка здiйснюСФться без необхiдностi. Але подiбна практика виправдовуСФться тим, що заяви i повiдомлення, якi надходять до ОВС мiстять недостатнi вiдомостi для прийняття будь-якого обСФктивного процесуального рiшення [14, с. 13]. Тому, вважаСФмо, що на законодавчому рiвнi необхiдно закрiпити пiдстави для проведення перевiрки заяв i повiдомлень про злочин.
Розгляд заяв i повiдомлень в ОВС здiйснюСФться вiдповiдно до Наказу МВС УкраСЧни № 400 вiд 14.04.2004 р. Про затвердження i введення в дiю РЖнструкцiСЧ Про порядок приймання, реСФстрацiСЧ, та розгляду в органах i пiдроздiлах внутрiшнiх справ УкраСЧни заяв i повiдомлень про злочини, що вчиненi або готуються. Крiм цього дiСФ Наказ МВС УкраСЧни № 1177 вiд 10.10.2004 р. Про затвердження Положення про порядок роботи зi зверненнями громадян i органiзацiСЧ СЧх особистого прийому в системi Мiнiстерства внутрiшнiх справ УкраСЧни.
При вивченнi кримiнальних справ, було встановлено, що у 92% випадкiв проводилась додаткова перевiрка, у 63% з яких перевiрка була проведена у строк до трьох дiб, а у 29% кримiнальних справ - у строк до десяти дiб. Найчастiше причинами проведення перевiрки заяв i повiдомлень про злочин СФ: необхiднiсть встановлення суми спричинених збиткiв, проведення вiдомчих дослiджень (наприклад, встановлення ступеня тяжкостi тiлесних ушкоджень, дослiдження наркотичних засобiв, психотропних речовин та iн.), проведення ревiзiй, витребування матерiалiв, характеризуючих особу, яка вчинила злочин тощо.
Отже, попередня перевiрка може переслiдувати наступнi цiлi: встановлення законностi приводу до порушення кримiнальноСЧ справи; уточнення даних, якi вказують на ознаки злочину; зясування наявностi обставин, що виключають провадження у справi [10, с. 143].
У звязку з викладеним виникаСФ питання: який характер маСФ дiяльнiсть органiв розслiдування в ходi перевiрки заяв i повiдомлень про злочини? Чи являються зiбранi при цьому матерiали доказами, а якщо нi, то яке значення вони мають в кримiнальному процесi?
За змiстом ст. 66 КПК збирання доказiв - це дiяльнiсть, яка здiйснюСФться на досудовому слiдствi та в судi. На перший погляд, докази рiзних видiв, тобто показання, висновки експертiв, речовi докази, протоколи та документи дiйсно можуть бути отриманi лише в цих стадiях i лише за допомогою засобiв, передбачених ст. 66 КПК. Це дало пiдстави деяким науковцям стверджувати, що в стадiСЧ порушення кримiнальноСЧ справи доказування вiдсутнСФ. Так, деякi автори стверджують, що до порушення кримiнальноСЧ справи доказування не проводиться, а фактичнi данi стають доказами лише пiсля СЧх перевiрки засобами, якi допускаються на наступних стадiях процесу [7, с. 20]. В однiй зi своСЧх праць Н. В. Жогiн i Ф. Н. Фаткуллiн пишуть: Стадiя порушення кримiнальноСЧ справи маСФ строго обмежену задачу, яка не включаСФ в себе доказування [7, с. 173]. Але запер