Способи збирання доказiв на досудових стадiях кримiнального процесу
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
ечуючи кримiнально-процесуальне доказування в стадiСЧ порушення кримiнальноСЧ справи, зазначенi автори непослiдовнi в своСЧх судженнях. Говорячи про змiст постанови про порушення кримiнальноСЧ справи, вони з однiСФСЧ сторони стверджують, що не можна вимагати, щоб вона ТСрунтувалася на розгорнутiй системi судових доказiв, так як у першiй стадiСЧ процесу СЧх майже ще нема, а з iншоСЧ сторони вказують на те, що необхiдно вимагати, щоб описова частина постанови включала аналiз даних, якi маються, мотивувалась посиланням на найбiльш важливi з них [7, с. 185]. ТакоСЧ ж точки зору дотримуСФться РЖ. М. Гуткiн, який в однiй зi своСЧх робiт зазначаСФ: Стадiя порушення кримiнальноСЧ справи не маСФ на метi збирання доказiв [2, с. 4]. Але у цiй же роботi автор зазначаСФ, що при встановленнi наявностi пiдстав до порушення кримiнальноСЧ справи, органам дiзнання, досудового слiдства, прокуратури i суду приходиться стикатися з матерiалами i фактами, якi можуть мати доказове значення по справi, зi слiдами злочину, якi можуть зникнути. Враховуючи це, можна зробити висновок, що дана стадiя включаСФ в себе i дiСЧ зi зберiгання i закрiплення слiдiв злочину [2, с. 8]. В. Д. АрсеньСФв вiдмiчаСФ, що фактичнi данi, якими обТСрунтовуСФться рiшення при порушеннi кримiнальноСЧ справи, мають характер зачаткiв судових доказiв, що дiяльнiсть в цiй стадiСЧ процесу являСФться доказуванням з певними особливостями [1, с. 13]. Так, вказаний автор у однiй зi своСЧх робiт пише, що доказування здiйснюСФться на протязi всього процесу, а значить i при порушеннi справи, вiдмiнний лише змiст доказування на рiзних стадiях процесу, тому що окремi його елементи мають неоднакову удiльну вагу, яка визначаСФться мiiем та значенням даноСЧ стадiСЧ [10, с. 13].
В. С. Зеленецький вважаСФ, що до порушення кримiнальноСЧ справи докази взагалi не використовуються. Бiльша частина доказовоСЧ iнформацiСЧ залучаСФться у кримiнальний процес в результатi проведення передбачених законом слiдчих i судових дiй, а в дослiдчому процесi такi дiСЧ, як правило, не проводяться, крiм огляду мiiя подiСЧ. Отриману при виконаннi дослiдчих процесуальних дiй iнформацiю цей автор називаСФ переддоказовою, а самi дiСЧ - дослiдчими пiзнавальними. До них науковець вiдносить пояснення, огляд предметiв i документiв, витребування матерiалiв, фiксацiя явки з повинною тощо [8, с. 60-62]. Висловлена В. С. Зеленецьким точка зору пiдлягаСФ уточненню. Згiдно з чинним кримiнально-процесуальним законодавством УкраСЧни, до порушення кримiнальноСЧ справи, вiдповiдно до ч. 2 ст. 190 КПК УкраСЧни, можна проводити лише один вид огляду - огляд мiiя подiСЧ. Огляд предметiв i документiв можна проводити лише пiсля порушення кримiнальноСЧ справи. Враховуючи те, що на стадiСЧ порушення кримiнальноСЧ справи нерiдко виникаСФ необхiднiсть у проведеннi зазначених видiв огляду з метою отримання вiдомостей про факти, якi вказують на наявнiсть чи вiдсутнiсть ознак злочину, необхiдних для вирiшення питання про порушення чи вiдмову в порушеннi кримiнальноСЧ справи, вченими неодноразово висловлювалися пропозицiСЧ щодо дозволу проведення огляду предметiв i документiв на стадiСЧ порушення кримiнальноСЧ справи [6, с. 24.Однак це питання у законодавствi до даного часу позитивно не вирiшене. Отже, вiднести огляд предметiв i документiв до засобiв перевiрки заяв i повiдомлень про злочини, не можна.
М. М. МихеСФнко, В. Т. Нор, В. П. Шибiко вказують, що у стадiСЧ порушення кримiнальноСЧ справи здiйснюСФться кримiнально-процесуальне доказування, в якому наявнi з певними, iнодi значними, особливостями всi його елементи [5, с. 328].
Л. М. КарнСФСФва дотримуСФться думки, що в стадiСЧ порушення кримiнальноСЧ справи вiдбуваСФться доказування, яке нi чим не вiдрiзняСФться вiд доказування в iнших стадiях кримiнального судочинства [94, с. 957]. Ряд авторiв вважаСФ, що в процесi вирiшення питання про порушення кримiнальноСЧ справи або при вiдмовi вiдбуваСФться доказування в традицiйному його розумiннi, хоча з певними особливостями [9, с. 34-49]. Тому вважають, що всi рiшення, якi приймаються ТСрунтуються на доказовiй iнформацiСЧ.
Викладена точка зору пiдтримуСФться й iншими процесуалiстами. Н. А. АлексСФСФв зазначаСФ, що доказування маСФ мiiе на всiх стадiях кримiнального процесу, i наявнiсть або вiдсутнiсть доказiв визначаСФ подальший рух справи та прийняття органами розслiдування i судами тих чи iнших рiшень [6, с. 428-429]. З цим згоднi також автори монографiСЧ Теория доказательств в советском уголовном процессе. Вони вважають, що метою доказування в стадiСЧ порушення кримiнальноСЧ справи СФ встановлення наявностi або вiдсутностi пiдстав для здiйснення судочинства [3, с. 298-299]. Р. Д. Рахунов вказуСФ на те, що доказування складаСФ серцевину процесу, воно пронизуСФ дiяльнiсть всiх його учасникiв i вiдокремлення доказування зi всiСФСЧ iншоСЧ процесуальноСЧ дiяльностi не досягаСФ мети [8, с. 41]. П. А. Лупинською зазначено, що будь-яке пiдсумкове рiшення, яке завершуСФ ту чи iншу процесуальну стадiю, може бути прийнято лише при наявностi сукупностi фактичних даних, достатнiх для вiдповiдi на головне питання даноСЧ стадiСЧ. Фактичнi данi являють собою пiдстави для прийняття рiшення, а СЧх встановлення вiдбуваСФться шляхом доказування [8, с. 82]. М. РЖ. Нiколайчик зазначаСФ, що з позицiй розкриття злочинiв поняттям доказування охоплюСФться не лише процесуальна дiяльнiсть уповноважених законом органiв та осiб зi збирання, перевiрцi, оцiнцi доказiв i формулювання на цiй основi висновкiв та рiшень, але й процесуальна дiяльнiсть зi збирання, перевiрцi та оцiнцi даних про ознаки злочинiв, яка здiйснюСФться