Співпадіння психологічних характеристик членів товариської групи
Дипломная работа - Социология
Другие дипломы по предмету Социология
? за межі традиційного розуміння перцептивного процесу в силу того, що за сприйманням зовнішнього образу інших людей стоїть формування уявлення про їхні психологічні характеристики, особливості поведінки тощо, на основі якого субєкт сприймання будує свою взаємодію з іншими .
Не випадково дослідники цього поняття використовують ряд термінів, щоб визначити в понятійному контексті сутність феномена: judging the people (англ.) судження про людей; social evaluation (англ.) соціальне оцінювання; social cognition (англ.) соціальне пізнання тощо. Більше того, в останні роки активно заявляє про себе психологія соціального пізнання, яка своє основне завдання вбачає в розкритті механізмів, завдяки яким людина усвідомлює себе частиною соціальної реальності, в якій вона живе і діє, а також усю сукупність соціальних факторів, що обумовлюють ці процеси. В межах цього підходу вважають за доцільне звернутися до ширшого кола соціальних обєктів і, відповідно, до аналізу соціальної взаємодії в різноманітних соціальних „середовищах” (не тільки в конкретних соціальних групах, але й у середовищі як природному або штучному місці проживання, в мовному середовищі як символічній репрезентації дійсності тощо)
У будь-якому випадку зрозуміло, що під час сприймання соціальних обєктів перцептивне сприймання має свою специфіку, яка полягає в тому, що дається одночасна оцінка і обєктивно, і субєктивно значущим зовнішнім і внутрішнім характеристикам обєктів сприймання. У звязку з цим Г. Андреєва зазначає, що образ, як „результат” соціально-перцептивного процесу, функціонує далі у всій системі взаємин людей. При цьому іноді „образи” іншої людини, групи, будь-якого соціального явища в якості „орієнтувальної основи поведінки” є більш значущими в цих взаєминах, ніж самі обєкти [с. 12].
Висновки до розділу 1
- особистість у групі не є пасивною, не байдужою до того, хто його сприймає;
- тут виявляється так звана „подвійна субєктність” взаємне сприймання і пізнання, коли для побудови стратегії взаємодії беруться до уваги не тільки потреби, мотиви та настанови власні, але й інших представників групи;
- особистість як представник певної групи прагне трансформувати уявлення про себе в сприятливий для своїх цілей бік;
- сприймання соціальних обєктів характеризується більшою злитістю пізнавального і емоційного компонентів, більшою залежністю від мотиваційно-смислової структури субєкта, що сприймає;
- міжособистісне сприймання визначають через сприймання зовнішніх ознак людини (зовнішності, фізичних якостей, експресивних реакцій, особливостей поведінки), співвіднесення їх з її особистісними характеристиками і прогнозування на цій основі її вчинків [5; 7; 8; 17; 18].
- Важливе значення має мотивація, що сприяє обєднанню людей у групу чи колектив для досягнення певної життєвої мети.
РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ХАРАКЕТРИСТИК ТОВАРИСЬКОЇ ГРУПИ
2.1 Соціально-психологічні дослідження товариських груп (з групи)
Ми визначили, що для створення товариської групи важливе значення має демократичний стиль деякі автори називають колегіальним, товариським. Його характерна межа активне спілкування між лідером та іншими представниками групи.
В дослідженні прийняли участь представники 3 товариських груп по 8 осіб, їх члени належать до різних соціальних та товариських груп.
До першої групи входять представники науково-дослідного інституту інженери та науковці.
До другої групи входять представники заводу Серп і Молот робітники.
До 3 групи входять представники машинобудівного технікуму викладачі (два спільники і чотири наївних).
У 30-і роки ХХ сторіччя на основі широкого використання психоаналітичного методу і гештальт-теорії виникла нова галузь, що отримала назву соціометрії. Засновником її по праву вважається той, що емігрував з Румунії в США учень З. Фрейда Джекоб Моренно (1892-1974). “Соціометрична техніка, - указує Дж. Моренно, - повинна бути побудована відповідно до підготовленості даного населення до социометрической угрупування і винна соответствовав його зрілості і відношенню до тесту, яке може змінюватися різні моменти”. Тому вибір соціометричного інструментарію завжди упирається в правильно сформульовані соціометричні критерії. Їх сенс повинен бути зрозумілий кожному членові групи, а зміст повинен зачіпати важливі для групи сторони життєдіяльності. Цього можна досягти після попереднього знайомства з обєктом дослідження.
Вибір соціометричних критеріїв - основний етап розробки програми соціометричних вимірювань. Розрізняють декілька типів соціометричних критеріїв. Все їх можна розбити на два основні класи: перший - комунікативні критерії, мета яких - відобразити реальні або уявні відносини в групі, і другий - критерії гностик, що мають на меті відобразити, як сприймають і розуміють члени груп свої взаємини.
У зарубіжній літературі перший клас критеріїв називають соціометричним тестом, другий - тестом соціальної перцепції.
Комунікативні критерії (соціометричний тест)
Правильно сформульований комунікативний критерій повинен давати випробовуваному уявлення про той, кого і навіщо вибирати для спільної діяльності. Щоб у випробовуваних не виникло нерозуміння або припущень про якусь каверзу в питанні, комунікативний критерій повинен задовольняти загальним вимогам, що предявляються до формулювання питань в будь-якому опитуванні (анкетний опит, інте?/p>