Співпадіння психологічних характеристик членів товариської групи
Дипломная работа - Социология
Другие дипломы по предмету Социология
х відносин, групових норм і групових процесів. Це визначення, що носить швидше описовий характер, доповнюється іншим, лаконічнішим, таким, що охоплює власне соціальний аспект функціонування малої групи:
"Мала група це група, в якій суспільні відносини виступають у формі безпосередніх особистих контактів".
Для формування товариської групи важливе значення має власне сприйманням, скільки всією сукупністю когнітивних процесів, які забезпечують сприймання і пізнання особистості чи групи. Невідємними складовими соціальної перцепції, окрім когнітивної (пізнання як сукупності уявлень про соціальний обєкт, розуміння його як раціонально-логічне пояснення; прогнозування його станів і процесів), є:
емоційна (емпатія, співчуття, співпереживання);
діяльнісна (поведінкова, конативна);
мотиваційна (відображає ступінь ідентифікації субєкта з обєктом, визначає специфіку діяльнісного і емоційного компонентів та має регулятивний вплив на поведінку субєкта через знання про те, як зорієнтований у певних ситуаціях обєкт сприймання) [].
З іншого боку, в структурі товариської групи визначають:
субєкт сприймання (група, особистість);
обєкт сприймання (група, особистість);
власне процес сприймання;
внутрігрупове сприймання;
зовнішньогрупове сприймання;
безпосередній результат цього процесу індивідуалізований (груповий) образ соціально значущого обєкта [, с.15].
У залежності від особливостей субєктів і обєктів розглядають такі її різновиди:
внутрігрупове міжособистісне сприймання, специфічними характеристиками якого є сприймання статусу особистості в групі, загальна оцінка особистості чи окремих її рис, сприймання внеску особистості в спільну діяльність;
сприймання особистістю власної групи, її статусно-позиційної і ціннісно-нормативної структури; цілей і завдань спільної діяльності, прогнозування її успішності, референтності тощо;
сприймання особистістю іншої групи як певної цілісності, сприймання різниці між власною та іншою групами тощо;
міжособистісно-міжгрупове сприймання, тобто сприймання певних осіб, що належать до іншої групи;
сприймання групою одного з своїх членів, його прийнятність для групи, оцінка його ділових, комунікативних якостей тощо;
групове сприймання представника іншої групи як особистості, що має неповторні індивідуально-психологічні риси;
міжгрупове сприймання на основі соціальної категоризації (розподілу людей на групи), соціальної ідентифікації (зарахування себе до певної групи чи категорії) тощо;
сприймання групою самої себе (групове самосприймання) як єдиної і унікальної цілісності [].
Така класифікація відображає широке розуміння сприймання соціальної сфери та інших людей, а саме сприймання і пізнання членами групи, один одного та членів іншої групи; сприймання себе, своєї групи, іншої групи; сприймання групою свого члена і членів іншої групи. При цьому виокремлюються три класи соціальних обєктів соціальної перцепції: інша людина, група, ширша соціальна спільнота. Відтак, залежно від співвідношення обєкта і субєкта, говорять про міжособистісне сприймання, в якому, в свою чергу, виокремлюють самосприймання і сприймання інших осіб та міжгрупове сприймання [].
До основних характеристик групи відносяться: її склад, структура, групові процеси, норми, цінності, система санкцій. Кожен з елементів може бути по-різному описаний залежно від цілей дослідження. Наприклад, склад групи можна проаналізувати, узявши за основу вікові, професійні або соціальні характеристики. Структуру групи можна розглядати з погляду структури комунікацій, переваг або структури "влади".
Однією з проблем дослідження груп є їх класифікація. Історія соціальної психології свідчить про багатократність спроб створення єдиної класифікації, проте і в даний час існують різні підходи до вирішення цієї проблеми.
Перш за все виділимо лабораторні і природні групи. До перших відносяться групи, що спеціально створюються для виконання експериментальних завдань в лабораторних умовах; до других - групи, що функціонують в реальних життєвих ситуаціях. Це розділення не є абсолютним. Наприклад, якщо в експерименті бере участь реально існуюча група (або її частина), то досить важко віднести її до тієї або іншої категорії. Проте ділення це важливо для соціальної психології, оскільки ставить проблему перенесення тих закономірностей, які отримані в експериментальних умовах, на життєдіяльність реальних груп. Інша пара: організовані (формальні, офіційні) і спонтанні (неформальні, неофіційні) групи. Головна відмінність цих груп полягає в тому, що існування організованих груп задане зовнішньою ситуацією, суспільством, яке створює спеціальні структури для вирішення якихось завдань, а спонтанні групи зароджуються мимоволі, стихійно як в надрах організованих груп, так і поза ними.
Підставою для виділення опозиційної пари відкриті закриті групи є ступінь відвертості групи впливам навколишнього середовища, суспільства. Закритість групи досить часто використовується суспільством для досягнення яких-небудь завдань, не зважаючи на ті психологічні наслідки, які вабить закритість групи для її членів. Приклади закритих груп: армійські підрозділи, полярні експедиції, екіпажі судів, що знаходяться в тривалому плаванні. Необхідно відзначити, що при визначенні ступеня закритості групи важливою характеристикою є міра свободи входу до групи і виходу з неї. Іншими словами, наскільки ?/p>