Співвідношення Я-реального та Я-ідеального у підлітків
Курсовой проект - Психология
Другие курсовые по предмету Психология
?истем", на що вказував у свій час Г. Костюк.
Беручи до уваги складність проблеми створення системного психологічного уявлення про особистість, логічно передусім розглянути такий важливий вихідний аспект цієї проблеми, як психологічна структура особистості.
Можна вирізнити якнайменше три основних аналітичних напрями досліджень, у річищі яких здійснювалися спроби формування базових системних засад побудови цілісної психологічної структури особистості. Мова йде про соціально-психолого-індивідуальний, діяльнісний та генетичний напрями [23,c.56].
Наукові дані, здобуті в рамках цих трьох напрямів, свідчать про те, що у психології дедалі глибше усвідомлюється обмеженість існуючих одновимірних однобічних уявлень про структуру особистості. У працях О. Леонтьєва, Ф. Лерша, Г. Костюка, К. Платонова та інших чітко виявляється тенденція до синтезу багатовимірної системної психологічної структури особистості.
Так, у контексті соціально-психолого-індивідуального напряму побудови психологічної структури особистості були здійснені певні спроби виходу за межі одного виміру. Прикладом цього є так звана функціональна динамічна психологічна структура особистості К. Платонова. Згідно з його поглядами, у структурі особистості слід вирізняти чотири під структури:
1) соціально зумовлену під структура спрямованості особистості;
2) підструктуру досвіду;
3) під структуру психічних процесів;
4) під структуру біопсихічних, психофізіологічних властивостей особистості. .
Поряд із цим учений розглядав і другий ряд під структур - здібностей і характеру, які, так би мовити, "накладені" на всі під структури першого ряду. Застосуванням принципу "накладання" одного ряду під структур на інший був зроблений важливий крок до синтезу двовимірної структури особистості, хоча сам автор не казав про це.
На наш погляд, необхідно внести певні доповнення та уточнення до запропонованої К. Платоновим схеми. Наприклад, під структуру характеру доцільно вмістити до соціально-психолого-індивідуального ряду, враховуючи її звязок з під структурами спрямованості та біопсихічних якостей особистості, до останньої з яких входить темперамент. Соціально-психолого-індивідуальний ряд К. Платонова необхідно також доповнити такими важливими підструктурами, як спілкування та самосвідомість особистості. Без самосвідомості, або "Я-підструктури" як ядра особистості, неможливо створити наукове уявлення про структуру особистості. На це неодноразово вказували Б. Ананьєв, В. Джеймс, Е. Еріксон, С. Рубінштейн та ін.
Отже, людина не народжується особистістю, особистість формується в процесі життєдіяльності індивіда. Це складний процес, в якому рівні розвитку постійно змінюються та вдосконалюються. Психологічні проблеми особистості мають складний характер, різноманітні ознаки й охоплюють усі сторони буття людини. Їхня складність полягає, зокрема, і в тому, що вони, як правило, не виступають ізольовано, а тим чи іншим чином зачіпають усю особистість [31,c.135].
Розвинута особистість має розвинуту самосвідомість, що не виключає неусвідомлюваної психічної регуляції деяких важливих сторін активності особистості. Субєктивно для індивіда особистість виступає як його Я-концепція - система уявлень про себе, що виникає в процесі діяльності та спілкування, і забезпечує єдність його особистості.
На думку М. Мольца, саме образ власного "Я" є ключем до щасливого життя. Оскільки, по-перше, всі дії, почуття, вчинки, навіть здібності узгоджуються з образом власного "Я" як через свідомі, так і через підсвідомі механізми саморегуляції. По-друге, уявлення про себе ніколи не буває запізно змінити, вдосконалити і, відповідно, почати нове життя. Якщо змінюється цілісний образ власного "Я", то життєві проблеми, в тому числі психотравмуючі, які узгоджуються з цим новим образом, розвязуються значно легше, без надмірних зусиль.
Зміна образу відбувається як через свідомий аналіз, так і через підсвідомість, підсвідоме мислення, яке М. Мольц характеризує як запрограмований на конкретну мету "сервомеханізм" (у техніці - це механізм автоматичного наведення на ціль), що керується свідомістю. Важливу роль у процесі свідомого керування неусвідомленими процесами відіграє так званий Творчий Механізм, який працює відповідно до поставленої мети або як Механізм Успіху (якщо глобальна мета - успіх), або Механізм Невдачі (якщо установки людини негативні).
Розділ ІІ. Експериментальне дослідження співвідношення "я-реального" та "я-ідеального" у підлітків
2.1 Опис процедури дослідження
Знання, накопичені людиною про саму себе, а також глобальна самооцінка, що формується на основі таких знань, дозволяють сформувати багатомірне утворення, що називається "Я-Концепцією" й становить ядро особистості. "Я-Концепція" - це більш-менш усвідомлена, пережита як неповторна система знань людини про себе, на основі якої він будує взаємодію з іншими людьми, здійснює регуляцію своєї поведінки й діяльності. При цьому "Я-Концепція" представляє набір описових знань про себе, а самооцінка припускає оцінний компонент. Наприклад, усвідомлення людиною того, що за темпераментом вона є сангвініком становить частину її "Я-Концепції", але ця властивість в оцінному плані не розглядається. [9]
У людини існує декілька змінюючих один одного образів "Я". Знання індивіда про себе в даний момент, у момент самого переживання познача?/p>