Специальный статус Курдского автономного района в Ираке
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
стимим у демократичнiй, правовiй державi.
Одним iз напрямкiв вирiшення цiСФСЧ проблеми на користь громадянського суспiльства СФ розширення мiiевого самоврядування. Мiiеве самоврядування здiйснюСФться територiальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так i через органи мiiевого самоврядування: сiльськi, селищнi, мiськi ради та СЧх виконавчi органи.
Органами мiiевого самоврядування, що представляють спiльнi iнтереси територiальних громад сiл, селищ та мiст, СФ районнi та обласнi ради.
Питання органiзацiСЧ управлiння районами в мiстах належить до компетенцiСЧ мiських рад (ст.140 КонституцiСЧ УкраСЧни). Закон УкраСЧни Про мiiеве самоврядування в УкраСЧнi вiд 21 травня 2005р. визначаСФ його як гарантоване державою право та реальну здатнiсть територiальноСЧ громади жителiв села чи добровiльного обСФднання в сiльську громаду жителiв кiлькох сiл, селища, мiста самостiйно або пiд вiдповiдальнiсть органiв i посадових осiб мiiевого самоврядування вирiшувати питання мiiевого значення в межах КонституцiСЧ та законiв УкраСЧни. [3]
Отже, сучасне законодавство УкраСЧни розширюСФ можливостi самоврядноСЧ дiяльностi громадян, що даСФ змогу поСФднувати реалiзацiю державних функцiй як державними органiзацiями, так i самоврядними структурами на мiiях.
Недемократичнi режими подiляють на тоталiтарнi та авторитарнi.
Тоталiтарний режим сукупнiсть таких засобiв i способiв реалiзацiСЧ державноСЧ влади, за яких уся життСФдiяльнiсть суспiльства i кожного окремого громадянина (особи) абсолютно регламентована: влада на всiх рiвнях формуСФться закрито однiСФю особою чи кiлькома людьми з правлячоСЧ верхiвки, не контролюСФться населенням; вiдсутня будь-яка можливiсть для вiльного виявлення i врахування iнтересiв усiх груп населення; найменшi вiльностi негайно придушуються всiма засобами, аж до прямого насильства, iснуСФ однопартiйна система, звичним СФ грубе втручання в особисте життя людини i громадянина.
Авторитарний режим така сукупнiсть засобiв i способiв реалiзацiСЧ державноСЧ влади, за яких вона концентруСФться в руках правлячоСЧ верхiвки; допускаються деякi розмежування полiтичних сил, легальнi можливостi через представницькi органи чи громадськi обСФднання обстоювати iнтереси певних верств населення. Але якщо така поляризацiя полiтичних сил стаСФ антагонiстичною, включаСФться механiзм дiСЧ реакцiйного закону чи пряме насильство.
За iншими ознаками демократичнi режими класифiкуються як: демократично-лiберальний, демократично-радикальний, демократично-консервативний та iн. Серед недемократичних розрiзняють: вiйськово-полiцейський, фашистський, расистський, терористичний, диктатуру певноСЧ партiСЧ, класу, iншоСЧ групи чи прошарку в соцiальне неоднорiдному суспiльствi тощо.
Отже, форма держави характеризуСФться вiдповiдною органiзацiСФю та реалiзацiСФю публiчноСЧ влади, взаСФмозвязком держави з особою i громадянським суспiльством.
3. Правоохороннi органи у механiзмi держави украСЧнськоСЧ держави
Правоохоронна система охоплюСФ всю сукупнiсть державно-правових засобiв, способiв i гарантiй, що забезпечують охорону й захист людини i громадянина вiд протиправних дiянь, а саме: обСФкти й мету правоохорони; субСФктiв правоохорони; правоохоронну дiяльнiсть.
У сучаснiй лiтературi поняття правоохоронна дiяльнiсть визначаСФться по-рiзному. В основi рiзних визначень лежить наявнiсть державних i недержавних субСФктiв такоСЧ дiяльностi. Бiльшiсть авторiв уважають, що правоохоронна дiяльнiсть може здiйснюватися не тiльки державою, СЧСЧ органами, посадовими особами та iншими державними органiзацiями, а й недержавними структурами.
НемаСФ СФдиного пiдходу i до характеристики мiiя й ролi правоохоронноСЧ дiяльностi в системi iнших правових форм дiяльностi держави зi здiйснення СЧСЧ функцiй.
Ознаки правоохоронноСЧ дiяльностi:
- в СЧСЧ основi завдання з розгляду юридичноСЧ справи;
- вона здiйснюСФться компетентними державними i недержавними субСФктами, коло яких визначаСФться чинними законодавчими актами;
- використовуються рiзнi форми реалiзацiСЧ правових норм;
- приймаються вiдповiднi процесуальнi акти реалiзацiСЧ, що мають офiцiйний характер i передбачену законодавством форму;
- вона реалiзуСФться в чiтко визначенiй процесуальнiй формi та з використанням рiзноманiтних юридичних методiв. [10]
Отже, правоохоронна дiяльнiсть це закрiпленi чинними процесуальними нормами дiяння компетентних субСФктiв державних i недержавних органiзацiй та СЧхнiх посадових осiб iз розгляду юридичних справ, охорони й захисту суспiльних вiдносин вiд правопорушень i прийняття спецiальних актiв реалiзацiСЧ матерiальних правових норм iз метою забезпечення законностi та охорони правопорядку.
Державна влада в УкраСЧнi здiйснюСФться за принципом СЧСЧ подiлу на законодавчу, виконавчу й судову. Вдосконалення органiв державноСЧ влади реалiзуСФться в УкраСЧнi на основi КонституцiСЧ УкраСЧни.
До системи державних органiв УкраСЧни належать: законодавчий орган Верховна Рада УкраСЧни; глава держави Президент УкраСЧни; виконавчi органи, що подiляються на вищi (Кабiнет Мiнiстрiв УкраСЧни, Раду мiнiстрiв АвтономноСЧ Республiки Крим), центральнi (мiнiстерства, державнi комiтети i вiдомства УкраСЧни та АвтономноСЧ Республiки Крим), мiiевi (обласнi й районнi, мiст КиСФва i Севастополя, районiв у мiстах КиСФвi й Севастополi державнi адмiнiстрацiСЧ на чолi з головами цих адм