Скрипкове мистецтво
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
?сковськоСЧ консерваторiСЧ. Сьогоднi без цього колективу важко уявити повнокровне мистецьке життя не тiльки РосiСЧ, але i багатьох краСЧн та континентiв.[Див.Дод.8]
З появою яскравого виконавця почав накопичуватися альтовий репертуар, повернулись забутi альтовi твори В.-А.Моцарта та А.Вiвальдi, концерти Й.-С.Баха та Г.Телемана, ансамблi Л.Бетховена та Й.Брамса. Особливу увагу альту почали придiляти сучаснi композитори Г.Канчелi, Р.Щедрiн, Е.Денiсов, С.Губайдулiна, Дж.Тавенер, А.Шнiтке. У репертуарi альтиста зявилося багато епохальних творiв ХХ ст.
Наведемо кiлька прикладiв масштабноСЧ концертноСЧ дiяльностi митця.
1993 рiк участь в ХРЖХ фестивалi МузичноСЧ академiСЧ в Турi, у Музичному фестивалi в АнглiСЧ та Фестиваль памятi А.Сахарова. За сприяння Ю.Башмета органiзовуСФться Перший Мiжнародний конкурс альтистiв, який проводиться тепер раз у два роки.
1994 рiк лауреат премiСЧ Award 1993 як Кращий музикант-iнструменталiст року, гастрольнi турне по мiстах АвстралiСЧ та НовоСЧ ЗеландiСЧ, участь в фестивалi присвяченому 60-рiччю А.Шнiтке (Москва), заснування Мiжнародного благодiйного фонду Ю.Башмета та встановлення щорiчноСЧ премiСЧ iм. Д.Шостаковича.
В сiчнi 2003 року Ю.Башмет дебютував як головний диригент i художнiй керiвник симфонiчного оркестру Нова Росiя, гастрольнi турне якого проходили в ГрецiСЧ, ФранцiСЧ, Туреччинi, АвстрiСЧ, Нiмеччинi та РЖспанiСЧ. Сьогоднi керiвництво колективами такого рангу все помiтнiше стаСФ символом респектабельностi та найвищого статусу в музичному мистецтвi.
Ю.Башмет продовжив традицiСЧ великих альтистiв ХХ ст. Анрi Казадезюса, Лайонеля Тертiса, Уiльяма Примоза та своСЧх викладачiв Вадима Борисовського та Федора Дружинiна. Вiн ствердив визнання альта як сольного концертного iнструменту, вивiв альт на велику концертну iену, вперше в практицi альтового виконавського мистетцва дав сольнi концерти в таких залах, як Карнегi-хол (Нью-Йорк), Концертгебау (Амстердам), Барбiкан (Лондон), Берлiнська фiлармонiя, Ла Скала (Мiлан), Великий зал КонсерваторiСЧ в Москвi i Великий зал ЛенiнградськоСЧ фiламонiСЧ. Як солiст i диригент, вiн виступав iз кращими симфонiчними оркестрами свiту: Berlin Philharmony, Berlin Symphony, New York Philharmony, London Symphony, Radio France, Wiener Philharmonik та iншi, спiвпрацював з вiдомими диригентами, серед яких: Г.Рождественський, Дж. Елiот Гардiнер, П.Захер, С.РСФттл, видатними музикантами-виконавцями, такими як, С.Рiхтер, М.Ростропович, РЖ.Стерн, З.Муттер, Г.Кремер i багатьма iншими. Сучасними композиторами спецiально для Ю.Башмета написанi бiльше пятидесяти альтових концертiв та iнших творiв.
У Львовi вийшла друком книга Юрiй Башмет. Гранi досконалостi. РЗСЧ автор, музикознавець РЖрина Чернова-Строй працювала над нею разом з батьком маестро А.Б.Башметом, який багато рокiв збираСФ матерiали про творчий шлях сина. Сигнальнi екземпляри цього видання побачили учасники ювiлейних урочистостей з нагоди 50-рiччя видатного музиканта, нашого краянина. [Див.Дод.9]
Ю.Башмета можна вiднести до найяскравiших особистостей сучасного музичного свiту, чий неповторний талант, смiливiсть i артистизм викликають захоплення численних шанувальникiв. Вiн один з небагатьох багатогранних музикантiв, якi одержали всесвiтнСФ визнання та авторитет завдяки вiртуознiй виконавськiй майстерностi та блискучiй диригентськiй дiяльностi.
Молода ТСенерацiя захiдно-украСЧнських виконавцiв скрипалiв
Кiнець ХХ початок ХХРЖ столiття стали тим перiодом в розвитку украСЧнськоСЧ музики, коли на перший план виступила молода ТСенерацiя музикантiв-виконавцiв. Вивчаючи кращi зразки новоСФвропейськоСЧ музики, твори композиторiв свiтовоСЧ слави з РосiСЧ, США, ЕстонiСЧ, ЛатвiСЧ, Литви, ГрузiСЧ, ВiрменiСЧ, бiльшiсть з них мала можливiсть безпосередньо контактувати iз сучасними композиторами на мiжнародних фестивалях, на концертах, конкурсах та в майстеркласах i колоквiумах у Нiмеччинi, Польщi, ШвейцарiСЧ. Такий обмiн iнформацiСФю сприяСФ становленню самобутнiх i цiкавих виконавських обдарувань. Незважаючи на те, що культура УкраСЧни переживаСФ нинi не найкращi часи, виконавськi таланти все ж утверджуються, СЧх помiчають у могутнiх музичних iмперiях свiту, надають ексклюзивнi можливостi для навчання та мистецького вдосконалення.
Зупинимося коротко на постатях сучасних захiдно-украСЧнських виконавцiв. Винятковiсть музикантськоСЧ долi Остапа Шутка (1976 р.н.), приреченiсть на творчi здобутки зумовлена самим фактом народження у вiдомiй украСЧнськiй сiмСЧ скрипалiв (1976 р.н.). Батько РЖван Шутко провiдний викладач ЛьвiвськоСЧ спецiальноСЧ музичноСЧ школи iменi С.КрушельницькоСЧ, мама Лiдiя Шутко народна артистка УкраСЧни, професор ЛДМА iменi М.Лисенка, лауреат мiжнародних конкурсiв, видатний концертуючий музикант, якi й стали його першими вчителями.
Стрiмким етапом професiйного росту Остапа стали виступи в ансамблi з ЛiдiСФю Шутко. Виконувалися дуети Г.Генделя, Л.Шпора, Ш.Берiо, Ж.Мазаса, що вимагали не лише фiлiгранного володiння штриховою, агогiчною, артикуляцiйною технiкою, а й iдеальноСЧ культури партнерства. Поступово збагачуСФться сольний репертуар Остапа Шутка, в якому значне мiiе належать каприсам Н.Паганiнi, сольним сонатам та партитам Й.-С.Баха.
Скрипаль удосконалював своСФ виконання у Лондонськiй школi Гiлдхол у всесвiтньо вiдомого педагога РЖ.Нiмана та Нацiональнiй академiСЧ УкраСЧни iменi П Чайковського в класi Б. Которовича. Великий вплив на формування творчоСЧ особистостi Остапа Шутка справило знайомство з уславленими му