Скрипкове мистецтво
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
блевого виконання.
Пiдсумовуючи, доходимо висновку, що дiяльнiсть видатних украСЧнських скрипалiв спрямовувалась на розвиток рiзних форм та жанрiв скрипкового виконавства, на створення досконалих методик навчаня гри на скрипцi, на закладення та розвиток ТСрунтовних теоретичних основ, професiйних засад, традицiй нацiонального скрипкового мистетцва.
Можемо стверджувати, що скрипкове виконавство представникiв рiзних шкiл УкраСЧни досягло високого свiтового рiвня. Удосконалення змiсту мистецькоСЧ освiти, форм концертного життя, розширення кола концертуючих вiтчизняних та зарубiжних скрипалiв-професiоналiв стають основою для подальшого розвитку вiтчизняного скрипкового мистецтва. Активне пропагування музикантами-вiртуозами украСЧнськоСЧ скрипковоСЧ лiтератури, високий рiвень iнтерпретацiСЧ класичноСЧ та сучасноСЧ музики служать iнтеграцiСЧ вiтчизняного скрипкового мистецтва у свiтову музичну культуру.
Творча постать Д. Ойстраха
В iсторiСЧ музичного мистецтва ХХ столiття збереглися iмена скрипалiв-вiртуозiв, якi пiдкорили своСФю грою сучасникiв i залишили пiсля себе память для майбутнiх поколiнь.
У панорамi виконавського мистецтва середини ХХ столiття однiСФю з найбiльш яскравих постатей серед скрипалiв-виконавцiв, з якого розпочалася нова ера скрипкового виконавства, СФ Давид Федорович Ойстрах. Трiумфальнi перемоги на мiжнародних конкурсах в передвоСФннi роки (ВсеукраСЧнський конкурс скрипалiв (Харкiв, 1930), Всесоюзний конкурс музикантiв-виконавцiв (Ленiнград, 1935), Мiжнародний конкурс iменi Генрiка Венявського (Варшава, 1935), Мiжнародний конкурс iменi Ежена РЖзаСЧ (Брюссель, 1937), першi гастролi в пiслявоСФнний перiод, якi пiдкорили свiт, масштабна виконавська та педагогiчна дiяльнiсть вiдiграли велике значення у розвитку вiтчизняного виконавського мистецтва, багато в чому визначили новi риси СФвропейського скрипкового виконавства.
Давид Федорович Ойстрах народився в Одесi 30 вересня 1908 року. Батько його був службовцем та великим прихильником музичного мистецтва, а мати була професiйною спiвачкою. [Див.Дод.3] Основи скрипкового вико-навства Д.Ойстраха заклалися у школi П.Столярського, а вже в 1924 роцi, навчаючись на другому курсi Одеського музично-драматичного iнституту, музикант дав свiй перший концерт, який принiс йому загальне визнання.
В 1928 роцi Д.Ойстрах переСЧжджаСФ до Москви. Великий вплив на нього справило знайомство з видатними музикантами Г.Нейгаузом, М.Полякiним, В.Софроницьким, а також близьке знайомство з професорами вiдомоСЧ московськоСЧ скрипковоСЧ школи Ю.Ямпольським, Л.Цетлiним, К.Мострасом. В 1934 роцi розпочинаСФться самостiйна педагогiчна дiяльнiсть скрипаля: ранзi уже визнаного концертанта-вiртуоза вiн очолив клас скрипки в Московськiй консерваторiСЧ iменi П.РЖ.Чайковського на запрошення ректора О.Б.Гольденвейзера.
Друга половина 30-х рокiв ознаменувалася блискучими перемогами Д.Ойстраха на мiжнародних конкурсах, якi принесли свiтову славу не тiльки йому, але й вiтчизнянiй скрипковiй школi. У молодого виконавця встановлюються тiснi творчi звязки з найбiльш вiдомими радянськими композиторами М.Мясковським, А.Хачатуряном, С.ПрокофСФвим, Д.Шостаковичем так, у 1939 роцi вiн вперше виконуСФ скрипковий концерт М.Мясковського, через рiк А.Хачатуряна.
У воСФннi роки зявляСФться вiдоме трiо: Д.Ойстрах Л.Оборiн С.Кнушевицький. Пiсля закiнчення вiйни, в концертному сезонi 1946-47 рр. Д.Ойстрах втiлив у життя грандiозний цикл Розвиток скрипкового концерту, який викликав велике зацiкавлення у колах музикантiв та слухачiв.
Етапними для Д.Ойстраха були 50 60-тi рр., якi стали перiодом його творчоСЧ зрiлостi, успiшного концертування у рiзних СФвропейських краСЧнах.
Протягом усього творчого шляху виконавський стиль Д.Ойстраха змiнювався. Так, в перiод учнiвства та перших виступiв iнтереси скрипаля були повязанi переважно з музикою композиторiв вiртуозно-романтичного напрямку Н.Паганiнi, Г.Венявського, П.Сарасате. Згодом, приходить час глибокого осмислення творiв Й.-С.Баха, В.-А.Моцарта, Л.Бетховена, Й.Брамса, П.Чайковського, сучасних композиторiв С.ПрокофСФва та Д.Шостаковича. Пiдсумком роботи над творами рiзного стилю став iсторичний цикл скрипкових класичних концертiв, проведених артистом в сезонi 1956-57 рр. Для Д.Ойстраха творили своСЧ концерти Т.Хреннiков, Л.Кнiппер, Д.КараСФв, М.Вайнберг, А.Жолiве, В.Мортатi та iншi.
Виконавський стиль зрiлого Д.Ойстраха набуваСФ характеру довiрливоСЧ бесiди, а не промови оратора. Феноменальним стало його мистецтво володiння смичком, яке перевершувало iталiйське bel canto i було, одночасно, дуже яскравим в Allegro концертiв Моцарта.
Образ Д.Ойстраха зi смичком рiвнозначний образу скульптора з рiзцем чи художника з пензлем. Надзвичайна технiка скрипаля, густий, насичений звук, що переливаСФться всiма тембрами скрипки, масштабнiсть виразу впiзнавалися вiдразу як прикмети його таланту. Палiтра мистецтва Д.Ойстраха була справдi невичерпна: вiд найнiжнiшоСЧ лiрики, поетичного роздуму до фiлософськоСЧ глибини, мужньоСЧ героСЧки. Будь-який твiр у виконаннi цього чудового артиста одержував нове життя.
Д.Ф.Ойстрах увiйшов в iсторiю музичноСЧ культури як один з видатних скрипалiв свiту. Вiн дiйсно народний артист, писав Арам Харатурян. Вiн граСФ в рiзний мiстах, республiках, виступаСФ перед найрiзноманiтнiшою аудиторiСФю, граСФ класичнi та сучаснi твори i завжди умiСФ знаходити шлях до сердець людей. Вiн умiСФ слухати i чути час та епоху, мислити глибоко та оригiнально.[44,