Скрипкове мистецтво
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
ль. Народився в УкраСЧнi в м.Кременцi 21 липня 1920 р., в однорiчному вiцi переСЧхав з батьками до Сан-Франциско. Пiд час навчання в консерваторiСЧ (19281931), займався в Л.Персинджера й Н.Блиндера. Дебютував у 1936 р. iз Симфонiчним оркестром Сан-Франциско, в 1943 р. уперше виступив у Нью-Йоркському Карнегi-Холi. Записи РЖ.Стерна СФ яскравим свiдченням його таланту: блискучоСЧ, стильноСЧ й емоцiйноСЧ гри.
В 1981р. фiльм про поСЧздку РЖ.Стерна в Китай Вiд Мао до Моцарта одержав премiю АкадемiСЧ в розрядi повнометражних документальних фiльмiв. В 1984 р.Стерн одержав премiю Кеннедi-Центра.
Яскравим представником японського скрипкового мистецтва СФ Коiширо Харада (1945 р.н.). Вчився грi на скрипцi, камернiй музицi та диригуванню в Токiйскiй музичнiй школi та в музичнiй школi Джулiард пiд керiвництвом таких педагогiв, як Хiдео Саiто, Кацiоши Акiяма, Доротi Делей та РЖван Галамян.
У 1969 роцi К. Харада сформував славетний Токiйський скрипковий квартет, в якому виступав у якостi першоСЧ скрипки протягом 12 рокiв. Захоплення камерною музикою привело його до престижних залiв, серед яких Лiнкольн Центр та Вашингтон. Його талант, технiку та майстернiсть публiка зустрiчала бурхливими оплесками. Скрипаль проводив майстер-класи по всьому свiту, включаючи Консерваторiю Клiвленда та музичний Фестиваль в Аспенi.
Окрiм концертноСЧ дiяльностi, Коiширо Харада СФ професором музичноСЧ школи в Тохо Гакуен, членом журi багатьох мiжнародних конкурсiв, серед яких Мiжнародний музичний конкурс iменi Королеви РДлизавети в БельгiСЧ, Мiжнародний скрипковий конкурс в РЖндiанаполiсi, Мiжнародний скрипковий конкурс iм. Н.Паганiнi, Мiжнародний скрипковий конкурс iменi Г.Венявського.
Женшан Вонг (1935 р.н.) китайський скрипаль. Вiн СФ солiстом-скрипалем, а також працюСФ професором по класу скрипки в Музичнiй консерваторiСЧ у м.Пекiн. Ж. Вонг СФ членом КитайськоСЧ музичноСЧ асоцiацiСЧ, вiн також був нагороджений вiдзнакою ДержавноСЧ ради Китаю за нестандартний внесок у нацiональне мистетцво.
Серед його досягнень пiдручник The Advanced Scale and Double Stops, який широко використовуСФться в КитаСЧ. Крiм викладання сольноСЧ гри на скрипцi, професор Вонг викладаСФ ансамблеве виконавство. Завдяки його успiшнiй роботi багато скрипкових квартетiв стали переможцями рiзних музичних конкурсiв, гiдно представляють Китай за кордоном.
Окремо зупинимося на висвiтленнi росiйськоСЧ скрипковоСЧ школи. РЗРЗ формування значною мiрою повязане з осередками майстрування iнструментiв, з початком професiйноСЧ освiти.
У РосiСЧ в кiнцi XVIII ст. стаСФ вiдомим РЖ.РД.Хандошкiн (1747 1804) чудовий скрипаль-вiртуоз, композитор, яким написано ряд варiацiй на теми росiйських народних пiсень.
З росiйських скрипкових майстрiв першим заслужив свiтову популярнiсть РЖ.А.Батов, а на початку ХХ столiття користувалися славою iнструменти А.РЖ.Лемана, Е.Ф.Вiтачека, широко вiдомi в РосiСЧ та за рубежем скрипки Г.А.Морозова, Н.М.Фролова, Т.Ф.Пiдгiрського, В.РЖ.Зеднiка, РЖ.П.Криво та iнших.
Серед перших викладачiв ПетербурзькоСЧ консерваторiСЧ вiдомий Леопольд Семенович Ауер (1845 1930), учень великого угорського скрипаля, диригента, композитора та педагога РЖ.РЖоахiма (1831 1907). Л.Ауер став засновником росiйськоСЧ скрипковоСЧ школи, яка згодом зробила величезний вплив на розвиток скрипкового мистецтва в усьому свiтi. Всесвiтньою славою користуються iмена його учнiв Я.Хейфеца, М.Полякiна, Е.Цимбалiста, Н.Мiльштейна. Майже на всiх мiжнародних конкурсах, котрi проводилися з 30-х рокiв ХХ столiття, росiйськi скрипалi займали призовi мiiя. У цьому велика заслуга таких вiдомих педагогiв, як Д.М.Циганов, В.РЖ.Шер, Ю.РЖ. Янкелевич.
Одним з найяскравiших представникiв росiйськоСЧ скрипковоСЧ школи в наш час СФ Гiдон Кремер (1947 р.н.). Початкову освiту здобув у Ризi, закiнчив Московську консерваторiю по класу скрипки в Д.Ойстраха у 1969 р. Г.Кремер лауреат Мiжнародного конкурсу iменi королеви РДлизавети в Брюсселi (1967), переможець Мiжнародного конкурсу iменi П.Чайковського (1970). Музикант з 1965 р. активно займаСФться концертною дiяльнiстю, а з 1978 р. живе за рубежем.
Гiдон Кремер музикант iнтелектуального, експериментаторського складу, який тяжiСФ до виконання сучасноСЧ музики й спiвробiтництва з композиторами своСФСЧ епохи. Вiн став першим виконавцем ряду творiв С.Губайдулiной, Е.Денисова, Г.Канчелi, А.Пярта, В.Сильвестрова, А.Г.Шнiтке та iнших. Йому присвяченi Fratres Пярта, Офферториум С.ГубайдулiноСЧ, симфонiя для скрипки з оркестром Widmung В.Сильвестрова. Йому та його першiй дружинi, скрипальцi Т.Грiнденко присвячено Concerto grosso № 1 А.Шнiтке, Tabula rasa Пярта.
Г.Кремер виступав в ансамблi з такими видатними музикантами, як М.Аргерiх, Г.Холлiгер, Г.Шiфф, Ю.Башмет, М.Травневий та iншi. Програми його концертiв останнiх рокiв присвяченi, з одного боку, вiдродженню спадщини Артура ЛурСФ росiйського авангардиста перший десятилiть ХХ ст., який згодом працював за рубежем, а з iншого боку популяризацiСЧ творчостi знаменитого автора естрадних аргентинських танго Астора Пьяццолли.
РЖ.С.Безродний (19301997) вiдомий росiйський скрипаль, диригент та педагог. Грi на скрипцi почав учитися в Тбiлiсi у своСЧх батькiв педагогiв-скрипалiв. Закiнчив Центральну музичну школу в Москвi, Московську консерваторiю (1953), аспiрантуру в класi А.Ямпольского (1955). З 1948 р. виступав як солiст МосковськоСЧ фiлармонiСЧ. Пiсля здобуття першоСЧ премiСЧ на Мiжнародних конкурсах iм. Я.Кубелика в Празi (1949), iм. Й.-С.Баха в Лейпци