Світогляд і філософія
Реферат - Философия
Другие рефераты по предмету Философия
°чебто ми можемо відволікаючи від часток властивостей речей, сприйманих за допомогою відчуттів, утворювати відвернену ідею про загальний для них вещ. субстраті. Але це неможливо. У нас немає чувст. сприйняття матерії як такий. Ми сприймаємо лише окремі речі і кожне з цих сприйнять є сума окремих відчуттів або "ідей". "ми бачимо окремі кольори, а не окрашену матерію"...
Не може бути і загальної ідеї про матерію і простір. Слово стає загальним не тому, що воно є знак загальної ідеї, а тому, що воно здатне бути знаком багатьох приватних ідей. Розум люд. може утворювати загальну ідею про речі, але не загальну відстор. ідею. Відстор. ідея мат не може додати до властивостім речей жодного властивості понад тих, які відкриваються в них у відчутті.
Навчання це субєкт. ідеалізм. Визнається ім. лише людст. свідомості, у як. Б. розрізняє ідеї і душі. Ідеї - це сприймані нами субєкт якості. Душі - сприймаючі, діяльні нематеріальні субєкти дух. діяльності.
Ідеї - пасивні; це лише стану. Душі ж активні. Б. намагається довести, що речі виникають завдяки сприйняттю і зникають, коли припиняється сприйняття.
Б. плутається уникнути соліпсизму, тобто висновку про те, що ім. лише один сприймаючий субєкт. Він затверджує, що субєкт ім. у світі не один. Річ, що перестала сприймати один субєкт може бути сприйнята іншими. Але навіть якби всі субєкти зникли, речі не перетворилися б у ніщо. Вони продовжили б ім. як сума ідей у розумі Бога. Бог не може зникнути. Тому не мож зникнути і весь створ. їм світ. Бог вкладає у свідомість окремих субєктів зміст відчуттів. - Це вже крок по напр. до обєкт ідеалізмові.
Давид Юм (1711 - 1776) Син небагатого Шотландського поміщика. Юм - скептик, агностик. Закінчив Единбургський університет. Після поїздки у Фр. видав "Трактат про люд. природу", "Досвіди моральні і політичні". У 1963 Юм знову у Фр. Він був знаком із Фр. просвітителями (Деламбер, Гельвецій, Дідро. .) Задача знання бути керівництвом для практ. орієнтації. При цьому єдин. предметом достов знання вважає обєкти математики. Усі ін. обєкти досліджень стосуються тільки фактів, кіт не можуть бути доведені логічно, а виводяться виключ. з досвіду.
Досвід однак розуміється ідеалістично. Дійсність - потік вражень. Причини, породж. ці враження - непізнавані. Ми не можемо навіть знати ім. чи весняний світ. Існ. враження наших почуттів (ощущ) і впечатл. внутрішніх діяльностей душі (рефлексії) Від цих 2 видів першон. ощущ залежать ідеї памяті і уяв. Жодна ідея не може бути утворена без її враження.
Відношення між причиною і дією не може бути виведено ні інтуїтивно ні шляхом док-ва. Можливо причинний звязок і існ.. Можливо, що з 2 подій, след. одне за ін., попередн. подія дійсна причина, а послід. - наслідок. Але так це або не так - установити неможливо. Прич. звязок якщо і існ. - непізнавана. Однак люди схильні робити висновку від спостер. у минулому дій до подібних же дій цих обєктів у буд. (за весною випливає літо) Вони діють виходячи з упевненості, що та ж посл буде і майбутньому.
Чому люди дійств подібним чином? це р-т звички. Однак дія звички ніколи не може перетворити наше чекання відомого порядку у вірогідність щирого знання. - скептицизм.
Потік наших вражень усе-таки не хаотичний. Враження не рівноцінні і цього цілком достатньо для орієнтації у світі.
В онтології (уч про буття) Юм заперечує існ. категорії субстанції і зводить ідею субст. до ідеї сукупності окремих якостей.
У ф. релігії він обмежується єдиним допущенням, начебто причини порядку у Вселеної мають певну аналогію з люд. розумом. Заперечує богословя. Релігія не може бути основою моралі.
14. Французький матеріалізм про природу, суспільство, людину
Фр. матеріалісти 18 ст. - Ламетрі, Гельвецій, Дідро, Гольбах - несуть свої ідеї в широкі кола гор. суспільства. Великий вплив на становлення мат. у фр. зробило розв. філ в Англії в 17ст. (Толанд, Тиндаль, Шефтсбери). Також величезний вплив мав ф. Локка, особливо про досвідчене походження знання. Ін. важливим джерелом матеріал. ідей були для них механістичний матер. фізики Декарта, навчання Спінози про природу, субстанції... Відкриття Ньютона, Ейлера, Лапласа, Лаувазьє, Бюффона й ін. утворять природничо-наукову основу філ. узагальнень фр. матеріалістів 18ст.
Природа. Зачинатель фр мат. - Жульєн Офре де Ламетрі. (1709 - 1751) у загальній формі висловив майже всі ідеї, які були потім розвиті Гельвецієм, Дідро, Гольбахом.
Ламетрі доводив, що форма невіддільна від матерії і що мат. повязано з рухом. Субстанція в кінцевому рахунку зводиться до матерії, у прир. якої коренитися не тільки спос до руху, але і загальна потенційна спос до чутливості або до відчуття.
Указував на матер. характер натхненності тварин і людини. Усі наші відчуття обумовлені звязком почуття за посередництвом нервів з матеріальним в-вом мозку.
Л. лише намітив ряд основних ідей, але не дав них докладного системат. розвитку. Найбільш систематичним виразником ф. навчань фр. мат. став Поль Анрі Дитріх Гольбах. (1723 - ! 789) Самий великий його добуток - "Система природи", у написанні якої прийняли так само участь Дідро, Нежон.
В основі цього трактату думка про зведення усіх явл. природи до різ. форм руху матеріальних часток. у своїй сукупності утворюючих вічну нестворену природу. Основу усіх проц. природи складає матерія з властивим їй властивістю руху. Мат. процеси - явл. строго необхідними, випадковість і доцільність виключається. Навчання про необхідність поширюється і на