Світогляд і філософія
Реферат - Философия
Другие рефераты по предмету Философия
людину.
З дії і протид. всіх істот виходить ряд рухів, підлеглих постійним і незмінним законам. Розрізняються 2 роди руху:
1. рух. мас, завдяки як. тіла переносяться з одного місця на інше;
2. внутрішній і схований рух, що залежить від властивої тілу енергії.
М. доводить універсальність рух. у природі. Сутність прир. у тому щоб діяти. Прир одержала своє рух від себе самої (ніяких першопоштовхів), тому що прир є велике ціле поза як. ніщо не може існ. Рух. є необход. спосіб ім. матерії Закони причинного звязку також універсальні, як универс властивість руху в природі. Над усіма звязками причин у прир. панує найсуворіша необхідність. Випадковість заперечується. У вихрі пилу піднятому вітром, немає жодної молекули пилу, кіт розташований випадково, кіт не має опр. причини. З загального детермінізму виводиться і заперечення порядку і безладдя в природі. Ідеї пір і незап. субєктивні і представляють лише нашу оцінку ситуації.
Навчання про прир. одержало розвиток у роботах Дені Дідро (1713 - 1784). Пройшов шлях від етичного ідеалізму і деїзму до матеріалізму в навчанні про буття, психологію, теор. пізнання. Матеріаліст. твору: "Племінник Рамо". "Розмова Деламбера з Дідро", "Сон Деламбера".
Вніс у навчання про природу елементи діалектики. По його думці усі змінюється, зникає, тільки ціле залишається. Світ безперервно зароджується і вмирає.
Особлива увага Д. залучала проблема мат. тлумачення відчуттів. Як хутро рух мат часток може породжувати специф зміст відчуттів? Є 2 відповіді на це питання.
1. Ощущ зявляється на опр. стадії розвитку мат як щось якісно нове
2. здатність, аналогічна ощущ. властива всієї матерії. Д. був прихильником 2 думки.
Д. намітив теорію про псих функціях. Наші почуття - клавіші по яких часто вдаряє окр нас природа і кіт самі часто по собі вдаряють. Звідси випливає, що в чоло вік укладає у своїй організації щось автомавтичне. Цей автоматизм не позбавлений душі припускає лежачу в основі всієї мат здатність відчуття.
Визнання ім. незалежного від усв. вн світу, а також визн здатності ощущ. відбивати властивості вн речей не означає однак начебто ощущ тут зерк копії предметів. По Д. між більшістю ощущ і їхніми причинами не більше подібності, чим між самими представленнями і їхніми назвами. Д. розрізняє в речах первинні якості (існ. у самих речах і незал. від свідомості) і вторинні (що полягають у відношенні предмета до ін речей або до них самим) Людина і суспільство. У навчанні про суспільство відстоюють детермінізм, тобто навчання про причинну обумовленість усіх люд. дій. Однак люд не може бути звільнений від відповідальності за все чинене їм по віднош. до суспільства. Необх. людських дій не виключає можливості зобовязання і правомірності покарання. Суспільство карає за злочин, тому що вони шкідливі. Крім того це спосіб попередж. злочинів у буд. До того ж ніякий розсуд необхідності здійсн. люд. дій не знищує люд почуттів, і стало бути, не знищ. самодіяльності, тому що почуття тут головні побудники до дії.
Навчання про моральність повинне бути засноване на досвіді. Люд спонукуваний прагненням до задоволення і відразою до страждання. Але тому що люд здатний порівнювати задов. і вибирати найбільші, а також здатний ставити мети те для нього можливі правила і поняття про дії, леж в основі моралі.
Переваги засл розумові задоволення як більш міцні, більш залежні від самої людини.
Бідуючи в допомозі інших люд повинний у свою чергу робити корисне для ін. Так утвориться загальний інтерес, від кіт залежить приватний інтерес. Правильно зрозумілий особистий інтерес необхідно веде до моральності.
У силу суспільного договору ми повинні робити те, що ми бажаємо, щоб вони для нас робили. При цьому випливають з заг. договору мають силу по віднош. до всякому люд.
Не існ. такого способу правління, як. цілком би задовольняв вимогам розуму. Засіб рятування від недоліків Просвітителі бачать в освіті. суспільства. Гельвецій вважає метою виховання переробку первісного самобутнього складу особистості. Гольбах - бачить у людині істота з кіт вихованням можна зробити усе, що завгодно.
Доводять незал. етики від релігії і можливість існ. високоморального суспільства атеїстів.
Рушійна сила люд. дій - егоїзм, або особистий інтерес. Підставою моральності служить досвід, морального почуття не існ. Коли здається що люди прагнуть до добра, в основі цього лежить прав зрозумілий л. інтерес.
Критерій моральності і розуму - користь. Це відноситься і до суспільства в цілому. Той, що приносить користь - чесний сміливий доброчесний. Чеснота є бажання загального блага.
Тому що вплив законодавства на суспільство дуже велико, то питання про держ. лад - важливий. Розходження між народами обум. насамперед политий ладом. Гельвецій - тільки в демократичному правлінні влада має на увазі користь усього суспільства, а кожен громадянин служить своєю діяльністю загальним цілям.
15. Теорія пізнання й етика І. Канта (Критика чистого розуму.
Введення)
Иммануил Кант народився в 1724м у Кениксберзі. Тут же учився, став ректором університету, писав свої праці і вмер у 1804. Він був не тільки філ, але також великим вченим в обл природознавства. Викладав.
Філ розвиток К. поділяється на 2 періоди. У перст. період (до нач.70-х рр.) намагався вирішувати ф. пробл. - про буття, філ природи, релігії, етики, логіки виходячи з переконання, що ф. м. б. розроблено й обґрунтована як умоглядна наука. (без зв. до досвідчених даних) В 2-й пер (крити