Світогляд і філософія
Реферат - Философия
Другие рефераты по предмету Философия
?атися як загальна формула, абстрактне вираження практично будь-який ф. проблеми. От чому вона може бути в опр. змісті названа осн. питанням ф.
3. Мілетська школа, піфагоризм
Ін. гр. ф (дгф) виникла в іонійських містах зап узбережжя малий Азії, осност. греками. Тут раніш розвився раб., торгівля. і виросла на їхній основі культура. (звязана з культурами Вавилона, Фінікії і Єгипту - більш древні цив) Перші навчання - м. Мілет 7-6 ст. до н.е. - Фалес, Анаксимандр, Анаксимен. Задавши питанням відкіля усі виникає і в що перетворюється вони шукали початок виникнення і зміни всіх речей. Першоречовина - живе в цілому й у частинах, наділене душею і рухом. Займалися і різнобічної практ. діяльністю.
ФАЛЕС. кінець 7 - початок 6 ст. до н.е. Купець, багато подорожуваст. Гідроінженер. Проект политий обєднання малоаз. міст перед погрозою Персії. Знаком з досягнень науки Вав і Єгипту. Пророчив сонячного затьмарення в Г. - 585 р. до н.е. Винайшов неяк. астроном прилади.
Усі відбулося з якогось вологого першоречовина або води. Усе народжується з цього першоджерела. Земля - плоский диск, пласт. на пост. води. Вода і всі похідні з неї речі - не мертві. Всесвіт повний богів, усе одушевлено. Приклади - магніт і янтар можуть приводити в рух. ін. речі - вони мають душеві.
АНАКСИМАНДР. Першоджерело - це якась першоречовина (апейрон) з якого обособл. протилежності теплий і холодного, що дають початок усім речам. Апейрон не має границь, він безмежний. Земля - циліндр. Все обособлене від безмежного повинно повернутися в нього. Тому світи виникають і руйнуються.
АНАКСИМЕН. Час завоювання Мілета персами. Першоречовиного повітря. Усі речовини виходять за допомогою згущення і розрядження повітря. Повітря - це подих, що обіймає увесь світ. Земля - диск, що підтримується повітрям.
У 5 ст. до н.е. Мілет утратив самостійність (Перси) і розвиток тут філ припинилося.
ПІФАГОР І РАННІ ПІФАГОРІЙЦІ. Піфагор із Самоса 580-500гднэ. При тирані Полікраті переселився в Ю. Італію в м. Кротон де заснував политий і рел. союз представл. інтереси аристократії. Сам нічого не писаст. Навчання його перетерпіли знач. еволюцію. Висунув реакц навчання про порядок. В заг. житті порядок - влада аристократіст.
Послідів П. обєдналися в союз. Бороли з демократією. У 5 ст. до н.е. цей союз був розгромлений демокр.
Відкидали матеріалізм Мілетціст. Основа світу не матер першопочаток, які утворять космічний порядок - прообраз заг. порядку. Пізнати світ - значить пізнати керуючі їм числа. Перша спроба постановки питання про ролі кількість сторони явл. природи.
Математика, геометрія, теорії архітектури. музики, скульптури. (висота тону струни заст. від її довжини) рух небесних тіл підкоряється мат. співвідношенням - гармонія сфер.
Піфагорійці відривалися числа від речей, перетворювали них у самостійних істот, абсолютизували й обожнювали них. Свящ. монад (одиниця) - це мати богів, загальне першопочаток й основа усіх прир. явищ. Двійка - це принцип протилежності, заперечності в природі. Природа утворить тіло (трійка), будучи триєдністю першооснови і його противор. сторін. Четвірка - образ чотирьох елементів прир. ИТД. Думка про те, що усі в прир. підлегле певн. числ співіднош., завдяки абсол чисел приводила П. до ідеалістичного твердження, що саме число, а не матерія явл. першоосновою усього.
Усі речі складаються з протилежностей - пар непара, межа безмежне, єдність безліч, праве ліве, чоловіче жіноче. Однак їхньої протилежності не переходять друг у друга (у відмінності від Геракліта). Особливе значення - межа і безмежне. Межа - вогонь, безпред. - повітря. (порожнеча). Світ дихає порожнечею, складається з взаємод. вогню і повітря.
4. Діалектика геракліта. філософія елеатів
ГЕРАКЛІТ. Родом з Ефеса. (530 - 470 рр. до н.е.). Аристократ, що відсторонився від влади. Вихідний пункт навчання про світ - представлення про минущому, мінливому хар. всього існуючого.
Усі ім. речі виникли з матеріальної першооснови. Однак першореч. - це вогонь. Вибір вогню в як. першоречовина обумовлений поглядами Г. на характер життя природи. Світ нах. у постійному процесі зміни, а з усіх прир. речей найбільш рухливий, мінливий вогонь." Цей космос той самий для всього існуючого не створив ні який бог і ніяка людина, але завжди був, є і буде вічно живим вогнем, мірами що загоряється і мірами погасаючої". Причина вічної зміни - боротьба протилежностей.
Світ залишається в основі вогнем, незважаючи на всі зміни. Душу теж з вогню, душа матеріальна - це найменш вологий вогонь. Усі речі виникають з вогню відповідно до необхідності. Світом править "логос". (закон, необхідність)"Навіть Сонце не може переступити логос." Світ весь процес у якому всяка річ переходить у свою протилеж. (холодне в тепле, вологе в сухе і навпаки)"Не можна двічі ввійти в одну ріку" У люд. життя перетст. у протилеж. є боротьба. Вона "батько усього, цар усього". Завдяки боротьбі протилеж. виявляється їхня внутрішня подібність "безсмертні-смертні, смертні - безсмертні; смертю один одного вони живуть, життям один одного вони вмирають." Загальність зміни і перехід кожної якості в протилеж. роблять усі як. речей відносними. (морська вода - найчистіша і разом з тим найбрудніша: для риб - живильна, для людей - непридатна) Логос - основа загальності й істинності люд. пізнання. В основі мислення лежать відчуття. Мислення надає перевагу усьому, що доступно почуттям зору і слуху. Мислення - загальне всім людям, усім дане пізнати себе і бути розумними. Навіт?/p>