Свiтова культура у другiй половинi ХХ столiття
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
СВIТОВА КУЛЬТУРА У ДРУГIЙ ПОЛОВИНI ХХ СТОЛРЖТТЯ
Реферат
Студентки ф-ту iноз.мов
5 курсу
Групи ЯЕ-52
Лященко Олени
Харкiв 2010
Головнi риси художньоСЧ культури другоСЧ половини ХХ ст.:
- Вiдсутнiсть у краСЧнах з демократичним ладом домiнуючого або "СФдино вiрного" стилю i вiдповiдно наявнiсть багатьох течiй, особливо в живопису, музицi, кiно та лiтературi.
- Безпосереднiй звязок художньоСЧ творчостi з глобальними проблемами свiтовоСЧ полiтики, визначними для людства подiями. Протистояння творчоСЧ меншостi (iнтелiгенцiСЧ) невiдповiдним СЧСЧ свiтогляду "масовим" доктринам - мiлiтаризму, фашизму, тоталiтаризму, дегуманiзацiСЧ життя, практицi "брудного" манiпулювання масовою свiдомiстю та iн. РЖдеологiзацiя мистецтва: дiйснiсть iнтерпретуСФться з позицiй певних полiтичних iдей (лiберальних, консервативних, марксистських, радикальних, фашистських, соцiал-демократичних, фемiнiстичних).
Наприклад. Становлення художнього методу соцiалiстичного реалiзму в СРСР та його краСЧнах-сателiтах супроводжувалося боротьбою з усiма iншими стилями i тенденцiями в мистецтвi, якi квалiфiкувалися як реакцiйнi. Мистецтво соцреалiзму перетворилось в рупор, що прославляв соцiалiстичну iдею, комунiстичну партiю та СЧСЧ вождiв. Тому бiльшiсть витворiв мистецтва тоталiтарних краСЧн - особливо в галузях живопису, музики, кiно, лiтератури та журналiстики - маСФ невелику художню цiннiсть для свiтовоСЧ культури. Аналогiчна ситуацiя в демократичних краСЧнах з розвиненою масовою культурою, де бiльшiсть митцiв орiСФнтуСФться на смаки масового споживача. Проте, дiйсно обдарованi митцi довели, що шедеври людськоСЧ культури стоять понад будь-якоСЧ iдеологiСЧ.
- Протистояння авангардного та реалiстичного мистецтва, що зародилось ще на початку ХХ ст. як гостра боротьба всiх форм нереалiстичного мистецтва за право iснувати. Саме тодi сформувались основнi авангардистськi течiСЧ, якi пiзнiше - у другiй половинi ХХ столiття актуалiзувались в рiзних модифiкованих формах. З погляду реалiстичного мистецтва, митець в iдеалi сфокусований на людськiй особистостi, СЧСЧ найрiзноманiтнiших ракурсах, проявах, проблемах. З iншого боку, формальнi течiСЧ - гiпертрофiя форми, зростання ролi художнього прийому у таких масштабах, коли прийом iз засобу перетворюСФться на мету.
- ПочинаСФться iнтеграцiя рiзноманiтних нацiональних та етнiчних культур у свiтову: змiнились територiальнi кордони мистецтва - якщо в першiй половинi ХХ ст. поняття "свiтова культура" було синонiмом поняття "СФвропейська культура", то у другiй половинi ХХ ст. прiоритетним стаСФ американський стиль. Людство починаСФ засвоювати мистецтво iнших континентiв.
- РЖнтеграцiйнi процеси всерединi спочатку нацiональних, а потiм i свiтовоСЧ культури: збiльшуСФться взаСФмоповязанiсть рiзних галузей культури. Мистецькi твори побудованi як система натякiв, алюзiй, ремiнiiенцiй (iнтертекст). Щодо структурних взаСФмозвязкiв - це гiпертекст - нелiнiйний текст, влаштований таким чином, що вiн перетворюСФться в систему, iСФрархiю текстiв, одночасно являючи собою СФднiсть i множину текстiв. Найпростiший приклад гiпертексту: енциклопедiя або словник, в якому кожна стаття маСФ посилання на iншi статтi цього ж словника. Гiпертекст - властивiсть, на якiй побудована всесвiтня павутина РЖнтернет.
Наприклад. Паризький культурний центр iменi Жоржа Помпiду - одночасно i музей, i творча лабораторiя, де образотворче мистецтво поСФднуСФться з музикою, кiно, бiблiотекою та аудiовiзуальними дослiдами. Проект будiвлi, запропонований двома архiтекторами Р. Роджером та Р. Пiано, вiдповiдав концепцiСЧ простору, присвяченого промисловому та архiтектурному дизайну: прозоре чудовисько в центрi Парижу, пять скляних поверхiв та металiчних балок, де комунiкацiСЧ представленi на загальний огляд, а вентиляцiйнi труби пофарбованi так, що кожний рiзновид маСФ свiй колiр.
- Урбанiзацiя культурноСЧ сфери - вона набуваСФ мiського характеру. Виникають величезнi iнтенсивнiсть i динамiзм суспiльного життя, внаслiдок чого мало не кожне десятирiччя маСФ своСФ "обличчя", в тому числi i в художнiй культурi.
- Культура набуваСФ новоСЧ якостi, нового епiтету - iнформацiйна. РЖнформацiйний бум доходить до кожноСЧ людини незалежно вiд СЧСЧ мiiя проживання (звичайно, це в краСЧнах з добре розвиненими телекомунiкацiйними мережами). Оперативнiсть передавання iнформацiСЧ (нинi завдяки РЖнтернету) i майже безмежнi технологiчнi можливостi засобiв масовоСЧ iнформацiСЧ - газет, журналiв, радiо, кiнематографу, телебачення обСФднуСФ людей. РЖнформацiСЧ так багато, що вона починаСФ втрачати свою цiннiсть. ЗявляСФться все бiльше людей, чия професiя - класифiкацiя та iнтерпретацiя iнформацiСЧ.
- Завдяки тiсному взаСФмозвязку ЗМРЖ зявилось нове спрямування - масова культура. Це - з одного боку - демократизувало культуру, вiдкрило до неСЧ доступ масовiй аудиторiСЧ, а з iншого - зумовило проникнення в культуру комерцiйних iнтересiв: культура стаСФ предметом бiзнесу та неабияким чинником в полiтичному життi суспiльства. Вiдбувся подiл мiж масовою культурою та елiтарною. Найбiльш розвинутою масова культура СФ в найбiльш демократично розвинутому суспiльствi - в США. Важливо i протилежне - в краСЧнах тоталiтарного соцiалiзму масова культура також присутня, проте станд