Свiтова культура у другiй половинi ХХ столiття

Информация - Культура и искусство

Другие материалы по предмету Культура и искусство



комерцiйного кiно - церемонiя нагорождення Оскаром (США), Каннський (Францiя), Берлiнький (Нiмеччина), Венецiанський (РЖталiя) кiнофестивалi. РЗм протиставленi фестивалi некомерцiйного кiно, якi, проте, вiдомi не широкому загалу, а лише бiлякiнематографiчним колам.

Постмодернiзм - основний напрямок сучасноСЧ фiлософiСЧ, мистецтва, науки, моди. Американський лiтературознавець РЖхаб Хассан виокремлюСФ такi специфiчнi ознаки, притаманнi постмодернiзмовi: "фрагментарнiсть", "iронiчнiсть", "деканонiзацiя", "деструкцiя", "карнавалiзацiя", "гiбридизацiя", "невизначенiсть", "зникнення авторського Я", "вiдсутнiсть самозаглибленостi", "принцип творчоСЧ спiвгри з читачем", "принцип вiльного поСФнання жанрiв та стилiв". Леслi Фiлдер додав ще одну ознаку - "органiчну спорiдненiсть постмодернiзму з поп-культурою".

Десять принципiв постмодернiстськоСЧ лiтератури за В.П. Рудневим:

  1. Неомiфологiзм: орiСФнтацiя на архаiчну, класичну та побутову мiфологiю; циклiчна модель часу, твiр побудований як колаж цитат та ремiнiiенцiй з iнших творiв.
  2. Гра на кордонi мiж вигадкою та реальнiстю.
  3. Принцип "текст в текстi.", коли бiнарна опозицiя реальнiсть-текст перетворюСФться у iСФрархiю текстiв в текстi.
  4. Прiоритет стиля над сюжетом. Для шедевра ХХ ст. важливiше "як" розповiсти, а не "що" розповiсти.
  5. Знищення фабули. У XIX ст. неможливо було уявити, що сюжет та фабула твору можуть вiдрiзнятися. Наприклад, зараз дiя забiгаСФ попереду, а зараз - розповiдаСФться минуле героя. Неможливо вiдновити хронологiю подiй, бо, по-перше, присутнСФ некласичне, неодномiрне розумiння часу; по-друге, зрозумiла для всiх iстина вiдсутня.
  6. Синтаксис, а не лексика. Оновлення мови модернiстськоСЧ прози вiдбуваСФться шляхом працi над синтаксичними конструкцiями - над реченням, а не над словом.
  7. Лiтература активно заволiкаСФ читача в дiалог, моделюСФ його позицiю i створюСФ позицiю розповiдача, який враховуСФ позицiю читача.
  8. Спостерiгач. Ним частiше виступаСФ розповiдач. На його сумлiннi достовiрнiсть того, про що вiн розповiдаСФ.
  9. Порушення принципiв звязаностi тексту. Найбiльш характерне для лiтератури "потоку свiдомостi" Дж. Джойса, Пруста, Фолкнера, А. Роб-Грiйе.
  10. Аутизм. Письменник-модернiст за своСЧм психiчним складом зовсiм не прагне вiдобразити зовнiшню реальнiсть, а моделюСФ власну.

За цими принципами i розвиваються культура та мистецтво нашого часу.

Постмодернiзм СФ обличчям нового постiндустрiального суспiльства, замiнюючого на Заходi традицiйне буржуазне iндустрiальне суспiльство. В цьому новому суспiльствi найцiннiшим товаром СФ iнформацiя, а попереднi економiчнi та полiтичнi цiнностi - влада, грошi, обмiн, виробництво - пiдвладнi деконструкцiСЧ. Людство перейшло зi свiту речей у свiт процесiв.

У свiтi спостерiгаСФться тенденцiя до економiчноСЧ та культурноСЧ глобалiзацiСЧ. ВиникаСФ масовий споживач, громадянин свiту. В умовах iнформацiйноСЧ навали важко зорiСФнтуватись, тому набула широкого поширення масова культура - унiверсальна, проста i зрозумiла, дещо спрощена i розтлумачена - вона не вимагаСФ вiд людини емоцiйного або розумового напруження.

Постмодернiстському святогляду властиво: багатоварiантнiсть розвитку свiту, рiвноцiннiсть культур, сумнiв у перевершеностi культур, ранiше вважавшихся еталонними, iдея культурноСЧ лояльностi як основи суспiльства, сумнiв у можливостях природничих i громадських наук, недовiра до держави, потяг до роздержавлення суспiльства, iдея фрагментарностi культури, виникнення гiперреальностi (по всьому свiту виникають дiлянки iншоСЧ культурноСЧ реальностi - "Дiснейленди", "Макдональдси", китайськi, iталiйськi ресторани), культура споживання: у суспiльствi постмодерна споживання - це перш за все споживання символiв, а не iнструментальна дiяльнiсть.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОРЗ ЛРЖТЕРАТУРИ

  1. Дмитриева Н.А. Краткая история исскуств. - М., 1991.
  2. Ильин В.И. Поведение потребителей. - М., 1998.
  3. Ильина Т.В. История искусств: Западноевропейское искусство. - М., 1983.
  4. Кузьменко В.РЖ., Словник лiтературознавчих термiнiв. - К.: Укр. письменник, 1997.
  5. Ладиченко Т.В., Коляда РЖ.А. Всесвiтня iсторiя. 11 клас: зошит-конспект тем. - К.: А.С.К., 1997.
  6. Паскаль Джереми, Иллюстрированная история рок-музыки, Л. 1978.
  7. Руднев В.П., Словарь культуры ХХ века: ключевые понятия и тексты. - М.: Аграф, 1997.
  8. Слабошпицкая И. Центр Жоржа Помпиду: история любви к творчеству, еженедельник "Теленеделя" (Киев), 1996 г., № 46, с. 14.
  9. Хлапонин Е. Телевидение США, или Право знать правду..., еженедельник "Теленеделя" (Киев), 1996 г., № 32, с. 23.