Свiтова культура у другiй половинi ХХ столiття
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
артизуСФться i подаСФться з одного центрального партiйного органу, який здiйснюСФ управлiння державою. В демократичному суспiльствi наявна множиннiсть таких центрiв.
Характеристиками сучасноСЧ масовоСЧ культури СФ:
- свiдома розрахованiсть на середнього масового споживача i активне формування образу, iмiджу цього споживача.
- унiверсалiзацiя виховання дiтей, втiлення в СЧхню свiдомiсть стандартизованих норм особистiсноСЧ культури - зовнiшностi, поведiнки, формування цiннiсних установок через дитячу лiтературу, кiно, вiдеоiгри, iграшки, мультфiльми.
- засоби масовоСЧ iнформацiСЧ, якi щоденно доводять до вiдома та "розяснюють" людинi подiСЧ, iнтерпретують СЧх вiдповiдно до потреб "замовника".
- активна, настирлива реклама, що стимулюСФ споживання товарiв та послуг;
- створення та "розкручення" "зiрок" - iдеалiв для певноСЧ соцiально-вiковоСЧ групи, якими захоплюються фанати. Зiрки виконують функцiю популяризацiСЧ - все, що робить зiрка швидко стаСФ вiдомим i активно обговорюСФться. Багато видiв спорту, напрямiв мистецтва стали загально популярними - тобто комерцiйно вигiдними, завдяки наявностi в них однiСФСЧ або кiлькох яскравих особистостей. Для шахмат - це Гаррi Каспаров, чоловiчий балет - Рудольф НурiСФв, поп-арт - Ендi Уорхол.
- розвинена iндустрiя дозвiлля, "бульварна" та "жовта" преса, що висвiтлюСФ побут "зiрок" та вищих класiв, недосяжний, але бажаний для широкого загалу; пригодницька, фантастична лiтература, комiкси, комерцiйнi жанри кiно, рок- i поп-музика.
- значний вплив моди на суспiльне життя. Творцi моди: модельСФри, конструктори, архiтектори, композитори, поети, спортсмени, кiноактори, спiваки, письменники. Мода обслуговуСФ прагнення мас бути схожими на тих, кого вони вважають iдеалом або еталоном.
- шоу-бiзнес: мистецтво маСФ давати прибуток.
Одним з негативних наслiдкiв масовоСЧ культури СФ СЧСЧ тенденцiя до надання всiм елементам культурноСЧ системи однорiдностi та абсолютноСЧ схожостi.
- Будь-яка культура розвиваСФться завдяки виникненню i загостренню своСЧх внутрiшнiх протирiч, ведучих до кризи. Нi "буржуазна культура" захiдного суспiльства, нi радянська культура не стали виключенням.
Всплеск течiСЧ контркультури в 50-х рр. в СРСР ознаменований появою "стиляг", для яких характерний стиль в одязi i в поведiнцi, протилежний господарюючому - жити "як всi", аскетична iдеологiя, сiрий одяг, непомiтна, соромязлива поведiнка. Стиляги одягались в приголомшливi костюми в клiтину, не менш яскравi сорочки, краватки з неймовiрними пальмами, мавпами, танцювали бугi-вугi, начiсували величезнi чуби, слухали "не нашу" музику. Це сприймалось як виклик радянськiй культурi, тому зi стилягами безжально боролись.
В 60-тi рр. США охопив рух хiпi, що проголошував революцiю моральних i матерiальних цiнностей:
- замiсть культу грошей i матерiального достатку - культ простоти;
- замiсть принципу "будь як усi" прийшла висока оцiнка здатностi бути несхожим на iнших, жити, як живеться, не обертаючись на оточення;
- замiсть культу тверезостi й рацiональностi - суцiльна наркоманiя;
- жахлива, з погляду батькiв, музика;
- довге волосся у чоловiкiв, незмiннi протертi джинси, обув робочого та солдатського зразку, загальноприйнятними стали брюки на дiвчатах, розпущене жiноче волосся - святкова зачiска, шокуючи мiнi-спiдницi;
- у вiдповiдь на заклик офiцiйноСЧ Америки зупинити комунiстичне нашестя у ВСФтнамi, хiпi вiдповiли лозунгом: "Займайтеся коханням, а не вiйною".
Бiзнес зустрiв контркультуру як черговий сплеск у розвитку запиту i вiдреагував випуском вiдповiдних товарiв: книг Маркса, футболок з портретами Че Гевари, вже протертими джинсами. За лiченi роки контркультура стала комерцiалiзованою, СЧСЧ елементи iнтегрованi в загальну культуру: президент, банкiр в джинсах стали нормальним явищем.
- Загальна компютеризацiя i технократiя культури.
Наприклад. У музицi зявилась модель художньоСЧ творчостi, вiдмiнна вiд традицiйноСЧ. Вона СФ одним з чинникiв масовоСЧ культури: й популярнi, й деякi елiтарнi музикальнi твори тепер СФ доступними для широких верств населення. Мова йде про звичну тепер тиражовану звукокопiю - платiвку. Платiвка з записом рок- або поп-музики не вiдтворюСФ первiсного оригiналу, як при репродукуваннi творiв традицiйного мистецтва. А сама СФ "оригiналом", бо музика в нiй не може бути виконана у життi, адже вона - результат численних записiв, накладiв, мiкшування. Пiонерами у цiй сферi були легендарнi "The Beatles", якi пiсля запису такого iнновацiйного альбому 1966 р. припинили гастролi та концерти через те, що не могли вiдтворити свою музику поза межами студiСЧ.
Окремi вченi заперечують таку загальну компютеризацiю культури, вмотивовуючи це тим, що вона призводить до загибелi гуманiстичних iдеалiв. Тут доречно згадати принцип компанiСЧ IBM "Машина повинна працювати, людина - думати".
- Розвиток двох нових видiв художньоСЧ творчостi - кiнематографу та телебачення, якi успiшно конкурують з iншими мистецтвами за показником сили впливу на великi маси людей.
Наприклад. Пiсля 1945 р. в iнформацiйному просторi США стався справжнiй бум. Газети вiдiйшли на заднiй план, а iнформацiйний ринок авторитетно зайняло телебачення. Згiдно рейтинговим даним 1996 року, кожного вечора 65% дорослого населення США дивились телевiзiйнi новини, а з газет отримували виключно оперативну iнформацiю. У серединi 90-х рр.