Саморегуляція психічних станів у працівників органів внутрішніх справ
Дипломная работа - Психология
Другие дипломы по предмету Психология
адів, залежностей від психоактивних речовин, суїцид. Загальними соматичними симптомами є головний біль, гастроінтестинальні (діарея, синдром роздратованого шлунка) і кардиоваскулярні (тахікардія, аритмія, гіпертонія) порушення. Існує безліч теорій розвитку синдрому емоційного вигоряння [27].
Ряд дослідників уважає основними передумовами наявність організаційних проблем (занадто більше робоче навантаження, недостатня можливість контролювати ситуацію, відсутність організаційної спільності, недостатня моральна й матеріальна винагорода, несправедливість, відсутність значимості виконуваної роботи). У той же час інші дослідники вважають більше важливими особистісні характеристики (низька самооцінка, високий невротизм, тривожність й ін.) Таким чином, немає єдиних поглядів на питання вигоряння, відсутні єдині устояні діагностичні критерії.
Найбільше ризику виникнення СЕВ піддані особи, що предявляють непомірно високі вимоги до себе. У їхньому поданні теперішній фахівець це зразок професійної невразливості й досконалості. Вхідні в цю категорію особистості, асоціюють своя праця із призначенням, місією, тому в них стирається грань між роботою й особистим життям. [16].
Після проведення вивчення рівня емоційного вигорання, були отримані наступні дані (рис.3.2).
Рисунок 3.2. Показники рівня та фаз емоційного вигорання в залежності від рівня субєктивного контролю
Для співробітників з низьким рівнем субєктивного контролю характерний й більш високий рівень емоційного вигорання (він складає 38,6%), тоді як для групи співробітників, що мають високий рівень субєктивного контролю характерний й значно менший показник рівня емоційного вигорання (він складає 16,7%). При цьому слід відзначити, що для обох досліджуваних груп рівень емоційного вигорання характеризується як на стадії формування.
Так, фаза Напруга у групі, що має низький рівень субєктивного контролю, домінує в процесі розвитку емоційного вигоряння в 41,5% випробуваних. Слід зазначити, що для 34% випробуваних дана фаза перебуває в стадії формування й для 66% випробуваних вона є не сформованою. Розглянемо окремо симптоми даної фази.
Симптом Переживання психотравмуючих обставин для 27% випробуваних не сформований. Для 42% перебуває в стадії формування, і є сформованим для 31% випробуваних.
Симптом Незадоволеність собою для 9,5% випробуваних є сформованим і для 45,5% перебуває в стадії формування та не є сформованим для 45% випробуваних.
Симптом Загнанність у клітку не знайшов свого відображення для 76% випробуваних і для 24% є сформованим.
Симптом Тривога та дипресія для 52,3% випробуваних є сформованим і для 17,7% перебуває в стадії формування та не є сформованим для 30% випробуваних.
Домінуючим симптомом по даній фазі в цілому є симптом Тривога та дипресія тому що для 52,3% випробуваних є сформованим.
Високі показники по даній фазі в цілому говорять про те, що для співробітника характерне зниження значимості власних досягнень, він переживає незадоволеність собою, випробовує такі почуття, як загнанність у клітку, тривогу. Подібне відчуття приводить до посилення дискомфорту, тягне втрату професійних якостей.
Наступною фазою емоційного вигоряння є Резистенція.
Слід зазначити, що дана фаза, за отриманими даними, домінує по своїй виразності серед інших і представлена в даній групі в 75,4% випробуваних. Крім того, для 16,5% випробуваних вона є не сформованої, в 15% перебуває в стадії формування й для 66,5% респондентів є сформованою.
Симптом Неадекватне виборче емоційне реагування відсутній в 14% випробуваних, для 22% він перебуває в стадії формування й для 64% є сформованим.
Симптом Емоційно-моральна дезорієнтація не виявлена в 13% випробуваних, в 38% перебуває в стадії формування, і для 49% є сформованим.
Симптом Розширення сфери економії емоцій для 34% випробуваних є не сформованим, для 16% перебуває в стадії формування, і для 52% є сформованим.
Симптом Редукція професійних обовязків сформований в 61% випробуваних, для 39% перебуває в стадії формування.
Слід зазначити, що багатьох випробуваних на цій фазі, у відмінності від попередньої, сформованими є відразу кілька симптомів, а саме: симптом Неадекватне виборче емоційне реагування є присутнім у вигляді сформованого в 64% випробуваних. Крім того, даний симптом є домінуючим для всієї фази в цілому. Симптом Редукція професійних обовязків виражений в 61% випробуваних.
Слід зазначити, що чим вище показники по даній фазі, тим менш адекватно емоційне реагування, тим сильніше редукція професійних обовязків і більше деформуються відносини з колегами й потерпілими, відзначається негативна оцінка своєї професійної діяльності, підвищується рівень тривоги.
Наступна фаза Виснаження. Вона є вираженою для 45,2% випробуваних й в 24% випробуваних вона перебуває в стадії формування.
Розглянемо більш докладно складові її симптоми:
Симптом Емоційний дефіцит є сформованим для 28% випробуваних, для 32% перебуває в стадії формування, і в 40% не сформований.
Симптом Емоційна відстороненність сформований в 36% випробуваних, в 34,5% перебуває в стадії формування й для 29,5% не сформований.
Симптом Особистісна відстороненність (деперсоналізація) не сформована в 33%, перебуває в стадії формування в 34,5%, і для 42,5% випробуваних є сформованим.
Іншими словами, чим більше показник по даній фазі в прац