Geum.ru

Саморегуляція психічних станів у працівників органів внутрішніх справ

Дипломная работа - Психология

Другие дипломы по предмету Психология

звязку між особистістю й психічними станами носять характер взаємовпливу стану впливають на особистість, її розвиток і динаміку, формування одних властивостей й ослаблення інших, виникнення й переструктурування мотивів і цілей. Про зворотний вплив К.Юнг писав: Якщо стан яким-небудь образом стає хронічним, то внаслідок цього й виникає тип, тобто звична установка, у якій один механізм постійно панує, не могти, звичайно, повністю придушити інший, тому що він необхідно належить до психічної діяльності життя [23].

Професійна діяльність працівника ОВС досить часто накладає на нього свій негативний відтінок у вигляді наступних негативних психічних станів, що значно погіршують його самопочуття та знижують його професійну активність. Такими станами є тривожність, агресія, фрустрація.

Після проведення методики Діагностика самооцінки психічних станів (По Г. Айзенку) були отримані наступні результати (рис.3.1).

 

 

Рисунок 3.1. Показники психічних станів в залежності від рівня субєктивного контролю

 

Для групи досліджуваних, що мають низький рівень субєктивного контролю, тобто екстерналів, характерні наступні показники негативних психічних станів, а саме: тривожності, що несе в собі здатність впадати в стан підвищеної схвильованості в тих випадках життя, які на думку даної людини, несуть в собі психологічну загрозу для нього для 68,2% досліджуваних; агресивності, що проявляється у ворожому стані по відношенню до людей, звірів, предметів навколишнього середовища, намаганні нанести їм шкоду, знищити. Людина у такому стані проявляє здатність нападати на інших людей, ображати їх словом або ділом для 55,7% досліджуваних; фрустрації, що являє собою стійкий, негативний емоційний стан, що зявляється у людини в результаті невдачі та супроводжується станом тривоги, подавленості, усвідомленням неможливості досягнення поставленої цілі для 83,3%. Для 71,2% досліджених з низьким рівнем субєктивного контролю стан негідності.

Для групи досліджуваних, що мають високий рівень субєктивного контролю, тобто інтерналів, характерні наступні показники вираженності негативних психічних станів: стан тривожності характерний для 32,4%, агресивності -27,5%, фрустрації 26,5%, ригідності 12,3% досліджуваних.

При порівнянні результатів, отриманих в процесі вивчення психічних станів між групами, що мають високий (інтернали) та низький (екстернали) рівень субєктивного контролю маємо наступні достовірні відмінності (табл. 3.2).

 

Таблиця 3.2. Показники психічних станів в залежності від рівня субєктивного контролю у працівників ОВС (в %)

№Психічні станиГрупицРІнтровертиЕкстраверти1Тривожність32,468,22,250,052Агресивність27,555,71,760,053Фрустрація26,583,33,070,014Ригідність12,371,32,080,05

Так, достовірні відмінності маємо стосовно стану тривожності. Цей показник складає 2,25 (р> 0,05). По стану агресивності 1,76 (р> 0,05). По стану фрустрації 0,01 (р> 0,05) та стосовно ригідності 2,08 (р> 0,05). На основі цього, ми можемо зробити висновок, що для групи екстернатів більш характерно переживання негативних психічних станів. На мою думку це повязано з відсутністю усвідомлення звязку між своїми діями й значимими для себе подіями життя, з нездатністю контролювати цей звязок, переконаність, що більшість подій і вчинків є результатом випадку або дій інших людей, схильність приписувати важливе значення зовнішнім обставинам керівництву, товаришам по роботі, везінню-невдачі, відсутність змоги контролювати свої формальні й неформальні відносини з іншими людьми, в кінці кінців призводить труднощів, повязаних з нестриманістю, що заважають викликати до себе повагу й симпатію у оточуючих, до низької самооцінки, прагненню втечі від невдач, залежності, нерішучості в прийнятті рішень, непевності, метушливості.

Група інтерналів, навпаки відрізняється низьким рівнем тривожності, агресивності, а звідси досить високим рівнем самооцінки, стійкістю до невдач, відсутністю страху перед труднощами. Дана категорія співробітників характеризується як спокійна, витримана. Впевненість, самостійність, рішучість, на мою думку допомагає їм зберегти й низький рівень фрустрації та високий рівень адаптації до змінних умов та ситуацій життя.

 

3.2 Особливості рівня емоційного вигорання в працівників ОВС з різним рівнем субєктивного контролю

 

Синдром емоційного вигоряння являє собою стан емоційного, психічного, фізичного виснаження, що розвивається як результат хронічного недозволеного стресу на робочому місці. [3].

Основні симптоми синдрому емоційного вигоряння

  1. погіршення відносин з колегами й родичами;
  2. наростаючий негативізм стосовно колег;
  3. зловживання алкоголем, нікотином, кофеїном;
  4. втрата почуття гумору, постійне почуття невдачі, провини;
  5. підвищена дратівливість і будинку, і на роботі;
  6. завзяте бажання перемінити рід занять;
  7. раз у раз виникаюча неуважність;
  8. порушення сну;
  9. загострена сприйнятливість до інфекційних захворювань;
  10. підвищена стомлюваність, почуття утоми протягом усього робочого дня [20].

Вигорання стан повного виснаження. Люди із синдромом вигорання звичайно мають сполучення психопатологічних, психосоматичних, соматичних симптомів й ознак соціальної дисфункції. Спостерігається хронічна утома, когнітивна дисфункція (порушення памяті, уваги), порушення сну із труднощами засипання й ранніх пробуджень, особистісні зміни. Можливий розвиток тривожних, депресивних розл