Саморегуляція психічних станів у працівників органів внутрішніх справ
Дипломная работа - Психология
Другие дипломы по предмету Психология
Локус контролю, характерний для індивіда, універсальний стосовно будь-яких типів подій і ситуацій, з якими йому доводиться зіштовхуватися. Той самий тип контролю характеризує поводження даної особистості у випадку невдач й у сфері досягнень, причому це рівною мірою стосується різних областей соціального життя [25].
Після проведення методики Діагностика рівня субєктивного контролю (Дж.Роттера) були отримані наступні дані (див. табл. 3.1).
Таблиця 3.1. Домінуючи шкали субєктивного контролю у працівників ОВС за рівнем субєктивного контролю (в %)
№Шкали субєктивного контролюГрупицРІнтровертиЕкстраверти1Шкала загальної інтернальності68,1З2,22,250,052Шкала інтернальності в області досягнень21,53,51,760,053Шкала інтернальності в області уникання невдач46,212,32,390,014Шкала інтернальності в області виробничих відносин78,234,62,810,015Шкала інтернальності в області сімейних відносин52,413,22,700,016Шкала інтернальності в області здоровя64,327,41,760,057Шкала інтернальності в області міжособистісних відносин41,612,42,080,05
Так 62,5% випробуваних характерний інтернальний тип рівня субєктивного контролю й для 37,5% екстернальний тип рівня субєктивного контролю.
Для групи з інтернальним типом рівня субєктивного контролю відзначаються найнижчі показники по шкалах загальної інтернальності (її відзначили 68,1% випробуваних), по шкалі інтернальності в області виробничих відносин 78,2%, по шкалі інтернальності в області сімейних відносин 52,4%, по шкалі інтернальності в області здоровя 64,3%. Іншими словами, це може свідчити про те, що співробітники, які відносяться до групи з інтернальним типом рівня субєктивного контролю вважають, що більшість важливих подій у їхньому житті є результатом їхніх власних дій, що вони можуть ними керувати, і, таким чином, вони почувають свою власну відповідальність за ці події й за те, як складається їхнє життя в цілому. Крім того, такі люди вважають свої дії важливим фактором організації власної виробничої діяльності, у складних відносин у колективі, у своєму просуванні. Дана категорія осіб уважають, що самі домоглися всього того гарного, що було і є в їхньому житті, і що вони здатні з успіхом переслідувати свої цілі в майбутньому.
Для групи з екстернальним типом рівня субєктивного контролю відзначаються високі показники по шкалах інтернальності в області досягнень 3,5%, інтернальності в області уникання невдач 12,3%, по шкалі інтернальності в області сімейних відносин 13,2%, по шкалі інтернальності в області міжособистісних відносин 12,4%. Це говорить про те, що для групи співробітників, у яких домінує екстернальний тип субєктивного контролю, характерна відсутність усвідомлення звязку між своїми діями й значимими для себе подіями життя, вони не вважають себе здатними контролювати цей звязок і думають, що більшість подій і вчинків є результатом дії інших людей. Крім того, дана група співробітників схильна приписувати відповідальність за свої невдачі, і подібні події іншим людям, або вважати ці події результатом невдачі.
При порівнянні результатів, отриманих в процесі вивчення шкал субєктивного контролю між групами, що мають високий (інтернали) та низький (екстернали) рівень субєктивного контролю маємо наступні достовірні відмінності: по шкалі інтернальності в області досягнень цей показник складає 2,25 (р > 0,05), по шкалі інтернальності в області досягнень 1,76 (р > 0,05), по шкалі інтернальності в області уникання невдач 2,39 (р > 0,01), по шкалі інтернальності в області виробничих відносин 2,81 (р > 0,01), по шкалі інтернальності в області сімейних відносин 2,70 (р > 0,01), по шкалі інтернальності в області здоровя 1,76 (р > 0,05), по шкалі інтернальності в області міжособистісних відносин 2,08 (р > 0,05).
3.2 Особливості психічних станів, що характерні для працівників ОВС в залежності від рівня субєктивного контролю
Психічні стани багатомірні, вони виступають й як система організації психічних процесів, і як субєктивне відношення до відбиваного явища, і як механізм оцінки відбиваної дійсності. Зміна психічного стану безпосередньо в процесі діяльності проявляється у вигляді зміни субєктивного відношення до відбиваної ситуації або зміни мотивів стосовно розвязуваного завдання.
У психічних станах, так само як й в інших психічних явищах, відбивається взаємодія людини з життєвим середовищем. Будь-які істотні зміни зовнішнього середовища, зміни у внутрішньому світі особистості, в організмі викликають певний відгук у людині як цілісності, спричиняють перехід у новий психічний стан, міняють рівень активності субєкта, характер переживань і багато чого іншого.
Відношення людини центральна характеристика (по термінології П.К. Анохіна) усього компонентного складу психічного стану. У структурі стану вона представляє рівень свідомості й самосвідомості людини. Відношення як характеристика свідомості це відношення до навколишньої дійсності; як характеристика самосвідомості це саморегуляція, самоконтроль, самооцінка, тобто встановлення рівноваги між зовнішніми впливами, внутрішнім станом і формами поводження людини [27].
Особистісна регуляція психічних станів здійснюється в різних планах. І властивості особистості, і її змістовне наповнення певним чином впливають на виникнення й стійкість психічних станів. Ціннісні орієнтації, самосвідомість, самооцінка, що домінують потреби й мотиви, установки, актуалізовані цілі, наміри кожний із цих факторів впливає на виникнення й динаміку стану. Взаємо