Роль та значення рухливих ігор у розвитку фізичних здібностей дошкільника з інтелектуальними порушеннями
Курсовой проект - Педагогика
Другие курсовые по предмету Педагогика
Роль та значення рухливих ігор у розвитку фізичних здібностей дошкільника з інтелектуальними порушеннями
Зміст
Вступ
1. Загальна характеристика психофізичного розвитку дітей дошкільного віку з порушенням когнітивної функції
1.1 Характеристика загального фізичного стану дітей з недорозвитком пізнавальної сфери
1.2 Вплив рухливих ігор та їх підбір, методика проведення з дітьми старшого дошкільного віку з інтелектуальними порушеннями в умовах спеціального дитячого навчального закладу
1.3 Значення використання музикотерапії та психогімнастики під час проведення рухливих ігор та індивідуальної роботи з дітьми із психофізичними порушеннями
2. Корекційно-виховна спрямованість занять фізичного виховання в групах компенсуючого типу для дітей з інтелектуальними порушеннями
2.1 Аналіз практики роботи вчителя-дефектолога по подоланню порушень фізичного розвитку у дітей старшого дошкільного віку з розумовою відсталістю
2.2 Педагогічні рекомендації корекційним педагогам щодо використання елементів музикотерапії та психогімнастики під час проведення рухливих ігор
Висновки
Список використаної літератури
Додатки
Вступ
На даний час в системі спеціальної корекційної освіти велика увага приділяється корекції опорно-рухової сфери дитини з особливостями психофізичного розвитку. Оскільки характерними ознаками вроджених або рано набутих форм стійкого органічного порушення пізнавальної діяльності, як відомо є порушення руху.
Проведення рухливих ігор в спеціальних дошкільних закладах для дітей з порушеннями інтелектуального розвитку є однією з важливих складових загальної системи корекційно-виховної роботи.
Велику увагу вивченню цього питання приділяли такі відомі вчені: В.Вайзман, М.Бернштейн, О. Лурія, М.Кольцова, П. Анохін.
Діти з інтелектуальними порушеннями мають цілий ряд вторинних відхилень розвитку, до їх числа відносимо фізичні, що найчастіше проявляються в зниженні рухового режиму і обмеженому спілкуванні з іншими дітьми, що негативно впливає на загальний морфо-функціональний розвиток дитини.
Метою проведення рухливих ігор в спеціальних дитячих дошкільних установах для дітей з інтелектуальними порушеннями є створення засобами фізичного виховання умов для формування необхідних вікових стато-локомотивних функцій, корекції наявних специфічних рухових порушень, сприяння підвищенню якості основних рухів, що в комплексі повинно сприяти нормалізації комунікативних функцій дітей, практики предметно-практичних дій, освоєнню мікро та макропростору, розвитку мови та мислення.
Метою даного дослідження є теоретичне вивчення рухової активності дітей дошкільного віку з порушенням інтелектуального розвитку (пяти семи років), в умовах спеціального дошкільного навчального закладу.
Предметом дослідження є характеристика та розкриття значення використання рухливих ігор, а також елементів музико терапії і психогімнастики в поєднанні з рухливою грою.
Обєкт дослідження психолого-педагогічні основи формування рухової активності у дітей дошкільного віку з інтелектуальними порушеннями.
Завдання дослідження:
- Зясувати розробленість проблеми корекції рухової сфери дітей з інтелектуальними порушеннями у науково-методичній літературі.
- Проаналізувати сформованість рухової сфери дітей старшого дошкільного віку з особливостями психофізичного розвитку.
- Обґрунтувати використання запропонованих технологій музико терапії та психогімнастики та їх впливу на формування рухової активності дітей.
Експериментальною базою дослідження були: навчально-реабілітаційний центр Мрія, школа дитячий садок Центр реабілітації, дитячий навчальний заклад Барвінок
1. Загальна характеристика психофізичного розвитку дітей дошкільного віку з порушенням когнітивної функції
1.1 Характеристика загального фізичного стану дітей з недорозвитком пізнавальної сфери
Фізичний стан дітей з порушенням психофізичного розвитку:
На початкових стадіях формування довільних рухів, програмування рухового акту здійснюється головним чином вищими кірковими рівнями. В подальшому оволодіння будь-яким руховим актом компоненти його програмування передаються від нижчих відділів центральної нервової системи на вищі.
Ці механізми формування кірково-підкіркових взаємозвязків і служать фізіологічною основою автоматизації рухових навичок при контролі і керівництві в управлінні рухами із сторони кіркового рівня. Важлива роль належить екстрапірамідній системі, при ураженні якої процес автоматизації рухів проходить повільно і потребує спеціального впливу.
У дошкільників з порушенням інтелектуального розвитку виражений недорозвиток рухової сфери виявляється в порушеннях статистичних і локомоторних функцій, координації, точності і темпі довільних рухів. Такі діти пізно починають тримати голову, сидіти, стояти, рухи в них сповільнені, нечітко виражені, вони погано бігають, не вміють стрибати. При тяжкій розумовій відсталості моторний недорозвиток відмічається у 90100% дітей.
У цих дітей різко виражені порушення координації рухів. Дітям молодшого дошкільного віку важко прийняти і утриму