Роль та значення рухливих ігор у розвитку фізичних здібностей дошкільника з інтелектуальними порушеннями

Курсовой проект - Педагогика

Другие курсовые по предмету Педагогика

анчику гуляють, ходять, бігають, стрибають, діти розходяться, ходять і бігають хто куди хоче. Вихователь: Гей, діти, не зівайте, як почуєте гудок, тікайте!. Дає сигнал У-у-у. Діти поспішають на свої місця (до будиночка) і сідають на свої стільчики.

Вказівки до гри. Під час гри дітям нагадують, щоб вони не наштовхувались один на одного. Вихователь грає разом з дітьми. Називає тих, які жодного разу не наштовхувалися на інших, першими після сигналу повернулися до будиночка і тихо сіли на стільці. Вчасно дає сигнал для відпочинку.

Після закінчення кожної гри звучала повільна, заспокійлива музика для заспокоєння дітей.

Під час проведення дослідження виникли такі труднощі:

  1. дітям було важко зосередити свою увагу на виконанні завдання;
  2. багато дітей були гіперактивними;
  3. у багатьох дітей спостерігалася дезорієнтація у просторі та порушення точності рухів у просторі;
  4. більшість не вміли гратись разом, тобто відсутність спільної гри.

Експеримент на формування фізичного розвитку з використанням елементів музико терапії та психогімнастики тривав потягом пяти тижнів, і перед його завершенням проводилось порівняльне обстеження та анкетування дітей двох груп: контрольної та експериментальної.

Так, діти контрольної групи показали такі результати (таблиця 3).

У експериментальній групі відбулися такі зміни. Результати обстеження відображені у таблиці 4.

Аналіз проведеного дослідження показує, що використання рухливих ігор в поєднанні з елементами музикотерапії та психогімнастики мотивує дітей до свідомого відтворення руху, вносить новизну та цікавість, ігровий та драматичний момент.

З допомогою мотивуючих елементів у дітей вдалось сформувати: вміння виконувати ритмічні рухи, покращилась ходьба і біг, появилась спільна гра та взаємне спілкування.

Тому доцільним є використання під час занять фізичного виховання рухливих ігор з елементами музико терапії та психогімнастики.

 

2.2 Педагогічні рекомендації корекційним педагогам щодо використання елементів музикотерапії та психогімнастики під час проведення рухливих ігор

 

Корекційна робота на заняттях з фізичного виховання набуває дієвого характеру, якщо вміло поєднувати елементи музико терапії і психогімнастики коли перед дітьми ставляться завдання які сприяють активізації психоемоційної, фізичної, вольової сфери.

Застосування повторень у навчанні є одним з принципів колекційної роботи. Це пояснюється тим, що формування рухової активності у дошкільників не лише сповільнене, а й малопродуктивне.

Практичний характер теж відносимо до принципу корекції, оскільки слово не носить сигнального значення, і часто словесні засоби малодоступні.

Під час роботи із групою дітей з психофізичними порушеннями слід враховувати:

  1. Різний темп роботи і динаміку наростання втоми.
  2. Врахування індивідуальних особливостей пізнавальних процесів.
  3. Врахування індивідуальних особливостей самооцінки, ставлення до власного дефекту.
  4. Орієнтація на індивідуальні особливості емоційно-вольової сфери дитини.
  5. Врахування індивідуальних потреб та інтересів дітей.
  6. Врахування особливостей характеру.

Тому використання індивідуального підходу є провідним принципом дидактики та засобом корекції порушень дітей з розумовою відсталістю. Значна увага приділяється власне використанню елементів музико терапії та психогімнастики. Для досягнення результативності використання цих корекційних прийомів використовуємо:

у системі фізичного та нервово-психічного виховання в спеціальному дошкільному закладі для дітей із інтелектуальними порушеннями має здійснюватися комплексний підхід до формування та розвитку їхньої рухової сфери, яка є основою життєдіяльності, розумового та фізичного здоровя людини;

поєднання музикотерапії та психогімнастики з рухливими іграми мають бути складовою індивідуальних і фронтальних занять логопеда та вихователя спеціальної групи в системі корекційно-розвивального навчання та виховання;

для того, щоб діти займались ефективно, ігри необхідно проводити із задоволенням та ентузіазмом. Лише тоді можна захопити своїм настроєм дітей;

рухливу гру з використанням елементів музикотерапії та психогімнастики варто будувати таким чином, щоб вона була цілою драматичною дією;

після закінчення кожної рухливої гри прослуховувати повільну музику для заспокоєння дітей.

Дане дослідження допоможе вчителям-дефектологам і вихователям спеціальних дошкільних навчальних закладів для дітей з порушеннями інтелекту, вихователям груп компенсую чого типу виявити та проаналізувати характери порушення фізичного розвитку у дітей з інтелектуальним недорозвитком; виявити непомітні моменти; покаже, на що необхідно спрямовувати головну увагу, що слід використовувати під час індивідуальних та групових занять для кращого колекційного впливу на загальний розвиток дошкільників з психофізичними порушеннями.

 

 

Висновки

 

Складний процес розвитку особистості та формування фізичної сфери у дітей старшого дошкільного віку із інтелектуальними порушеннями зумовлений сукупністю біологічних і соціальних факторів.

Для дитини середовище виступає не лише як умова, але як джерело розвитку (Л.С.Вигоцький).

У навчально-виховному процесі вчитель-дефектолог повинен враховувати, що діти можуть виконувати п