Geum.ru

Роль та значення рухливих ігор у розвитку фізичних здібностей дошкільника з інтелектуальними порушеннями

Курсовой проект - Педагогика

Другие курсовые по предмету Педагогика

осильні вправи, завдання самостійно, опираючись на рівень психічного розвитку, практичний досвід, знання, уміння, навички.

Проте в процесі роботи не слід опиратися лише на вже сформовані психічні і фізичні функції, але слід враховувати потенційні можливості дітей.

Так теоретично дослідивши дане питання ми прийшли до висновку, що рухова діяльність здійснює всебічний вплив на організм людини, і цей вплив більш значний для дитячого організму, що росте і розвивається. Розвиток рухів здійснює значний вплив на становлення відповідних структур мозку.

Рух, за даними М.М. Кольцьової, розглядається, як важливий фактор у розвитку узагальнюючої функції мозку.

Під впливом рухів змінюється динаміка та активація психічних процесів: сприймання, памяті, мислення, мовлення. І.М. Сєченов вперше повязав рухові функції з функціями вищих відділів центральної нервової системи. За його твердженням, нервова система є зібранням різноманітних регуляторів діяльності. Результати досліджень про співвідношення психічного та рухового розвитку вказують на те, що засобами фізичного виховання можна позитивно впливати на психічний розвиток дитини.

Дане дослідження експериментально показує, що застосування рухливих ігор з елементами музико терапії та психогімнастики у навчально-виховному процесі для дітей 57 років з інтелектуальними порушеннями корегує рухову сферу. Особливо помітні зміни відбуваються під час виконання ритмічних рухів, ходьбі, бігу.

Також коригується емоційна сфера дітей.

Система запропонованих у дослідженні вправ, прийомів, форм роботи дозволяють забезпечити ефективність формування рухової сфери, та врахування колекційного моменту занять фізичного виховання.

 

 

Список використаної літератури

 

  1. БабенковаР.Д. О подходе к физическому воспитанию учащихся вспомогательной школы// Дефектология. 1980 №2.
  2. БебришЭ.П.Некоторые особенности физического развития умственно отсталых учащихся// Дефектология. 1976 №4.
  3. БернштейнН.А.Физиология движений и активность, М: Наука, 1990.
  4. БернштейнН.А.Очерки по физиологии движений и физиологии активности. М., 1966.
  5. Вільчковський Є.С. Теорія і методика фізичного виховання дітей дошкільного віку. Львів: ВНТЛ, 1998. 336с.
  6. ВыготскийЛ.С.Собрание сочинений: В 6 т. М., 1983. Т. 5: Основы дефектологии.
  7. ДмитриевА.А.Исследования влияния дозированных физических нагрузок на организм учащихся// Дефектология. 1981 №5.
  8. ДмитриевА.А.Физическая культура в специальном образовании: Учеб пособие для студ. Высш. пед. учеб. заведений. М.: Издательский центр Академия, 2002. 176с.
  9. ИванченкоГ.В.Психология восприятия музыки: подходы, проблемы, перспективы. М.: Смысл, 2001. 264с.
  10. КольцоваМ.М.Двигательная активность и развитие функций мозга ребенка. М.: Педагогика, 1973.
  11. КораблинаЕ.П.Телесно-ориентированная терапия и танцтерапия// КораблинаЕ.П., АкиндиноваИ.А., баканова А.А., РодинаА.М.Искусство исцеления души: Этюды о психологической помощи: Пособие для практических психологов. СПб, 2001. С.8390.
  12. ЛурияА.Р.Высшие корковые функции человека и их нарушения при локальных поражениях мозга. М., 1962.
  13. МаринчеваГ.С., ГавриловВ.И.Умственная отсталость при наследственных болезнях. М., 1988.
  14. МастюковаЕ.М.Ребенок с отклонениями в развитии. М., 1992.
  15. МастюковаЕ.М., МосковкинаА.Г.Основы генетики: Клинико-генетические основы коррекционной педагогики и специальной психологии: Учеб. пособие для студ. пед. высш. учеб. заведений / Под ред. В.И.Селиверстова, Б.П.Пузанова. М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2003. 368с.
  16. ПасынковаН.Б.Влияние музыкального движения на эмоциональную сферу личности// Психологический журнал. 1993. Т. 14, №4. С.142, с.142.
  17. ПетрушкинВ.И.Музыкальная психотерапия. М.: Владос, 2000. 176с.
  18. ПриходченкоН.Н., ШкуратТ.П.Основы генетики человека. Ростов-на-Дону, 1997.
  19. ПриходькоО.Г., МоисееваТ.Ю.Дети с двигательными нарушениями: Методическое пособие. М.: Полиграф сервис, 2003. С.49.
  20. ПензулаеваЛ.И.Подвижные игры и игровые упражнения для детей 37 лет. М.: Владос, 2000.
  21. СермеевБ.В.Методика воспитания двигательных качеств у аномальных детей. Горький, 1976.
  22. СиньовВ.М., ШереметМ.К., ШевцовА.Г., РуденкоЛ.М. Взаємозвязки медицини та педагогіки в системі кадрового забезпечення реабілітаційних закладів для осіб з обмеженими функціями здоровя// Соціальна педіатрія Випуск ІІІ: Збірник наукових праць. К.: Інтермед, 2005. 412с. С.8690.
  23. СкворцовИ.А.Детство нервной системы. М.: Привона, 1995. С.4955.
  24. СтребелеваЕ.А., МишинаГ.А., ВыродоваН.А.Коррекционная помощь детям раннего возраста с органическим поражением ЦНС: Метод. пособие / Под ред. Е.А.Стребелевой. М.: Полиграф сервис, 2003. 124с.
  25. Справочник по детской физкультуре. Л., 1999.
  26. ЭфроимсонВ.П., БлюшинаМ.Г.Генетика олигофрений, психозов, эпилепсии. М., 1978.

Додаток 1

 

Рухлива гра Гуси лебеді

Мета: Розвивати слухову увагу, орієнтація в просторі, швидкість. Формування активного мовлення вміння відповідати на запитання. Виховувати рух у заданому напрямку, колективність, дружність.

Хід гри

Вихователь вибирає учасників вовка, господаря, інші діти гуси лебеді. З одного боку майданчика накреслено будинок, де живуть господар і гуси, на іншому живе вовк під горою. Господар випускає гусей у поле погуляти, зеленої травички поскубати. Гуси йдуть від будинку досить далеко. Через деякий час господар кличе гусей і між ними відбуває?/p>