Розробка цифрових засобiв ПЛРЖС в iнтегрованому середовищi проектування MAX+PLUS II
Дипломная работа - Компьютеры, программирование
Другие дипломы по предмету Компьютеры, программирование
нього рiвня (Top of hierarchy) як iменi проекту (Project name);
5.1. для проведення часового аналiзу вiдкрити вiкно тАЬTiming AnalyzerтАЭ, вибрати режим аналiзу i натиснути кнопку тАЬStartтАЭ;
5.2. для проведення тестування треба спочатку створити файл каналу тестування (*.scf), використовуючи сигнальний редактор, або в файлi вектора тестування (*.vec), використовуючи текстовий редактор;
- програмування або завантаження конфiгурацiСЧ синтезованого приладу вiдбуваСФться шляхом запуску програматора (Programmer) с наступною вставкою пристрою в програмувальний адаптер програматора MPU (Master Programming Unit) або за допомогою пiдключення пристрою MasterBlaster, ByteBlaster або кабелю завантаження FLEX (FLEX Download Cable) до приладу, що програмуСФться в системi;
- вибiр кнопки тАЬProgramтАЭ для програмування приладу з памяттю EPROM (MAX, EPC) або вибiр кнопки Configure для завантаження конфiгурацiСЧ приладу з памяттю типа SRAM (FLEX).
При роботi в системi MAX+PLUS II слiд вiдрiзняти рiзницю мiж файлами проекту, допомiжними файлами i проектами.
Файл проекту це графiчний, текстовий або сигнальний файл, створений за допомогою графiчного або сигнального редактора редактору середовища MAX+PLUS II. Цей файл мiстить логiку проекту i обробляСФться компiлятором. Компiлятор автоматично обробляСФ наступнi файли проекту:
- графiчнi файли проекту (*.gdf);
- текстовi файли проекту на мовi AHDL (*.tdf);
- сигнальнi файли проекту (*.wdf);
- файли проекту на мовi VHDL (*.vhd);
- файли проекту на мовi Verilog (*.v);
- схемнi файли OrCAD (*.sch);
- вхiднi файли EDIF (*.edf);
- файли формату Xilinix Netlist (*.xnf);
- файли проекту Altera (*.adf);
10) файли цифрового автомату (*.smf).
Допомiжнi файли це файли, що повязанi з проектом MAX+PLUS II, але вони не СФ частиною iСФрархiчного дерева проекту. Бiльшiсть таких файлiв не мiстить опису логiчних функцiй проекту. Деякi з них створюються автоматично додатками системи MAX+PLUS II, iншi користувачем.
Проект складаСФться зi всiх файлiв iСФрархiчноСЧ структури дизайну, в тому числi допомiжних i вхiдних файлiв. РЖмям проекту СФ iмя файлу верхнього рiвня без розширення. Система MAX+PLUS II виконуСФ компiляцiю, тестування, часовий аналiз i програмування вiдразу всього проекту, хоча користувач може в цей час редагувати файли цього проекту в рамках iншого проекту.
Для кожного проекту слiд створювати окремий пiдкаталог в робочому каталозi системи (\max2work).
При запуску системи MAX+PLUS II автоматично вiдкриваСФться СЧСЧ головне вiкно (Main Window) (рис. 4.1), меню, що охоплюСФ всi додатки системи. В самому верхньому рядку написано iмя останнього проекту, з яким працював користувач. Два наступнi рядки СФ типовим для Windows: рядок основного меню i панель iнструментiв, в лiвiй частинi якоСЧ знаходяться звичайнi iнструменти Windows (New, Open, Save, Print, Cut, Copy, Paste, Undo), а в правiй специфiчнi iнструменти пакета, за допомогою яких вiдбуваСФться запуск основних додаткiв пакету.
Рис. 4.1. Головне вiкно системи автоматизованого проектування MAX+PLUS II
Запуск компонентiв системи зручно проводити через вiкно меню MAX+PLUS II (рис. 4.2), що мiстить в собi вкладене пiдменю виклику основних додаткiв: огляд iСФрархiСЧ, графiчний редактор, символьний редактор, текстовий редактор, сигнальний редактор, порiвневий планувальник, компiлятор, симулятор, аналiзатор часових параметрiв, програматор та генератор повiдомлень, функцiональне призначення яких вже описано в попередньому роздiлi.
В iСФрархiчнiй структурi проекту на будь-якому рiвнi дозволяСФться змiшане використання файлiв з розширеннями .gdf, .tdf, .vhd, .v, .edf, .sch. Однак, файли з розширенням .wdf, .xnf, .adf, .smf повиннi бути або на самому нижньому iСФрархiчному рiвнi проекту, або бути СФдиним файлом.
У всiх доданках MAX+PLUS II СФ можливiсть за допомогою команд з меню тАЬAssignтАЭ (Призначити) вводити, редагувати i знищувати типи призначених ресурсiв, пристроСЧв, i параметрiв, якi керують компiляцiСФю проекту, логiчним синтезом i роздiленням на частини. На рис. 4.3 представлено команди меню Assign. Користувач може робити призначення для плинного проекту незалежно вiд того, чи вiдкритий будь-який файл проекту або вiкно додаткiв.
Рис. 4.2. Вiкно меню MAX+PLUS II Рис. 4.3. Меню призначень проекту Assign
Система MAX+PLUS II зберiгаСФ iнформацiю для проекту в файлi з розширенням .acf. Змiна призначень, зроблених у вiкнi порiвневого планувальника також зберiгаються в форматi .acf. Крiм того, користувач маСФ можливiсть редагувати acf-файл проекту в текстовому редакторi.
Наступнi функцiСЧ СФ загальними для всiх додаткiв MAX+PLUS II: призначення пристрою, ресурсiв i зондiв, збереження попереднiх версiй, глобальнi опцiСЧ пристрою в проектi, глобальнi параметри проекту, глобальнi вимоги до часових параметрiв проекту, глобальний логiчний синтез проекту.
Ресурс СФ частиною пристрою Altera, як, наприклад контакт або логiчний елемент, який виконуСФ конкретне, визначене користувачем завдання. Керування компiляцiСФю проекту i його часовими параметрами здiйснюСФться за допомог