Geum.ru

Розвиток землеробництва та тваринництва на теренах України

Курсовой проект - История

Другие курсовые по предмету История

? завдань:

  1. охарактеризувати ступінь дослідженості виникнення скотарства та землеробства словян у науковій літературі;
  2. дослідити палеоекологічне підґрунтя і визначити потенційні ресурсні зони памяток;
  3. визначити локальну специфіку і тенденції розвитку землеробства і тваринництва;
  4. провести комплексний аналіз основних складових сільського господарства в зазначених територіально-хронологічних рамках.

Обєкт дослідження відображення сільськогосподарської діяльності словян в археологічних матеріалах.

Предмет дослідження сільськогосподарські артефакти та залишки продуктів сільського господарства (культурні рослини, їх відбитки на кераміці; археозоологічний матеріал).

Методи дослідження. Для систематизації джерел інформації, проведення аналізу матеріалу та синтетичних узагальнень використано такі методи наукового опрацювання: статистичний, класифікаційний, картографічний, кореляційний, систематизаційний, ретроспективний, графічний та ін., основним з яких є порівняльно-історичний на базі комплексного підходу.

Джерельну базу дослідження складають матеріали археологічних досліджень (знаряддя праці, предмети побуту, залишки житлових і господарських споруд). Окремими групами джерел є остеологічний матеріал з поховань та поселень, результати палінологічних досліджень. Широко використовуються етнографічні матеріали при моделюванні господарських систем.

Наукова новизна. В курсовому дослідженні автор вперше спробував узагальнити основні складові сільського господарства скотарства та землеробства словян на теренах України. Доведено, що інтенсифікація сільського господарства відбулася на зламі VII/VIII ст., що відобразилося у зміні співвідношень значення підсіки та перелогової системи землеробства внаслідок розподілу і заселення раніше не використовуваних земель в бік збільшення ролі останньої. Кореляція отриманих результатів з матеріалами інших регіонів України і деяких країн Європи дозволяє дійти висновків, що складання технічної бази сільського господарства завершилося до утворення Давньої Русі і надалі не потерпало суттєвих змін.

Практичне значення основні положення дослідження можуть бути включені в узагальнюючі праці з історії ранніх словян Східної Європи, відповідні розділи підручників для вищих учбових закладів, навчальні курси. Методологічна частина роботи може бути використана для аналогічних досліджень на матеріалах інших словянських археологічних культур сучасної України.

Структура курсової роботи: вступ, три розділи, які діляться на підрозділи, висновки, список використаної літератури.

 

Розділ І. Історіографія виникнення скотарства та землеробства на теренах України

 

Історіографічному огляду передує огляд джерел інформації: точної локалізації поселень; артефактів. Артефакти поділяються на індивідуальні знахідки (знаряддя праці із заліза, переробки врожаю у конструктивній послідовності) і масовий матеріал (кераміка і палеоетноботанічні дані, фрагменти знарядь переробки врожаю і археозоологічний матеріал).

Важливу роль відіграють також етнографічні та історичні джерела; допоміжну лінгвістичні дані.

Історіографія. Науковий доробок поділено за хронологією і тематикою. Роботи поділяються на пять етапів за накопиченням матеріалу і розвитком методики: побудовані на припущеннях на етнографічному матеріалі (середина - друга половина ХІХ ст.); основою яких були етнографічні джерела із залученням археологічних (початок ХХ ст.); на широких археологічних джерелах (з другої половини ХХ ст.); із залученням палеоетноботанічних і археозоологічних досліджень (з 1960-х рр.; в основному з третьої чверті ХХ ст.); основу яких складають археологічні і палеоприродні дані та їх взаємодії.

З 6070-х рр. ХХ ст. склалися передумови для досліджень трьох рівнів: на матеріалах памяток; словянських культур чи ареалів; словянських матеріалах до Київської Русі. Роботи відрізняються використанням та інтерпретацією природничих даних, що дає змогу перейти від констатації факту вирощування рослин і розведення різних видів тварин до оцінки їх значення.

З окремих питань роботи з сільськогосподарських знарядь поділяються за їх видами знаряддя обробки ґрунту, збирання, переробки врожаю. Найбільший внесок у цьому напрямку зроблено Ю.О. Красновим, роботи якого зараз є загальноприйнятими. [13]

Природничі методи у вивченні сільського господарства мають три напрямки: вивчення культурних рослин, археозоологічних матеріалів, взаємовпливу природи і соціумів. Початок досліджень перших двох напрямків збігається з четвертим етапом. Останній є показником пятого етапу: відтоді такі дослідження широко прийняті в археологічних працях.

В 30-ті роки ХХ ст. більшість дослідників вважали, що скотарство, як самостійна система господарства, склалось не раніше початку ІІ тис. до н.е. Першою була пастухівська форма скотарства зі стійловим утриманням домашніх тварин взимку. І лише в ранньозалізному віці здійснюється перехід до кочового скотарства (Гольмстен, 1933). В 1943 році О.Ф.Лагодовська вперше висловила думку, що скотарство усатівського населення було не тільки приселищним, але й сезонно-кочовим (Лагодовська, 1943) і започаткувала дискусію про характер і етапи розвитку скотарства в Північному Причорноморї, час його структуризац