Репресії проти селян. Розкуркулення
Курсовой проект - История
Другие курсовые по предмету История
Міністерство освіти та науки україни
Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”
Репресії проти селян. Розкуркулення
Курсова робота
З історії України
Студентки першого курсу
Викладач:
Харків
ПЛАН
Вступ
- Колективізація
Перехід до прискореної колективізації
Невдоволення селян та короткострокові поступки Й. Сталіна
- Ліквідація куркульського класу
Мета та форми боротьби з куркульським класом
Невдоволення на селі
Розправа над куркулем
Наміри партії щодо куркульства
Депортація куркулів
Очищення міст від куркулів
Прискорення колективізації та її крах у січні березні 1930 р.
- Голод 1932 1933 рр.
План хлібозаготівель
Закон про пять колосків. Масовий голод
Закон України Про голодомор 1932 1933 років в Україні
1. КОЛЕКТИВІЗАЦІЯ
Перехід до прискореної колективізації
У грудні 1927 року XV зїзд ВКП(б) звернув увагу на розвиток колективізації на селі. Приводом для цього стала хлібозаготівельна криза.
Урожай 1927 року був невисоким, і ціни на хліб, установлені державою, не задовольняли селян. Вони відмовилися здавати зерно на заготівельні пункти за низькими цінами.
У січні 1928 року Й. Сталін виїхав до Сибіру, де виступив перед місцевим партійно-радянським активом. Генсек звинувачував заможні верстви селянства в саботажі хлібозаготівель і закликав працівників правоохоронних органів застосувати до заможних селян статтю Кримінального кодексу РСФРР про спекуляцію. Фактично це був крок до згортання непу на селі. По суті, у вимогах Сталіна йшлося про повернення до політики продовольчої розкладки доби воєнного комунізму.
Офіційно проголошення курсу Комуністичної партії на суцільну колективізацію відбулося на Пленумі ЦК ВКП(б) в листопаді 1929 року. На якому було ухвалено рішення: Будь-якою ціною прискорити розвиток машинобудування та інших галузей важкої промисловості. Широким масам комуністів Й. Сталін заявляв: Ми відстали від передових країн на 50100 років. Ми повинні пробігти цю відстань за 40 років. Або ми зробимо це, або нас зімнуть. Пленум окремо заслухав доповідь першого секретаря ЦК КП(б)У С. Косіора Про сільське господарство України й про роботу на селі. У доповіді зазначалося, що республіка має всі можливості, щоб здійснити перехід до колективізації раніше, ніж інші республіки. Колективізація в Україні мала завершитися восени 1931 року чи навесні 1932 року.
Початок колективізації розпочався з порушення тих самих принципів добровільного обєднання на селі, про які так багато говорили більшовики. Рішення про вступ до колгоспу селяни мали приймати на зборах. Проте місцеві партапаратчики й радянські активісти відкрито погрожували тим, хто відмовлявся вступати до колективних господарств. Партійні комітети й державні установи стали змагатися між собою за планові показники нових членів колгоспів. Селян силоміць заганяли в колгоспи, використовуючи для цього всі засоби адміністративного тиску. При створенні колгоспів усуспільнювалися не тільки засоби виробництва, а й домашня худоба та птиця.
Невдоволення селян та короткострокові поступки Й. Сталіна
На політику Комуністичної партії селяни відповіли масовим невдоволенням. У багатьох районах набрало масового характеру винищення худоби, у результаті чого поголівя худоби в Україні скоротилося вдвічі.
Протягом осені 1929 - весни 1930 рр. Україною прокотилася хвиля селянських виступів і повстань. У 1930 році в них взяло участь щонайменше 40 тис. селян. Були непоодинокі випадки участі в селянських повстаннях військовослужбовців Червоної армії.
Радянській владі довелося, як і в 19171920-х рр., використовувати проти селянських повстань регулярні війська, артилерію і навіть авіацію.
На імя Й. Сталіна та інших радянських керівників прийшло близько 90 тис. листів-скарг від селян. Опір селянства змусив Сталіна пригальмувати темпи колективізації.
2 березня 1930 року в газеті Правда зявилася стаття Й, Сталіна Запаморочення від успіхів, у якій він виступив проти перегинів у колгоспному русі, звинувачуючи в них партійні комітети та радянські організації на місцях. Селянам дозволяли вийти з колгоспів. Восени 1930 року в колгоспах залишилося менше 30% селян.Ознакою відступу партії було також прийняття Зразкового статуту для колгоспів, де за колгоспниками закріплялося право на утримання домашньої худоби корови, овець, свиней; їм дозволялося також мати знаряддя для обробки своїх приватних ділянок. Відступ Й. Сталіна тривав недовго, і вже восєни 1930 року ЦК ВКП(б) надіслав республіканським партійним комітетам директивного листа Про колективізацію, закликаючи їх щонайрішучішими методами й темпами завершити цей процес.
Україна мала завершити повторне обєднання селян у колгоспи до кінця 1931 року.
Сталінська репресивна машина запрацювала на повну потужність. Радянська держава вдалася й до економічного тиску на селян. Тим, хто вступав до колгоспів, уряд надавав різноманітні пільги, звільняв від податків на домашню худобу, надавав сільськогосподарську техніку, якої вкрай не вистачало, а тим, хто залишавс?/p>