Радiонуклiднi дослiдження
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
?ж життя, могуть зростати до таких значень, якi неможливо не враховувати. Така кумулятивна доза звичайно не вiдома, так як реСФстрацiя дози при дiагностичних дослiдженнях фактично вiдсутня.
Особлива обережнiсть необхiдна у пацiСФнтiв молодого вiку iз-за генетичного ефекту iонiзуючого випромiнювання, особливо якщо статевi органи попадають в зону прямого опромiнення, як при рентгенографiСЧ тазу, поперекового вiддiлу хребта та крижовоСЧ кiстки, iрiгорафiСЧ, iрiгоскопiСЧ: всi цi радiологiчнi дослiдження з високою дозою променевого навантаження. Необхiднiсть СЧх проведення у людей молодого вiку повинна бути ретельно обТСрунтованою, якщо СЧх не можливо замiнити методами вiзуалiзацiСЧ без радiацiйноСЧ шкiдливостi.
У деяких контингентiв хворих (наприклад, iз злоякiсними лимфомами, вадами серця) високе променеве навантаження за рахунок багатократноСЧ рентгенографiСЧ, КТ, ангiографiСЧ виправдана, оскiльки користь вiд них значно перевищуСФ ризик.
РЖнше дiло захворювання, що часто зустрiчаються у здорових в цiлому людей, з приводу чого значна частина населення пiддаСФться дослiдженням з радiацiйною шкiдливiстю. Цi радiологiчнi дослiдження саме через СЧх частоти, незважаючи на малу дозу радiацiСЧ при кожному з них, суттСФво впливають на тотальне опромiнення населення, хоч iнформативнiсть СЧх переважно невелика. Наприклад, дiагноз плече-лопаточного перiартриту звичайно можливо встановити клiнiчно, рентгенографiя у цьому випадку малочутлива, а змiни, що виявляються, погано корелюють з клiнiчною картиною (бiльш чутливi УЗД та особливо МРТ).
Ще одна причина непотрiбних рентгенологiчних дослiджень неправильний вибiр обСФкту вiзуалiзацiСЧ через неповноцiнне клiнiчне дослiдження.
Важливий шлях зменшення радiацiйноСЧ шкiдливостi вiд дiагностичних дослiджень замiна методiв з використанням iонiзуючого випромiнювання радiацiйно безпечними УЗД та МРТ.
Також перспективна замiна звичайноСЧ рентгенографiСЧ цифровою, яка зводить до мiнiмуму повторення рентгенограм при помилках експонування чи з метою полiпшення вiзуалiзацiСЧ окремих деталей.
Обовязки лiкаря, що проводить лiкування, при направленнi хворих на КТ та МРТ:
- Оцiнити можливi протипоказання до використання МРТ.
- Скласти коротке та iнформативне резюме за результатами попереднього дослiдження, викласти коротко дiагностичнi мiркування, обТСрунтувати призначення та поставити конкретнi завдання перед дослiдженням, по можливостi точно вказати дiлянку дослiдження. РЖнакше це все повинен робити за нього радiолог, непродуктивно втрачати час на пошук необхiдноСЧ iнформацiСЧ з iсторiСЧ хвороби. Це може негативно вiдобразитися на результатах дослiджень та знизити пропускну здатнiсть томографiв.
Деталi методики дослiдження цiлком компетенцiя радiолога, тим бiльше, що план, складений на основi клiнiчних даних нерiдко коректуСФться у ходi дослiдження. Необхiднiсть доповнення КТ чи МРТ внутрiшньовенним контрастуванням обумовлюСФться клiнiчною задачею чи також доповнюСФться у процесi дослiдження.
- Пояснити хворому мету та значення дослiдження, його особливостi та оцiнити, наскiльки стан хворого вiдповiдаСФ технiчним вимогам дослiдження. Як КТ, так й МРТ потребують, щоб хворий знаходився у нерухомому положеннi на столi на протязi пiвгодини та бiльше. Через неспокiйну поведiнку хворого погiршуються якiсть зображення та дiагностичнi можливостi, що може навiть призвести до унеможливлення проведення дослiдження.
Тому важливо:
- перед дослiдженням здiйснити заходи для усунення рухового збудження у неспокiйних та неконтактних хворих;
- за наявностi сильного болю зняти бiль анальгетиком;
- у разi призначення КТ легень та верхньоСЧ половини черевноСЧ порожнини переконатися в тому, що пацiСФнт маСФ можливiсть затримати дихання на час сканування (при КТ 1-5 сек.).
Крiм того, необхiдно знати, що:
- КТ грудноСЧ порожнини проводиться у положеннi рук хворого на головi, iнакше зображення погiршують артефакти;
- на вiдмiну вiд рентгенографiСЧ при КТ гiпсова повязка не заважаСФ;
- iснуСФ обмеження маси тiла пацiСФнтiв, що проходять дослiдження, у залежностi вiд типу томографа.
- Пiдготувати пацiСФнта до КТ чи МРТ черевноСЧ порожнини, нирок, тазу, заочеревного простору.
- Вiдмiтити в iсторiСЧ хвороби фактори ризику введення йодсодержащих контрастних речовин, а у випадку пiдвищеного ризику обговорити з радiологом можливостi використання iншого метода вiзуалiзацiСЧ.
- Представити результати iнших методiв променевого дослiдження, що вже проводились. Це дозволяСФ спiвставити данi рiзних методiв, оцiнити динамiку патологiчного процесу та провести дослiдження бiльш економiчно, з меншими витратами на час та променевим навантаженням.
- Бажана участь лiкаря, що проводить лiкування, у процесi дослiдження. Безпосереднiй контакт с радiологом, спiльне обговорення питань, що виникають у процесi дослiдження, детальна iнформацiя радiолога сприяють обСФктивнiй та всебiчнiй оцiнцi клiнiчноСЧ картини.
За сучасних умов робота лiкаря повинна базуватись на чiткiй програмi дiй, яка передбачаСФ послiдовнiсть використання рiзних методiв i методик дослiджень. Щоб ефективно проводити променеву дiагностику i професiйно грамотно оцiнювати результати променевих дослiджень, потрiбно дотримуватись встановлених принципiв променевоСЧ дiагностики:
1) будь-яке променеве дослiдження повинно бути обумовлене. Головним аргументом на користь виконання цiСФ