Радiонуклiднi дослiдження
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
iСЧ необхiдно:
- мiнiмiзувати помилки у виборi методiв;
- виключити необовязковi дослiдження, якi не впливають на тактику лiкування хворих та з цiСФю точки зору мають формальний характер;
- максимально рацiоналiзувати використання фiнансово витратних високоiнформативних дiагностичних дослiджень.
Важливим критерiСФм застосування того чи iншого методу, чи комплексу методiв для скрiнiнгу або як стандартного дiагностичного тесту СФ ефективнiсть вiдносно затрат (рентабельнiсть). Рентабельнiсть нерiвнозначна простiй економiСЧ коштiв без урахування ефективностi. Не обовязково йти вiд бiльш дешевих методiв до бiльш коштовних. Первинне застосування дорогого методу виправдано, якщо бiльш дешевi неiнформативнi та, щоб встановити дiагноз пiсля них все одно слiд застосовувати дорогi. Так само дорогий метод може бути рентабельним, якщо вiн замiнюСФ ще бiльш дорогий без суттСФвоСЧ втрати дiагностичноСЧ iнформацiСЧ. Наприклад, рентабельнiсть застосування магнiтно-резонансноСЧ томографiСЧ (МРТ), як СФдиного методу, що вичерпуСФ усi можливостi вiзуалiзацiСЧ ТСрунтуСФться на скороченнi часу дослiдження та загальних витрат за рахунок вiдмови вiд iнших дiагностичних дослiджень.
Питання, якi повинен вирiшувати лiкар при використаннi дiагностичних зображень.
1) Необхiдна у даному випадку вiзуалiзацiя, щоб визначити тактику лiкування?
Зокрема, викликаСФ сумнiв щодо необхiдностi дiагностичних зображень при захворюваннях, якi лiкуються спонтанно чи лiкуються консервативно протягом 1-2 тижнiв (гострi респiраторнi iнфекцiСЧ, значна кiлькiсть випадкiв болю у попереку тощо).
2) Який метод вiзуалiзацiСЧ потрiбно застосовувати як первинний? Серед помилок вибору первинного метода видiляються двi протилежнi групи. Перша, це використання традицiйних методiв, головним чином рентгенографiСЧ, там де вони неiнформативнi чи малоiнформативнi. Це вiдображаСФ стiйкi стереотипи мислення лiкаря, необiзнанiсть з сучасними можливостями вiзуалiзацiСЧ. Наприклад, призначення рентгенографiСЧ черепу при пiдозрi на внутрiшньочерепну гiпертензiю (у цьому випадку рекомендована офтальмоскопiя, а потiм компютерна томографiя (КТ) та МРТ).
3) Чи потрiбнi допомiжнi методи вiзуалiзацiСЧ та якi з них найбiльш iнформативнi у данiй клiнiчнiй ситуацiСЧ? Уточнення природи патологiчних змiн, що виявленi первинним методом, ставить лiкаря перед наступним вибором:
- використання допомiжних методiв вiзуалiзацiСЧ;
- проведення бiопсiСЧ;
- здiйснення динамiчного спостереження.
Вибiр допомiжних методiв вiзуалiзацiСЧ залежить вiд стану хворого, перспектив лiкування та доступностi рiзних методiв вiзуалiзацiСЧ. Якщо уточнення природи ураження впливаСФ на вибiр лiкування, то в сумнiвних випадках необхiдна бiопсiя.
При виборi методiв вiзуалiзацiСЧ необхiдно керуватися СЧх чутливiстю та специфiчнiстю. Вiдношення кiлькостi хворих з iстинно-позитивними дiагнозами до загальноСЧ кiлькостi хворих з пiдтвердженим дiагнозом (тобто до суми iстинно-позитивних та хибно-негативних дiагнозiв) це чутливiсть метода. Специфiчнiсть показуСФ, яку частину складають iстинно-негативнi дiагнози вiд суми хибно-позитивних та iстинно-негативних дiагнозiв. Тим самим чутливiсть демонструСФ ступiнь достовiрностi, з якою негативнi результати метода дозволяють вiдхилити те чи iнше захворювання. Специфiчнiсть показуСФ наскiльки можливо довiряти дiагнозу того чи iншого захворювання, установленому на основi даного критерiю. Висока чутливiсть та низька специфiчнiсть означаСФ, що потрiбно придавати значення тiльки негативним результатам метода. При низькiй чутливостi та високiй специфiчностi, навпаки, мають цiннiсть тiльки позитивнi результати. Як ми бачимо, чутливiсть та специфiчнiсть знаходяться у зворотному вiдношеннi: пiдвищення однiСФСЧ веде до зниження другоСЧ.
Ще один показник точнiсть - обСФднуСФ в собi як чутливiсть так i специфiчнiсть. Це частина правильних висновкiв (iстинно-позитивнi + iстинно-негативнi) вiд загальноСЧ кiлькостi висновкiв. Недолiки цих показникiв: точнiсть у значнiй мiрi залежить вiд розповсюдженостi даного захворювання та його прояву у контингентi хворих, яких дослiджують. Чутливiсть та специфiчнiсть у бiльшостi визначаСФться квалiфiкацiСФю лiкаря, який iнтерпретуСФ зображення.
Небезпека вiзуалiзацiСЧ
Використання з дiагностичною метою iонiзуючого випромiнювання маСФ суттСФвий внесок в загальне опромiнення населення та виростаСФ тим самим в серйозну екологiчну проблему. Розвиток медицини супроводжуСФться все бiльш широким використанням вiзуалiзацiСЧ, у тому числi методiв з використанням iонiзуючого випромiнювання. Доза вiд використання iонiзуючих методiв вiзуалiзацiСЧ зросла в РДвропi за 10 рокiв в 1,5 рази, головним чином за рахунок КТ. Зростання променевого навантаження населення не може не викликати занепокоСФння, оскiльки важко передбачити його вiддаленi та особливо генетичнi наслiдки.
Один iз шляхiв зменшення радiацiйноСЧ шкоди усунення дослiджень з використанням iонiзуючого випромiнювання, якщо вони не СФ необхiдними. Лiкарi занадто легко вiдносяться до призначення рентгенографiСЧ, iгноруя повязану з нею небезпеку.
Зясовано, що при опромiненнi 200 тис.-2 млн. людей дозою 1 мЗв у одного з них можливо виникнення злоякiсноСЧ пухлини. Мiж тим, кожна доза при дiагностичних дослiдженнях коливаСФться вiд 0,1 до 3 Зв. Крiм того, вкрай малi самi по собi дози опромiнення, що получають пацiСФнти при бiльшостi радiологiчних дослiджень, кумулюясь впродо