Радiонуклiднi дослiдження
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
iв в клiтинах, фармакокiнетику та фармакодинамiку лiкарських препаратiв. ПЕТ дозволяСФ здiйснювати кiлькiсну оцiнку концентрацiСЧ радiонуклiдiв та мiстить у собi колосальнi потенцiйнi можливостi по вивченню метаболiчних процесiв на рiзних стадiях захворювання, в тому числi психiчних.
Позитронно-емiсiйна томографiя розширила наше розумiння бiохiмiчних основ нормальноСЧ та патологiчноСЧ роботи систем всерединi органiзму та дозволила проводити бiохiмiчнi дослiдження пацiСФнтам одночасно з СЧх лiкуванням. Можливостi позитронноСЧ емiсiйноСЧ томографiСЧ великi, i основнi недолiки радiонуклiдiв для ПЕТ - це необхiднiсть використання для СЧхнього виробництва дорогих циклотронiв i короткi перiоди пiврозпаду радiонуклiдiв (перiоди напiврозпаду 15О та 18F складають 2 хв. i 110 хв. вiдповiдно), що вимагаСФ певних умов (дуже близького розташування циклотрону до клiнiчних вiддiлень), що в свою чергу СФ причиною повiльного впровадження ПЕТ в практичну медицину. Найчастiше використовують радiофармпрепарат 18F-фтордеоксиглюкозу (18F-ФДГ),зручний як з точки зору задач, що розвязуються ПЕТ з використанням цього препарату, так i з точки зору зручного перiоду пiврозпаду (110 хвилин). Цей РФП можна синтезувати в центрi з медичним циклотроном, а потiм транспортувати до близько розташованих клiнiк, де циклотрон вiдсутнiй, але СФ позитроннi емiсiйнi томографии. Це так звана сателiтна схема роботи ПЕТ-центрiв. Завдяки СЧй позитронна емiсiйна томографiя стаСФ доступнiшою та економiчнiшою.
Найбiльше значення ПЕТ маСФ в онкологiСЧ (75% всiх дослiджень), кардiологiСЧ, неврологiСЧ та нейрохiрургiСЧ. Згiдно з мiжнародними стандартами , потреба в позитронних емiсiйних томографах -0,2-0,4 на 1 млн населення.
Радiоiмуннi (in vitro) методи дiагностики
З 1982 р. в клiнiках почали використовувати методики in vitro дiагностики, що стало революцiйним стрибком в променевiй дiагностицi. Принцип радiоiмунного методу базуСФться на конкуренцiСЧ речовин за поСФднання зi специфiчною сприймаючою системою. В конкуренцiСЧ приймають участь речовина, яку бажають виявити, i аналогiчна СЧСЧ речовина, але мiчена радiонуклiдом.
Для виконання in vitro дослiджень випускають стандартнi набори реагентiв, кожний з яких призначений для виявлення концентрацiСЧ певноСЧ речовини. В якостi мiтки частiше використовують - випромiнювач 125I, або -випромiнювач 3Н.
При виконаннi in vitro методики потрiбно використовувати розчин, в яких мiченого антигену завжди бiльше, нiж антитiл. В такому випадку вiдбуваСФться боротьба мiченого i не мiченого антигенiв за володiння звязком з антитiлом. Антитiла повиннi бути максимально специфiчними, тобто реагувати тiльки з дослiджуваним антигеном. Одночасно з визначенням концентрацiСЧ речовини, що визначаються, у пацiСФнта, виконують в тих самих умовах i з тими ж самими наборами дослiдження стандартноСЧ сироватки з завiдомо встановленою концентрацiСФю антигену, що визначаСФться. Спiвставленням радiоактивностi проби вiд пацiСФнта з калiбровочною кривою дозволяСФ визначити концентрацiю речовини, що визначаСФться, у пробi.
Радiонуклiдний аналiз in vitro називають радiоiмунним тому, що вiн базуСФться на використаннi iмунних реакцiй антиген-антитiло. Якщо в якостi мiченоСЧ субстанцiСЧ використовують антитiло, аналiз називають iмунорадiометричним, якщо в якостi звязуючоСЧ системи беруть тканьовi рецептори, то говорять про радiорецепторний аналiз.
Метод магнiтно-резонасной томографiСЧ
Магнiтнорезонансна томографiя (МРТ) - наймолодша iз радiологiчних методик i в порiвняннi з рентгенiвським i радiонуклiдним методами, МРТ використовуСФ енергiю з протилежного краю електромагнiтного спектру. Енергiя МРТ на девять порядкiв нижче, нiж енергiя рентгенiвського i радiонуклiдного методiв. МРТ стала впроваджуватися в клiнiку приблизно на десятилiття пiзнiше, нiж КТ ( 80-тi роки). Значення появи МРТ порiвнюють з вiдкриттям рентгенiвського випромiнювання.
МР-томографи можуть створювати зображення розтину будь-якоСЧ частини тiла. При цьому iонiзуюче випромiнювання не використовуСФться. У порiвняннi з ультрасонографiСФю та рентгенiвською КТ методика магнiтно резонансноСЧ томографiСЧ дорожча, технiчно складнiша i теоретично важча для розумiння. Незважаючи на це, МРТ зробила революцiю в дiагностичнiй радiологiСЧ.
Пiсля включення ЯМР до числа методiв дiагностичноСЧ радiологiСЧ, прикметник ядерний було вилучено через пропозицiю маркетологiв та у звязку iз наполяганням фахiвцiв-радiологiв через те, що вiн в масовiй свiдомостi асоцiювався з ядерною зброСФю або ядерними електростанцiями, з якими ЯМР взагалi нiчого спiльного не маСФ. Радiологiв хвилювало те, що пацiСФнти не зможуть вiдрiзнити один вiд одного рiзнi значення прикметника ядерний. Тому, у теперiшнiй час, говорячи про медичнi застосування ми вживаСФмо термiн МРТ i МР-спектроскопiя.
Методика МРТ базуСФться на явищi ядерно-магнiтного резонансу. Якщо тiло, що знаходиться у постiйному магнiтному полi, опромiнити зовнiшнiм змiнним магнiтним полем, частота якого дорiвнюСФ частотi переходу мiж енергетичними рiвнями ядер атомiв, то ядра розпочнуть переходити у вищерозташованi по енергiСЧ квантовi стани. РЖнакше кажучи, спостерiгаСФться виборче (резонансне) поглинання енергiСЧ електромагнiтного поля. При припиненнi впливу змiнного магнiтного поля виникаСФ резонансне видiлення енергiСЧ у виглядi радiосигналу.
Магнiтне поле магнiту позначаСФться як Во та вiдображаСФться вектором, тобто стрiлкою, орiСФнтацiя якоСЧ показуСФ нап