Geum.ru

Психосоматичні особливості перебігу хвороб органів дихання

Курсовой проект - Медицина, физкультура, здравоохранение

Другие курсовые по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение

77;6,3012,862,483,950,023Фізичний біль56,006,0741,323,154,530,013Соціальна активність74,755,2053,39+3,215,20,007Роль емоційних проблем в обмеженні життєдіяльності46,6710,6521,90+4,283,690,029Психічне здоровя30,31+4,4722,38+1,781,930,151Життєздатність58,554,5841,10+2,426,550,002Загальне здоровя18,755,710,711,871,740,182Здоровя в порівнянні з минулим роком40,005,5627,50+3,021,940,149

Високий рівень тривожності як риси особистості у хворих БА мав статистично значимий негативний вплив на показники ЯЖ за шкалами фізичної активності (р<0,001), соціальної активності (р=0,007), життєздатності (р=0,002), показник ролі фізичних проблем в обмеженні життєдіяльності (р=0,023), збільшує негативний вплив емоційних факторів на рівень життєдіяльності (р=0,029), фізичний біль (р=0,013). В групі практично здорових осіб статистично значимі відмінності, що характеризують негативний вплив високого рівня особистої тривожності на показники ЯЖ, виявлені за показниками життєздатності (р=0,024) та загального стану здоровя (р=0,025).

Розподілення середніх показників ЯЖ в залежності від рівня невротизації представлено в табл. 6.

 

Таблиця 6

Розподілення середніх показників якості життя хворих БА в залежності від рівня невротизації

Параметри ЯЖСередні показники параметрів ЯЖ

МmFРХворі БА за відсутності невротизації (n=46)Хворі БА з високим рівнем невротизації (n=45)Фізична активність51,08+3,6734,33+3,5310,790,001Роль фізичних проблем в обмеженні життєдіяльності20,653,998,33+2,516,770,011Фізичний біль56,20+4,1333,94+3,3117,55<0,001Соціальна активність67,283,8548,89+3,8311,480,001Роль емоційних проблем в обмеженні життєдіяльності48,386,438,89+3,5825,66<0,001Психічне здоровя28,892,7019,17+1,858,770,004Життєздатність55,59+2,8934,73+2,7127,65<0,001Загальне здоровя19,02+3,126,111,8012,650,001Здоровя в порівнянні з минулим роком40,763,6719,443,6719,24<0,001

Отже, високий рівень невротичних симптомів з високим рівнем статистичної значимості (р<0,011) знижують показники ЯЖ за всіма шкалами в групі хворих БА, чого не спостерігається в групі практично здорових осіб.

Впровадження методики вивчення показників ЯЖ у хворих на БА в практичну охорону здоровя дозволить індивідуалізувати кожний окремий випадок захворювання, вибрати найкращі шляхи реабілітації, що в кінцевому наслідку сприятиме поліпшенню ефективності лікування цього складного хронічного захворювання.

 

ВИСНОВКИ

 

  1. Хвороби органів дихання мають зв`язок не тільки з анатомією та фізіологічними процесами дихальної системи, але і з психологічними аспектами. Існує певний зв`язок стану хворого та його емоційного стану, виявляються певні відхилення у поведінці хворого (підвищена дратівливість, тривога, емоційність). Психічний та психологічний стан хворого визначається багатьма факторами, такими як преморбідні особливості особистості, соціальні умови, стать, вік, перебіг захворювання та ефективність лікування тощо.
  2. Психічні характеристики досліджували на підставі діагностичної співбесіди, верифікацію проводили з використанням стандартизованих експериментально-психологічних методик визначення рівня невротичних змін за Васерманом, рівня реактивної та особистої тривожності за Спілбергом-Ханіним, рівня самооцінки депресії за Зунге та типи акцентуації особистості (характер-темперамент) за Леонгардом-Шмішеком.
  3. Хворі БА мають більш високі статистично значимі показники дисфункції психоемоційної сфери у порівнянні із практично здоровими особами. Хворі БА статистично значимо відрізняються від здорової популяції в гірший бік за всіма параметрами якості життя. Якість життя хворих БА в значній ступені залежить від впливів супутніх психоемоційних факторів. Корекція психічного стану хворих БА може сприяти підвищенню ефективності психосоціальної та фізичної реабілітації хворих БА, особливо пацієнтів із важким перебігом захворювання.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

  1. Антропов Ю.Ф. Психосоматические расстройства у детей и подростков. - М., 1997. - С.4-86.
  2. Берне Р. Развитие Я-концепции и воспитание. - М., 1986. -С. 50-78.
  3. Бройтигам В., Кристиан П., Рад М. Психосоматическая медицина. - М., 1999. - С. 82-110, 166-180.
  4. Бронхиальная астма: В 2-х т. // Под ред. Чучалина А.Г. - Москва: Агар, 1997. - Т. 1. - 432 с, Т. 2. - 400 с.
  5. Исаев Д.И. Психосоматические расстройства у детей. - СПб., 2000. - С. 143-160, 443-493.
  6. Інструкція про діагностику, клінічну класифікацію та лікування бронхіальної астми. Наказ МОЗ України від 30.12.99 № 311. Укр. пульмонол. журн. 2000, № 2 (додат.). С. 5 - 9.
  7. Кабанов М.М., Личко А., Смирнов В.М. Методы психологической диагностики и коррекции в клинике. Ленинград, 1983. -115 с.
  8. Ласица О.И., Ласица Т.С. Бронхиальная астма в практике семейного врача. Киев: ЗАТ "Атлант UMS", 2001. - 263 с.
  9. Леонгард К. Акцентуированные личности. Москва, 1989. Дайджест.
  10. Любан-Плоцпа Б. и соавт. Психосоматические расстройства в общей медицинской практике. - СПб., 2000. - С.46-53, 209-269.
  11. Новик А.А., Матвеев С.А., Ионова Т.И., Максимов А.Г. Оценка качества жизни больного в медицине // Клин, медицина, 2000. № 2, Т. 78. С. 10-13.
  12. Овчаренко С.И. и соавт. Особенности течения бронхиальной астмы и структура внутренней картины болезни // Пульмонология.- 1997.- № 3.- С. 13-17.
  13. Огородова Л.М., Петровский Ф.И., Петровская Ю.Ф., Кобякова О.С. Сложная астма. // Пульмонология. 2001. № 1. С. 94-100.
  14. Палеев Н.Р., Краснов В.Н., Подрезова Л.А. Проблемы психосоматики и соматопсихиатрии в клинике внутренних болезней // Вестник РАМН. 1998. № 5. С. 3-7.
  15. Перцева Т.А, Конопкина Л.И., Ботвинникова Л.А. Качество жизни больных, страдающих аллергическими заболеваниями // Астм