Психосоматичні особливості перебігу хвороб органів дихання
Курсовой проект - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие курсовые по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
?шук MMPі-корелятів психодинамічного конфлікту при БА. Основні положення теорії "специфічного емоційного конфлікту" і "профілю особистості" послужили далі відправною точкою в проведенні ряду експериментальних і клінічних досліджень емоційних переживань, особистісних особливостей хворих БА, мікросоціальних умов і їх ролі в етіології і патогенезі захворювання [15].
Розвиток психоаналітичного напрямку в сучасному його розмірі звязується з іменами McDougall, Florіn etal.
Ідеї психосоматичної медицини в її класичному варіанті одержали свій розвиток у недавній публікації Mіtranі (1993) про ролі „нементализованих” переживань у етіології і лікуванні психосоматичної астми (мається на увазі один із клініко-патогенетичних варіантів БА - нервово-психічний).
У цілому досвід вивчення психосоматичних співвідношень при астмі в рамках даної доктрини, безсумнівно, заслуговує на увагу. Цей підхід, підкреслимо, відрізняє загальну тенденцію до усебічного вивчення особистості хворого, вивченню сімейного анамнезу, а також досить позитивна в той час тенденція до психологізації терапії. Історично психосоматична медицина починалася як реакція на лабораторну орієнтацію, на вузько локалістичний і механістичний підхід до БА. За рахунок посилення ролі особистості хворого відбувся рух уперед - від медицини органів до медицини організму, до цілісності.
1.1.2 Поведінкова психологія
Починаючи з 1960-х рр. прихильники психоаналітичної орієнтації поступово витісняються з області психосоматичних досліджень БА. На їхнє місце приходять фахівці з психології поведінки. У 1970-і рр. найбільша по обсягу публікацій група досліджень проводиться в рамках поведінкової доктрини. Принципова теоретична позиція в даному випадку полягає в наступному. У противагу психоаналізу, який вважає, що усвідомлення несвідомих психічних процесів пацієнтом з БА веде до зменшення або повного усунення симптомів хвороби, у руслі поведінкового підходу з його відомою схемою "стимул-реакція" внутрішнім механізмам (а саме, переживанням, конфліктам хворого) приділяється досить мало уваги. Дослідник фокусується на різних формах поведінки як сукупність реакцій організму на стимули зовнішнього середовища [10]. Усі психічні явища при цьому зводяться до реакцій організму, переважно руховим, моторним.
Прикладом такого підходу може служити модель, представлена Сrееr і Kotses, що розглядає психологічні і поведінкові перемінні в термінах функціональних відносин. Вивчається, яким чином визначені виміри астми (показники функції зовнішнього дихання, ті або інші клінічні прояви хвороби) залежать від змін різних психологічних або поведінкових змінних. Стратегія досліджень подібного роду наступна. У лабораторних умовах хворих астмою піддають впливу різних психологічних стресорів і спостерігають вироблений ними ефект у плані впливу на хворобу.
Подібно тому, як розвивається, поведінка людини (від контролю з боку інших до самоконтролю), йде і розвиток поведінкового підходу. До середини 70-х років майже всі поведінкові втручання в БА (головним чином, дитячу) включали дослідження по типу „контроль зі сторони інших”.
1.1.3 Системний підхід
У своєму науково-психологічному змісті дослідження останніх років характеризуються тенденцією до подолання умоглядності досліджень попередніх десятиліть, тенденцією до більш строгої диференціації психологічних детермінант. В даний час у дослідженні психологічних факторів БА простежується тенденція до переходу від концептуальних моделей, що представляють лінійну залежність, до моделей системним, багатофакторним і багаторівневим, які включають психологічні, соціальні і біологічні фактори, складним чином взаємодіючі при БА. Якщо раніш у психосоматичній медицині спостерігалася якась дихотомія, поділ хвороб на „психосоматичні” і „органічні”, то сучасний системний підхід знімає дану дихотомію як що не відбиває клінічної реальності. Хворий не розглядається у відриві від контексту (психологічного, сімейного, соціального), а даний контекст, у свою чергу, використовується з метою оптимізації лікувального і реабілітаційного процесів. Як психологічний контекст або система виступає сукупність емоційних, когнітивних і поведінкових характеристик хворого; як соціальна система - його родина, професійне оточення, суспільство в цілому.
1.1.4 Астма й емоції
Відносини між емоціями й астмою досить складні. Відомо, наприклад, що загострення астми часто звязуються з періодами підвищеної емоційності. Причинно-наслідкові відносини, що звязують астму з емоційністю, до кінця не з`ясовані. Неясно, наприклад, чи передує висока тривожність астмі або вона складається як результат постійного страху приступу ядухи [12].
В даний час виділений ряд пояснювальних моделей, а також опосередкованих фізіологічних ланок, що звязують астму з емоційністю.
На наш погляд, світло на дану проблему проливають сучасні уявлення про функціональну організацію центрального дихального механізму з його аферентними системами. Характеризуючи особливості регуляції дихання в різних умовах, у тому числі і під впливом екстремальних факторів, дослідники говорять про варіабельність типів (паттернів) дихання в окремих індивідів, про здатності людини усвідомлено контролювати свої дихальні рухи. Під паттерном дихання мається на увазі сукупність параметрів, що характеризують обємно-тимчасові відносини дихального акта. Компоненти дихального пат