Процес становлення та розвитку підприємництва в Україні
Дипломная работа - Экономика
Другие дипломы по предмету Экономика
? інтереси, а й гнучко реагувати на зміни у зовнішньоекономічному середовищі.
Держава має бути зацікавлена у тому, щоб підприємницькі структури ефективно функціонували, раціонально використовуючи всі види ресурсів. Не втручаючись у роботу підприємств, держава повинна здійснювати контроль за неухильним виконанням чинного законодавства, а також прийнятих рішень регіональними і місцевими органами влади щодо цільового використання наданих пільг, встановлених вимог до збереження навколишнього середовища тощо.
Формування законодавчої бази розвитку підприємництва передбачає, перш за все, встановлення правових гарантій для забезпечення захисту приватної власності; розробку і реальне застосування законодавчих і нормативних актів, спрямованих на стимулювання малого бізнесу, усунення правових суперечностей і скасування положень, що стримують розвиток приватної ініціативи.
Механізм державного регулювання розвитку підприємництва як складова механізму регулювання ринкової економіки в країні включає певні правові норми, які регламентують діяльність субєктів ринку, і виступає як спосіб реалізації регулюючої ролі держави. Це сукупність важелів та інструментів, за допомогою яких держава забезпечує організацію та ефективне функціонування підприємництва відповідно до вимог економічних законів, посередництвом яких реалізуються економічні інтереси субєктів господарювання, потреби суспільства та цілі його розвитку.
З позицій системного підходу регулювання розвитку підприємництва слід розглядати як складну систему, що виконує певні функції з метою створення рівних умов для всіх субєктів підприємництва, особливо малого, допомоги на етапі становлення або у випадку, коли мале підприємство або індивідуальний підприємець відчуває певні труднощі. До числа таких функцій системи регулювання розвитку підприємництва фахівці відносять забезпечуючу, управлінську та регулюючу. Ці функції виконуються шляхом розробки та реалізації комплексних заходів у рамках єдиної державної політики, спрямованої на підвищення ефективності підприємництва.
Забезпечуюча функція полягає в обслуговуванні субєктів підприємницької діяльності у відповідності із Законом України Про підприємництво (забезпечення їх матеріально-технічними ресурсами, сприяння організації інформаційного та кадрового обслуговування).
Управлінська функція повязана із вирішенням організаційно-адміністративних питань, плануванням, контролем. Вона реалізується організаційно-ресурсним блоком, який обєднує спеціалізовані органи державного управління та органи громадської підтримки малого підприємництва, а також обєкти інфраструктури, що мають відповідні ресурси та кадри.
Регулююча функція реалізується у вигляді концептуально-програмного блоку, який містить концепцію, цілі, принципи, методи і програми регулювання та підприємництва а також функціонального блоку, який обіймає головний напрямок діяльності системи, зокрема законодавчої. Існування таких блоків досить широко висвітлено в економічній літературі. Щодо МСП самі ці функції повинні стати провідними, оскільки дозволяють підприємницьким структурам знаходитись в умовах відносної економічної свободи, здійснювати свою діяльність більш ефективно.
Сукупність регулюючих заходів, базуючись на яких, держава може законодавчо впливати на розвиток підприємництва, виходячи із мети розвитку та потреб суспільства, може бути класифікована у відповідності з обраними класифікаційними ознаками. В якості класифікаційних ознак впливу держави на розвиток підприємництва нами визначено: вид взаємодії між державою та підприємницькими структурами, напрям дії, сфера діяльності, що регулюється, вид нормативно законодавчих актів, метод впливу на підприємницьку діяльність, рівень дії регулюючих заходів. Класифікація видів державного регулювання, зміст та напрями його впливу на розвиток підприємництва наведені в таблиці 3.1.
Таблиця 3.1 Класифікація заходів державного регулювання розвитку підприємництва
Класифікаційні ознакиЗміст та напрями державного впливу1. За видом взаємодії між державою та підприємницькими структурами1.1. Директивне підпорядкування: заходи забороняючі, регламентуючі.1.2. Економічне заохочення: заходи захищаючі, підтримуючі, стимулюючі.2. За напрямом дій2.1. В сфері правових відносин та регулювання діяльності підприємства.2.2. В сфері інституціоналізації державної політики.2.3. В сфері забезпечення конкурентоспроможності економіки в цілому і окремих субєктів господарювання, зокрема.2.4. У сфері інформаційних та консалтингових послуг для підприємницьких структур.2.5. У сфері фінансового забезпечення та підтримки.2.6. У сфері кадрового забезпечення.3. За сферою діяльності, що регулюється3.1. Податкове законодавство.3.2. Законодавство, що регулює дозвільно-реєстраційні дії щодо підприємницької діяльності.3.3. Антимонопольне законодавство.3.4. Законодавство в сфері зовнішньоекономічної діяльності.3.5. Законодавство про цінні папери і фондовий ринок.3.6. Законодавство щодо відновлення платоспроможності та вдосконалення процедури банкрутства.3.7. Трудове законодавство.4. За видом нормативно-законодавчих актів4.1. Норми Конституції про власність, про підприємництво, про компетенцію вищих органів влади.4.2. Господарські закони (в тому числі кодифіковані Кодекс законів про працю, Податковий Кодекс тощо).4.3. Законодавчі акти (постанови Верховної Ради України; Декрети Кабміну України).4.4. Підзак