Процес становлення та розвитку підприємництва в Україні
Дипломная работа - Экономика
Другие дипломы по предмету Экономика
°ння. Так, орієнтація економіки виключно на попит призвела до втягнення у господарський оборот настільки великого обсягу природних ресурсів, що це негативно вплинуло на екологічний стан не тільки окремих країн, але і планети в цілому. Негативний вплив чисто ринкових механізмів на соціальні процеси проявився через глибоке майнове розшарування суспільства, масове безробіття, зубожіння значної частини населення, що на початку 20 ст. до крайніх меж загострило соціальні конфлікти.
Все це свідчить про те, що висока ефективність економічної системи в сучасних умовах не може бути досягнута чисто ринковим її регулюванням. Економіка потребує механізмів додаткового регулювання. І, як свідчить досвід розвинутих країн, таким механізмом має бути механізм державного регулювання.
Термін регулювання (від латинського regula правило) означає робити що-небудь для отримання бажаних результатів, досягнення потрібних показників. Регулювання економіки це вплив органів управління на економіку з метою підтримки фінансово-господарських процесів на певному рівні і недопущення небажаних явищ.
Економічна діяльність держави в цих умовах полягає у доповненні ринкових механізмів державними для вирішення проблем, які вони не здатні вирішувати. Характер взаємодії держави і ринку як основних компонентів в сучасних економічних системах визначають функції держави у згладжуванні недосконалості ринкових важелів, запобіганні їх негативному впливу на розвиток національної економіки.
У західній економічній літературі термін регулювання має два значення. У широкому розумінні він ототожнюється з державним втручанням в економіку загалом, у вузькому здебільшого з адміністративно-правовою регламентацією діяльності бізнесу.
Протягом ХХ ст. погляди вчених на роль і місце ринкової економіки в процесі суспільного відтворення неодноразово змінювались. Зявлялись роботи, в яких робився наголос на тому, що вільний ринок з його саморегулюючим механізмом це історично пройдений етап і в нових умовах сам по собі ринок нездатний забезпечувати високу ефективність економіки і вирішувати низку сучасних соціальних проблем.
Одним із визначних теоретиків регульованої економіки був англійський економіст Джон Кейнс, який обґрунтував обєктивну необхідність і практичне значення державного регулювання ринкової економіки. За теорією Кейнса основними обєктами державного регулювання є обсяги виробництва, зайнятість, доходи і ціни, рівень яких забезпечується підвищенням попиту, зростанням інвестицій, експорту та державних витрат. Кейнсіанська концепція зайнятості та стабілізаційної політики була покладена в основу багатьох моделей державного регулювання економіки країн капіталістичного світу в період після другої світової війни.
Іншою економічною теорією макроекономічного регулювання економічних процесів в умовах ринкової системи господарювання, була неокласична теорія, представники якої вважають, що ринок може бути внутрішньо стабільним і здатним відновити порушену рівновагу в умовах достатньо лібералізованої економіки. А державне втручання при цьому має бути мінімальним, спрямованим лише на усунення факторів, які обмежують гнучкість цін, заробітної плати і вільну конкуренцію. В цілому ж, політика державного втручання в економіку, на думку неокласиків, є неефективною і дестабілізуючою.
Представники монетаристською школи вважають головним фактором нестабільності гнучку кредитно-грошову політику держави, яка орієнтується на регулювання сукупного попиту.
На думку представників монетаристської теорії, основою забезпечення стабільної економічної ситуації в країні є реалізація політики довгострокового помірного нарощування обсягів грошової маси стабільними темпами, незалежно від коливань сукупного попиту.
Дещо іншої концепції дотримуються прихильники теорії економічної пропозиції. Вони вважають незадовільною будь-яку політику, спрямовану на регулювання сукупного попиту. На їхню думку, політика держави повинна обмежуватися стимулюванням підприємницької діяльності і збільшенням сукупної пропозиції шляхом лібералізації ринку та зниження податків [8, 44].
Слід зазначити, що жодна з цих концепцій щодо ролі держави у регулюванні економічних процесів не є ідеальною, кожна з них має свої позитивні і негативні риси і може забезпечити очікувані результати лише в конкретних ситуаціях.
Важливу роль у формуванні ефективної моделі ринкової економіки належить державі, причому її роль має бути достатньо активною і ціленаправленою. Обєктивними причинами необхідності державного регулювання сучасного ринкового господарства можна назвати такі:
- відсутність досконалої конкуренції. У багатьох галузях існують переваги для великого виробництва, що призводить до монополії або олігополії. Монополізм піддається регулюванню з боку держави, яка намагається зберегти (або створити) конкуренцію на ринках. Тобто конкуренція і монополізм є діалектичною єдністю протилежностей, в якій конкуренція виключає монополізм, але в кінцевому результаті веде до нього, а монополізм виключає конкуренцію, але під впливом держави змушений підтримувати конкуренцію. Тобто порушення їх співвідношення може негативно впливати на економічні процеси, тому як монополізм, так і конкуренція потребують державного регулювання;
- наявність ринків, де адаптація здійснюється повільно і досить болісно порівняно з класичною моделлю саморегулюва