Анiмацiйнi технологii в молодiжному туризмi

Дипломная работа - Медицина, физкультура, здравоохранение

Другие дипломы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение



(ГСК). Технiчнi маршрути розробляються командами самостiйно в межах району змагань i перелiку класифiкованих дiлянок, затвердженого ГСК. Таким чином, технiчнi маршрути, мiстять КУ в меншому числi, чим це передбачено для вiдповiдних класифiкованих маршрутiв, а так само зменшенi параметри по довжинi маршруту й тривалостi походу.

Перевага змагань технiчних маршрутiв перед змаганнями в програмi класифiкованих маршрутiв полягаi в наступному. Технiчнi маршрути здiйснюються командами в одному районi, в один час, при приблизно подiбних погодних умовах. Передбачено загальний старт, загальний контрольний час i iдине мiiе фiнiшу. Таким чином, у випадку заочних змагань команди веде спортивну боротьбу в максимально подiбних умовах.

Маршрути всiх команд повиннi мати в мiнiмумi одна загальна контрольна дiлянка, обслуговува безпосередньо суддями. Суддi не по фотографiях i описам, а безпосередньо можуть бачити роботу команд i оцiнити iхню тактико-технiчну пiдготовку. У той же час, наявнiсть технiчного багатоденного маршруту докорiнно вiдрiзняi очнi змагання зi спортивного туризму вiд змагань по ТПМ. У цьому випадку, як i при проходженнi класифiкованих маршрутiв, учасники повиннi володiти всiма компонентами туристськоi технiки й тактики, i, що саме головне, застосовувати iх у реальних умовах (наприклад, на рiзноманiтних формах рельiфу); мати вiдмiнну фiзичну форму й психологiчну стiйкiсть.

Результати змагань визначаються окремо по спортивному й технiчному маршрутах. Спортивний маршрут оцiнюiться суддями за правилами, аналогiчним правилам ТПМ. Кожний етап одержуi певну оцiнку в балах (сумарний показник складностi, УПС), що складаiться з показника технiчноi складностi й показника швидкостi команди (показник труднощi). Данi складовi УПС приблизно рiвнi. Пiсля проходження даного етапу (КУ) команда одержуi бали за технiку, за винятком набраних нею штрафних балiв. Бали за показник труднощiв визначаються з урахуванням коефiцiiнта часу. Команда, що переборола етап за найменший час, одержуi всi бали за труднощi етапу. Бали iнших команд розраховують, як добуток показника труднощi на коефiцiiнт часу команди. При цьому коефiцiiнт часу визначаiться як вiдношення кращого часу, показаного при подоланнi даного етапу на змаганнях, вчасно даноi команди.

2.2.3 Анiмацiйнi технологii в органiзацii молодiжного вiдпочинку та оздоровлення

Одним з найпоширенiших серед молодi видiв дозвiльноi дiяльностi, вiдпочинку, розваги i дискотека. Вона - засiб iдейно-естетичного виховання всiх ii вiдвiдувачiв [22, с.10]. Аудиторiя сьогоднiшньоi дискотеки величезна, вона включаi практично цiле поколiння молодi, а також людей iнших вiкiв.

Дискотека виникла iз глибин самодiяльноi творчостi. До моменту ii появи просто не iснувало того професiйного зразка, на який, вона могла б орiiнтуватися. Цей зразок складався поступово, як вистражданий результат самодiяльних творчих шукань. Характерно, що першi досвiди теоретичного й методичного осмислення практичних пошукiв у цiй областi також належать перу самодiяльних ентузiастiв; деякi з них виросли згодом у професiоналiв дискотеки. Серйозно збагатили ii творчий багаж професiонали, що працюють у близькi по характерi iерах дiяльностi, насамперед режисери. Однi як практики дискотеки (М.Копелiв), iншi i як педагоги-методисти-теоретики (В.Царьов, Е.Рижик), вони ввели в оборот дискотечноi справи знання, накопиченi в iнших областях творчоi дiяльностi задовго до народження дискотеки.

РЖстотною особливiстю дискотеки i ii спрямованiсть до подiй дня, насамперед до явищ музичного життя. Молодь iде в дискотеку, крiм усього iншого, ще й заради того, щоб одержати свiжу iнформацiю про новинки естради, року-музики, почути не тiльки улюбленi мелодii, але й новi, ще жодного разу не чутi, одержати квалiфiкований коментар, довiдатися щось цiкаве про спiвакiв, композиторiв, групи. Вiдповiдати на цю потребу - функцiя дискотеки.

РЖз самого виникнення дискотеки стали для молодi своiрiдним iнформацiйним центром молодiжноi музики, клубом музичних новин [33, с.220]. Диск-жокеi (як вони тодi йменувалися) вiдiгравали роль самодiяльних iнформаторiв, оглядачiв, коментаторiв. Одним з головних напрямкiв у iхнiй дiяльностi став пошук, збiр, систематизацiя новоi iнформацii. Недарма предками дискотеки по праву вважаються радiо й телебачення. Саме вiд них вона успадкувала цю свою iнформаторську суть.

Правильна постановка дискотечного справи припускаi централiзовану систему оперативного збору необхiдноi iнформацii, ii швидкоi обробки й розсилання на мiiя, авторам програм i ведучим дискотек. Крiм того, варто памятати, що дискотека покликана не тiльки реагувати на подii музичного життя свiтового й росiйського масштабу, але й висвiтлювати поточнi питання життя (у тому числi й музичноi) на мiiях. Тут уже централiзована iнформацiйна служба не допоможе, зате дуже корисний оперативний контакт дискотек з мiiевими редакцiями радiо, телебачення, газет, тобто всiх мiiевих засобiв масовоi iнформацii. Лише в цьому випадку дискотека зможе повноцiнним образом виконувати властиву iй функцiю одного з каналiв масовоi iнформацii. РД в цього каналу своi особливостi: спрямованiсть переважно на молодiжну аудиторiю; висока питома вага новин музичного життя; наявнiсть живого контакту ведучого з аудиторiiю; самодiяльний характер. Цi особливостi необхiдно постiйно враховувати.

Однiii з постiйних тем дископрограм, як тематичних, так i танцювально-розважал

Copyright © 2008-2014 studsell.com   рубрикатор по предметам  рубрикатор по типам работ  пользовательское соглашение