Анiмацiйнi технологii в молодiжному туризмi
Дипломная работа - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие дипломы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
п: freeskiing або freeride - це спуск по крутих непiдготовлених схилах з складним рельiфом; heliskiing - те ж саме, але з використанням вертольота як засiб доставки на гору; ski-touring (randonee ski) - ськi-тур, гiрський туризм з використанням лиж i спецiальних крiплень для пiдйому в гору; ski-mountaineering (лижний альпiнiзм) - сходження на гору з метою спуститися з вершини на лижах або сноубордi (використання страховки, або якого-небудь додаткового спорядження, окрiм лиж, на спуску порушуi тАЬчистотутАЭ такого сходження); останнiми роками зявилася new school - щось нiби сноубордiчеського фристайлу.
Гiрськолижний туризм, мабуть, найбiльш розвинений зi всiх видiв екстремального туризму. У нас i достатньо високого рiвня гiрськолижнi курорти. РЖ хоча вони значно поступаються своiм аналогам, наприклад, в РДвропейських краiнах, нашi туристи з середнiм доходом iз задоволенням вiдвiдують курорти.
2.2.1. Анiмацiйнi технологii в органiзацii велосипедних походiв
Велотуризм привабливий насамперед високою мобiльнiстю - вiдстань, подолана групою за день, може становити 100-150 км. Велотуристу пiдвластнi будь-якi дороги й тропи. Дальнiсть велоподорожей практично необмежена й визначаiться лише кiлькiстю днiв, видiлюваних для походу.
Прикладом було й залишаiться унiкальне по довжинi й тривалостi подорож Г. Л. Травина в 1928- 1931 р., що проiхали на велосипедi уздовж границi Радянського Союзу, включаючи й морське узбережжя Пiвнiчного Льодовитого океану. Досвiд його подорожей i тренувань описаний у книзi Л. Харитонiвського.
Вибiр типу велосипеда. У цей час у краiнi випускаiться чотири основних типи велосипедiв для дорослих: дорожнi, дорожнi складнi, спортивно-туристськi й спортивнi.
Перед початком використання велосипеда варто ретельно вiдрегулювати всi основнi обертовi й перемикаючi вузли по заводськiй iнструкцii, що додаiться до кожного велосипеда, або ж по Довiднику велосипедиста. При цьому бажано зробити повне розбирання й зборку вiдповiдних вузлiв, що дасть необхiднi навички, якi завжди придадуться в похiдних умовах.
Пiсля того як вiдрегульованi обертовi й перемикаючi вузли, а також гальма, необхiдно зробити припасування (установку) сiдла й рулячи вiдповiдно до iндивiдуальних особливостей велосипедиста. Загальноприйнята методика, установки сiдла така:
1) по висотi сiдло встановлюiться так, щоб сидячий на ньому велосипедист мiг упертися пятою в площину педалi, що перебуваi в нижнiм положеннi;
2) по довжинi сiдло встановлюiться таким чином, щоб центр колiнного суглоба велосипедиста був над вiссю педалi, що перебуваi ув крайнiм переднiм положеннi.
Первiсна установка рулячи виробляiться, як правило, так, щоб висота його верхньоi площини збiгалася з висотою сiдла. Пiсля пробних поiздок висота, а також нахил рулячи коректуiться залежно вiд росту велосипедиста, довжини й сили його рук i визначаiться в остаточному пiдсумку зручнiстю посадки й прийнятного навантаження на руки. На оптимальне припасування рулячи варто звернути особливу увагу, тому що вiд цього за iнших рiвних умов залежить ступiнь стомлюваностi, особливо при тривалiй iздi.
Кiлька слiв про вибiр сiдла. Зручнiсть того або iншого типу сiдла визначаiться в основному iндивiдуальними особливостями велосипедиста, тому бажано випробувати кожного з типiв, що i в наявностi, не крiм i тверд спортивного, i вибрати для себе пiдходящий. Для жiнок рекомендуються вкороченi широкi мякi сiдла вiд дорожнiх велосипедiв, наприклад сiдло вiд дорожнього велосипеда Салют.
Установка багажникiв. Деяке число спортивно-туристських велосипедiв, що випускаються, забезпечуiться переднiм i заднiм багажниками. Вони вузькi й недостатньо мiцнi, тому що виготовляються з вiдрiзкiв сталевого дроту. РЖз цих багажникiв для подорожей можна використати як допомiжний тiльки переднiй, що витримуi навантаження 5-6 кг. Заднiй багажник повинен витримувати довгострокове навантаження до 30-35 кг
Для створення певних зручностей у подорожi при пiдготовцi велосипеда рекомендуiться зробити наступнi роботи:
1. Установити скобу для крiплення фляги. Доцiльно встановлювати ii традицiйно на пiдсiдельну трубу над переднiм перемикачем передач, причому бажано використати готовий комплект велогонщика. Можна застосувати й саморобне крiплення, конструкцiя якого визначаiться формою використовуваноi фляги. Наприклад, для розповсюдженоi пiвлiтровоi полiетиленовоi фляги овальноi форми цiлком надiйне крiплення забезпечуiться найпростiшою скобою 0-образноi форми. Скоба може бути виготовлена з 5-6-мiлiметрового дроту, що обтягаiться тонкою гумовою або хлорвiнiловою трубкою й крiпиться до рами за допомогою хомута
2. Установити вiдкидну пiдставку для велосипеда, що дозволяi залишати його у вертикальному положеннi, що представляi велику зручнiсть у дорожнiх умовах. Пiдходящоi i пiдставка вiд велосипеда Украiна, що використаiться без переробок.
3. Подовжити рукоятки, перемикача передач, знаходящейся на нижнiй рамi. Пiсля цiii переробки перемикати передачi набагато зручнiше: при цьому не потрiбно сильно нагинатися, зменшуiться зусилля на перемикання й зростаi точнiсть установки перемикача. Такий варiант бiльше надiйний, чим установка перемикача з подовженими рукоятками на кермi.
4. Змякшити кермо шляхом обмотки його смугою тонкоi губчатоi гуми, а поверх - бавовняною стрiчкою. Це зменшуi вплив вiбрацiй, що передаються через кермо на кистi рук.
5. Навiсити мова з тонкоi гуми на нижнiй кiнець щитка пер
Copyright © 2008-2013 studsell.com рубрикатор по предметам рубрикатор по типам работ пользовательское соглашение