Проблема коректного оформлення поняття "уяви" як спеціально наукового концепту
Курсовой проект - Психология
Другие курсовые по предмету Психология
о-порівняльний аналіз по родовидової схемі.
Продуктивність і успішність логічної процедури прямо повязана з тими вимогами, які до неї предявляються. Правила визначень підрозділяють на три групи: літературні, фактичні й логічні. Під літературними правилами мається на увазі те, що визначення повинне бути як можна більше ясним, повинне уникати фігуральних і метафоричних виражень. Інакше кажучи, зміст термінів, використовуваних у визначенні, повинен бути досить ясним для адресата.
До фактичних вимог можна віднести те, що кваліфікація обумовленого (дефінієндума) повинна відбуватися точно по істотних ознаках, а уточнення, пояснення вже уведеного терміна в деяку мову повинне здійснюватися через терміни, поняття, значення яких уже відомі, більше ясні й зрозумілі, чим значення поняття, що уточнює.
До логічних вимог віднесемо наступні:
1. Вимога взаємозаменімості (розмірності). Це значить, що в явних визначеннях обумовлене й визначальне повинні бути замінні один на одного в будь-яких стандартних контекстах (стосовно номінальних визначень). У реальних визначеннях мова йде про домірності, рівнообємності обумовленого й визначального.
2. Правило заборони порочного кола, що свідчить про те, що дефінієндум і інші вираження, певні за допомогою цього терміна, не повинні зустрічатися в дефінієнсі, тобто визначальне у свою чергу не повинне характеризуватися через обумовлене. Визначення не повинне бути негативним: у визначальному повинне вказуватися на якісь позитивні ознаки, а не на їхню відсутність, як, скажемо, у вираженні: Кит - не риба.
4. Правило некреативності, що вимагає, щоб визначення не створювало обумовлений предмет. Звичайно, можна спробувати дати визначення поняттю сніжна людина, але це не буде означати, що сніжна людина існує.
Порушення вимог, як правило, приводить до логічних помилок. В інших книгах, наприклад, зустрічається визначення логіки як науки про правильне мислення і його закони. При цьому правильне мислення визначається як мислення за законами логіки. Порушення правила домірності веде до того, що визначення може бути занадто вузьким або занадто широким. У занадто вузькому визначенні обсяг визначального вже обсягу обумовленого, наприклад: Людина - це істота з довгими ногами, блакитними очами й чорними волоссями, здатне до членороздільного мовлення.
3. Категорія уяви. Лінгво-логістичний аналіз психологічного концепту
3.1 Визнання поняття “уяви”
Уява - психічний процес створення образа предмета, ситуації шляхом перебудови наявних подань.
Визначення поняття (або дефініція) є логічна операція, що розкриває зміст поняття або встановлює значення терміна. За допомогою визначення понять ми можемо розкривати зміст поняття й тим самим відрізняти мислимі в ньому предмети від інших предметів.
У явному визначенні поняття, зміст якого треба розкрити, називається обумовленим, а те поняття, за допомогою якого воно визначається, називається визначальної. Явне визначення встановлює між ними відношення рівності їхніх обсягів, тобто відношення еквівалентності. У неявному визначенні місце визначального поняття займають контекст, набір аксіом або опис способу побудови обумовленого обєкта. Визначення буде реальним, якщо в ньому перераховуються істотні ознаки предметів, мислимих у понятті. Якщо визначається термін, що позначає предмет, то визначення буде номінальним. Вищенаведене визначення уяви реальне певне. За допомогою номінальних визначень уводяться також нові терміни, короткі імена замість більше складних описів предметів. Найбільш важливим серед реальних визначень є визначення через найближчий рід і видову відмінність. Суть цього визначення в тім, що спочатку встановлюється родова ознака, властивий мислимому в понятті предмету, а потім указується його специфічна, видова ознака (або кілька таких ознак).
- Уява - не дійсність, але воно не може без дійсності, тому що саме елементи дійсності є для нього живильним середовищем. (Т. Рибо. Психология воображения. М., 1967. с.66).
- Уява породжує образ того, що лише буде створено в процесі творчої роботи (Кудрявцев В.Т. Воображение ребёнка: природа и развитие.//Психологический журнал. М.: Наука/Интерпериодика, 2001, №5.- с.57-68).
- Уява повязане з нашою здатністю, і необхідністю творити нове (Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии.: В 2-х т. Т.1. М.: 1989).
- Уява - це відліт від минулого досвіду, перетворення його (Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии.: В 2-х т. Т.1. М.: 1989).
- Уява - це перетворення даного, здійснюване в образній формі (Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии.: В 2-х т. Т.1. М.: 1989).
- Уява - психічна діяльність, що полягає в створенні подань і уявних ситуацій, ніколи в цілому безпосередньо що не сприймалися людиною в дійсності (Філософська енциклопедія. М., 1989).
- Уява - психологічна здатність до простого відтворення того, що вже було нами сприйняте, або до відтворення таких образів, які не представляють копії якого-небудь колишнього сприйняття (Малий енциклопедичний словник Брокгауза й Ефрона. М., 1985).
- Уява - створення в процесі мислення нових образів на основі минулих сприйняттів і наявних понять (Словник Суспільні науки. К., 1992).
- Уява - це психічний процес, у якому відбиття дійсності відбувається в специфічній формі - обєктивно або субєктивно нового (у вигляді образів, подань, ідей), створеного на основі образів сприйняттів, памяті, а також знань придбаних у процесі м