Аналіз і прогноз кон'юнктури ринку кормів
Курсовой проект - Сельское хозяйство
Другие курсовые по предмету Сельское хозяйство
адають у бурт на 24 год, після чого згодовують разом із силосом.
Обробляючи лугами, солому зволожують їдким натром з розрахунку 40-50 кг його на 600-800 л води. Для цього під час подрібнення соломи в барабан соломосилосорізки підводять шланг від цистерни, наповненої їдким натром.
Для збагачення січки соломи на протеїн застосовують синтетичну сечовину. Спочатку її зволожують 3-4 %-м розчином лугу (1,5-2 кг їдкого натру на 100 л води) або вапном (1,5-2 кг негашеного вапна на 100 л води) та 1 - 1,5 кг сечовини. Загальна вологість обробленої соломи має становити 55-65 %. Зволожену січку складають у траншею або яму і ущільнюють, щоб вона самозігрівалася. Внаслідок термофільного анаеробного бродіння в соломі утворюються органічні кислоти і реакція її підвищується до рН==4,5-6. Така солома добре консервується і зберігається протягом багатьох місяців, а в разі потреби її можна згодовувати на 8-10-й день після обробки. При цьому вміст протеїну в соломі збільшується, а клітковини - зменшується.
Карбамідом і бікарбонатом амонію можна збагачувати солому перед згодовуванням. Січку соломи обробляють також розчином аміаку у воді. На кожен центнер січки соломи витрачають 12 л розчину, в якому 25 % аміаку. Обробляють солому також аміачною водою в ямах, траншеях, буртах і безпосередньо в скиртах, після чого накривають її поліетиленовою плівкою і залишають на кілька годин. При взаємодії соломи і аміачної води утворюється оцтовокислий амоній, який, подібно до сечовини, компенсує нестачу протеїну в соломі. Підрахунками встановлено, що поживність соломи, обробленої аміачною водою, підвищується у 2 рази.
Термоамонізацію соломи проводять так: у кормозапарниках К-1 місткістю 25 м3 через люк за допомогою пневмотранспортера завантажують 0,9-1 т січки соломи. Потім насосом подають 1,5- 2 %-й розчин кухонної солі і довантажують решту соломи (норма 1,4-1,5 т). У наповнений і закритий агрегат подають аміачну воду з розрахунку 50-60 л на 1 т соломи, 700-800 л води і 12-16 кг кухонної солі. Після заповнення в агрегат подають гарячу пару протягом 2,5-3 год. Температуру кормової маси доводять до 90 С. Оброблену січку вивантажують на транспортер і в теплому вигляді згодовують тваринам. Вміст протеїну в обробленій соломі збільшується у 4-5 разів.
Запаси грубих кормів у господарстві визначають обчисленням маси кормів, які зберігаються у скиртах або тюках. Якщо при скиртуванні солому чи сіно не зважували, то його масу визначають обчисленням обєму. Потім масу 1 м3 корму множать на обєм скирти в кубометрах і мають приблизну масу корму в скирті.
Для годування тварин ефективно використовують гранульований корм і травяне борошно.
Гранульовані корми виготовляють з штучно висушених конюшини, люцерни, еспарцету, а також з лучних трав, соломи, жому з додаванням до них меляси, мінеральних солей та карбаміду. Спів-підношення кормів і добавок регулюють за поживністю залежно під групи продуктивних тварин. Гранульований монокорм виготовляють з ячменю, кормових бобів, виковівсяної сумішки. Так, ячмінь, скошений у восковій стиглості, спочатку переробляють на січку, штучно висушують, а потім гранулюють. Такі гранули з ячменю поживніші і містять більше каротину, ніж гранули з соломи і зерна ячменю.
Додаючи до гранульованого корму біопрепарати - вітаміни, антибіотики, мікроелементи, гормональні стимулятори, транквілізатори та антиоксиданти-мають білково-вітамінні, білково-мінеральні концентрати. Такі кормові гранульовані сумішки виготовляють для птиці, продуктивних тварин, молодняка свиней і великої рогатої худоби. Для відгодівлі молодняка великої рогатої худоби виготовляють гранули з соломи, жому, меляси та карбамідів.
Оскільки гранульовані корми тваринам згодовують у менших кількостях, але частіше (до 15 разів на день), раціон складають з грубих, соковитих і гранульованих кормів. Раціон лише з гранульованих кормів знижує моторику травлення у рубці жуйних тварин.
Травяне борошно виготовляється у спеціальних сушарках. Завдяки швидкому висушуванню втрат поживних речовин від розпаду і вимивання дощем практично немає. Температура зеленої маси під час сушіння досягає 90-100 С, тому процес висушування триває 2-3 хв. Маса 1 м3 розмеленого травяного корму становить близько 300, а гранульованого-600-750 кг. Травяне борошно за поживністю близьке до концентрованих кормів.
Виготовляють його з люцерни, конюшини, сої, бобів, люпину, виковівсяної сумішки, червоної моркви з листям, гички буряків, ячменю, кукурудзи, сорго (у молочно-восковій та восковій стиглості). Якщо травяне борошно гранулюють, до нього додають розчин сантохіну. Гранульований корм краще зберігається у герметичне закритих приміщеннях або в місткостях, наповнених вуглекислим газом чи азотом.
Для згодування використовують також концентровані корми. До концентрованих кормів належать зерно злакових і бобових культур та відходи борошномельного та олійного виробництва - висівки, макухи, шроти. Концентровані корми характеризуються високим вмістом сухої речовини (84-88 %) і низьким вмістом клітковини (2-9 %), води (12-16 %). Ці корми поділяють на 3 групи: зерно злакових культур (багате на вуглеводи), зерно і насіння бобових (багате на протеїн), зерно сої, кукурудзи і насіння олійних культур (багате на жир). Із злакових культур вирощують здебільшого кукурудзу, ячмінь, овес, жито.
Оскільки ціле зерно перетравлюється погано, для годівлі тварин використовують подрібнені або розмелені концентровані корми. Поросятам і телятам для привчання до сухого корму згодовують ціле п?/p>