Аналіз і прогноз кон'юнктури ринку кормів
Курсовой проект - Сельское хозяйство
Другие курсовые по предмету Сельское хозяйство
?іленого від кісток знежиреного мяса коней, великої рогатої худоби тощо. Знежирене мясо висушують і розмелюють на борошно. Кілограм мясного борошна відповідає 1,5 кормової одиниці і містить 65 % білка. Згодовують його тільки свиням і птиці.
Мясокісткове борошно виготовляють із забитих тварин, мясо яких непридатне для харчування. Кілограм мясокісткового борошна відповідає 1,15 кормової одиниці і містить 40-65 % білка та 8-15 % жиру. Згодовують мясокісткове борошно свиням і птиці.
Кровяне борошно виробляють з крові коагулюванням її гарячою парою. Згусток крові пресують, сушать і розмелюють на борошно. У середньому воно містить близько 74 % перетравного білка. Кілограм кровяного борошна відповідає 1,39 кормової одиниці.
Рибяче борошно виготовляють з відходів переробки риби (плавників, луски, голів, нутрощів тощо). Кілограм рибячого борошна відповідає 1,24 кормової одиниці. Стандартне рибяче борошно містить 10 % води, 50-59 % протеїну, 2-6 % жиру, 26 % золи, 49 % перетравного білка. У ньому багато вітамінів, кальцію, фосфору та мікроелементів.
10. Способи підготовки кормів до згодування
Коренебульбоплоди тваринам згодовують цілими або подрібненими.
В бульбах картоплі міститься алкалоїд соланін, який шкідливо діє на тварин. Особливо багато його в недозрілих і гнилих бульбах. Перед згодовуванням картоплю пропарюють (для свиней) і розминають.
Щоб поліпшити смакові якості соломи і підвищити перетравність, її подрібнюють, змочують підсоленою водою і змішують з концентратами або подрібненими коренеплодами, яких додають 20-ЗО % від маси соломи. В результаті внесення вуглеводних кормів активізується діяльність мікрофлори рубця, що сприяє перетравленню клітковини в жуйних.
Запарювання соломяної січки теж підвищує перетравність її, поліпшує смак і запах, знезаражує від цвілі. Запарюють січку в деревяних ящиках або в цементованих траншеях протягом 40 хв. парою під тиском 5-6 атм. Після 5-6 год. запарену січку теплою згодовують худобі.
Самонагрівання і бродіння соломяної січки проводять в облицьованих ямах (1,52 м). Січку, змочену 2%-м розчином солі, складають шарами в яму і для кращого бродіння додають борошнисті корми. У такій січці температура підвищується, відбувається бродіння і нагромаджуються органічні кислоти, внаслідок чого смакові якості і згодовування її поліпшуються.
Під дією хімічних речовин також підвищується поживність соломи, наприклад, луги руйнують рослинні клітини, завдяки чому забезпечується доступ травних соків до вмісту клітин.
Кальцинування соломи проводять вапняним молоком (на 10 кг гашеного вапна додають 250-300 л води і 1,5 кг кухонної солі). Соломяну січку на 5-10 хв. вміщують у вапняне молоко, а потім виймають і складають на деревяному помості на 24-36 год., щоб стекла вода.
Обробка розчином лугу. На 100 кг соломяної січки беруть 4-6 кг їдкого натрію (каустичної соди) і розчиняють в 200 л води. Січку добре змочують розчином, ущільнюють і залишають на 5-6 год. Перед згодовуванням її промивають водою.
Зернові корми перед згодовуванням подрібнюють, що підвищує коефіцієнт перетравності зерна. Свині краще засвоюють зерно дрібного помелу, жуйні - середнього і крупного помелу та плющене зерно.
Вихід соломи становить у середньому 120-150 % маси врожаю.
Кожну тонну соломи, оброблену вапном або екструдийовану і гранульовану, за поживністю можна прирівняти до 2-3 т непідготовленої соломи. Вітчизняною зоотехнічною наукою і практикою розроблено багато різних способів підготовки соломи до згодовування. Всі способи поділяють на 3 групи: механічні та термічні (подрібнення, заварювання, запарювання, екструдиювання, гранулювання), біологічні (самозігрівання, силосування, дріжджування, грибкування) та хімічні (вапнування, кальцинування, обробка лугами, кислотами та іншими речовинами).
Тварини поїдають подрібненої соломи у 2 рази більше, ніж неподрібненої. Для поліпшення смакових якостей січку соломи зволожують теплою підсоленою водою, брагою, рідкими дріжджами,. кормовою мелясою (на 100 кг січки розчиняють у 100 л води 1,5- 2 кг кухонної солі, а кормову мелясу розбавляють водою з розрахунку 3-4 частини води на 1 частину меляси). Кормова меляса поліпшує діяльність бактерій у передшлунках жуйних, підвищує перетравність, сприяє утворенню амінокислот і вітамінів групи В у кишечнику. Зволожену січку здобрюють дертю, пшеничними висівками, комбікормом, макухою, шротами. Щоб поліпшити смакові якості, січку запарюють і заварюють (на 100 кг січки витрачають. 100 л кипяченої води). Вуглеводи соломи при температурі 80- 90 С карамелізуються, і вона набуває приємного аромату. Згодовують січку теплою (ЗО-35 С).
При запарюванні січки соломи гинуть плісеневі гриби і мікроби. Запарюють січку за допомогою гарячої пари, утвореної у водяних котлах пароутворювачів.
Останнім часом запроваджуються нові способи обробки соломи, Заслуговує на увагу термічна обробка соломи за допомогою екструдерів. Солому обробляють парою при високому тиску (135- 180 кг на 2,5 см2) і високій температурі (до 154 С).
Хімічна обробка у 2 рази підвищує поживність і перетравність соломи, а також знешкоджує корми від плісняви.
Вапнування соломи - дешевший спосіб її обробки. Поживність і перетравність соломи після вапнування підвищується у 1,5-2 рази: 1 т вапнованої соломи відповідає майже 400 кормовим одиницям.
Вапнують солому так. Вапняним розчином (3 кг негашеного або-9 кг гашеного вапна на 100 л води) зволожують січку. Потім її скл