Аналіз і прогноз кон'юнктури ринку кормів
Курсовой проект - Сельское хозяйство
Другие курсовые по предмету Сельское хозяйство
відповідає 0,15 кормової одиниці, містить від 100 до 250 мг каротину. Моркву слід згодовувати тваринам у сирому вигляді, бо в процесі варіння руйнується каротин.
Картопля містить до 30 % крохмалю. Вміст жиру, клітковини, золи і протеїну в ній незначний. Є вітаміни В1, В2, С. Картопля добре перетравлюється. Один кілограм картоплі відповідає 0,33 кормової одиниці.
Бульби містять глюкозид соланін, який під час варіння розкладається (частково переходить у воду).
Земляна груша (топінамбур) належить до багаторічних бульбоплодів. Бульби її добре зберігаються в землі протягом зими. Навесні на посівах топінамбура випасають свиней. Стебла і листки його використовують для приготування силосу. Один кілограм бульб топінамбура відповідає 0,24, а силосу з листків та стебел - 0,22 кормової одиниці.
6. Баштанні культури
(гарбузи, кормові кавуни і кабачки) містять до 85-90 % води, а також багато вуглеводів, каротину, вітамінів С і D. Це молокогонні корми, 1 кг їх відповідає 0,09-0,1 кормової одиниці.
Коренебульбоплоди згодовують тваринам у свіжому вигляді подрібненими. Перед подрібненням їх обовязково треба мити. Для свиней буряки і картоплю краще запарювати, потім розминати і змішувати з іншими кормами. Запарений корм швидко охолоджують до температури 35 С, змішуючи з холодними кормами і водою. Великій рогатій худобі буряки і картоплю можна згодовувати сирими. Гарбузи, кавуни подрібнюють на машинах ИКС-5,ОМ, а потім на машині С-12, змішують з концентратами, травяним борошном та іншими кормами. Силосовані коренебульбоплоди і баштанні можна згодовувати цілими великій рогатій худобі і після подрібнення свиням. На механізованих фермах силосовані буряки, картоплю, моркву і гарбузи подрібнюють, змішують з травяним борошном і концентратами, гранулюють, а після цього згодовують. Гранульований корм подають тваринам механізованим способом, що має велике значення у промисловому виробництві продуктів тваринництва.
7. Пасовищний корм і використання пасовищ
Пасовищна трава на річкових заплавах та на суходільних, гірських і степових луках найкраще задовольняє потреби великої рогатої худоби, овець, кіз і коней у поживних речовинах і вітамінах. Переведення тварин (особливо молодняка) з сухого корму на пасовищні трави нерідко призводить до розладу роботи травного каналу.
Зелена трава після кожного спасування відростає і сумарна врожайність її становить 200-250 ц/га, або 40-50 ц/га кормових одиниць. Врожайність зеленого корму на багаторічних культурних пасовищах після 5-6 спасувань становить 300-450 ц/га, або 75- 110 ц/га кормових одиниць.
Трава на пасовищах відростає нерівномірно - на початку літа , швидше, а в середині і наприкінці через нестачу вологи в грунті і тепла - повільніше.
Тварин на природних пасовищах починають випасати, коли висота травостою досягає 10-15 см. Перерослу траву спасувати недоцільно, бо тварини зїдають лише верхівки рослин. Таку траву краще скосити на сіно, для виготовлення сінажу або травяного борошна чи гранул. Для раціонального використання лучних угідь створюють культурні пасовища. Для цього проводять докорінне або поверхневе поліпшення лук (внесення органомінеральних добрив, викорчовування чагарників, вирівнювання площ, очищення поверхні від каміння і кротовин, підсівання трав і створення якісного злакобобового травостою, розбивання та обгороджування загонів). Корів рекомендується випасати в одному загоні протягом 2-3 діб. На гурт з 200 корів площа одного загону природного пасовища має становити 9-10, а культурного (конюшинового або люцернового) - 6-8 га. Загальна кількість загонів має бути така, щоб забезпечити стадо зеленим кормом у проміжках часу від спасування до відростання трави. Період відростання трави на Поліссі становить 15-20 днів, в лісостеповій зоні-20-24, у гірських районах-30 днів. Отже, на пасовищі у поліській зоні треба мати 6-7, у лісостеповій - 7-8, у степовій зоні і гірських районах Карпат - 9-10 загонів.
На низьковрожайних пасовищах загони використовують протягом меншої кількості днів, збільшуючи при цьому кількість загонів. На сіяних і високоврожайних пасовищах доцільно застосовувати електропастухи.
Організація зеленого конвейєра передбачає забезпечення тварин зеленими кормами на весь весняно-літній період. Для цього у кожній кліматичній зоні добирають групу високоврожайних озимих і ярих культур і висівають їх у певні строки. Наприклад, для Полісся і Лісостепу рекомендовано такий склад культур і таку схему зеленого конвейєра: озимий ріпак, викоріпакову чи викожитню сумішку, жито і пшеницю. Всі ці культури висівають восени, а використовують у квітні й травні.
У червні тваринам згодовують конюшину, люцерну, еспарцет та пасовищну траву.
У липні і серпні - пасовищну траву, ярі посіви виковівса, вико-горохово-ячмінної сумішки, сою, люпин, могар, суданську траву, чумизу, сорго, просо, отаву багаторічних трав другого і третього строку скошування.
У вересні - пасовищну траву, отаву багаторічних трав 4-го і 5-го строків скошування, викогорохово-вівсяні сумішки (післяжнивні посіви), кукурудзу, кукурудзо-соняшникові сумішки, гичку буряків, кукурудзо-люпинові сумішки.
У жовтні - пасовищну траву, отаву багаторічних трав, гичку буряків, післяжнивні посіви виковівса, ріпу, моркву, гарбузи.
У листопаді - буряки, гарбузи, кормову капусту, сінаж, силос.
8. Грубі корми, поживність і оцінка
До грубих кормів належать сіно, солома, полова і гілковий корм.
Сіно виготовляють ?/p>