Права профспСЦлок в УкраiнСЦ
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
Як показуСФ досвСЦд свСЦтовоi СЦсторСЦi перСЦоди економСЦчних спадСЦв СЦ потрясСЦнь приводили до кризи профспСЦлкового руху . Криза профруху в перехСЦдний перСЦод неминуча. У краiнах СНД, зокрема -в УкраiнСЦ, вона виявляСФться у формСЦ вСЦдриву профспСЦлок вСЦд мас, падСЦннСЦ ефективностСЦ iхнСЦх дСЦй, скорочення чисельностСЦ iх членСЦв. Як показуСФ практика, система соцСЦально-трудового захисту у нашСЦй краiнСЦ знаходиться поки в зародковому станСЦ. У перСЦод тривалого СЦ хворобливого становлення новоi системи трудових вСЦдносин працСЦвники бСЦльшостСЦ пСЦдприСФмств краiни виявилися зовсСЦм незахищеними. Це пСЦдтверджують данСЦ соцСЦологСЦчного обстеження ринку працСЦ в 2002 роцСЦ.
У ходСЦ обстеження працСЦвниками 246 пСЦдприСФмств п'яти регСЦонСЦв Украiни було задане питання про те, хто iх захищаСФ. БСЦльш 13 вСЦдсоткСЦв опитаних вСЦдповСЦли, що нСЦхто, а 16 - що захищають самСЦ себе. Таким чином, понад чверть працСЦвникСЦв не розраховують на захист, а змушенСЦ самСЦ шукати шляхи для вирСЦшення своiх проблем СЦ конфлСЦктСЦв.
ДосвСЦд краiн з розвинутою соцСЦально - орСЦСФнтованою ринковою економСЦкою показуСФ, що для успСЦшного соцСЦального захисту трудящих в сферСЦ трудових вСЦдносин встановлення спСЦвпрацСЦ мСЦж роботодавцями СЦ найманими робСЦтниками - потрСЦбно, щоб трудовСЦ ,соцСЦально-трудовСЦ питання на пСЦдприСФмствах вирСЦшували рСЦвноправно СЦ уповноваженСЦ представники СЦнтересСЦв працСЦвникСЦв, так СЦ роботодавцСЦв.
Поряд з СЦншими громадськими органСЦзацСЦями профспСЦлки в нашСЦй краiнСЦ претендують на те, щоб бути захисниками СЦнтересСЦв найманих працСЦвникСЦв. Разом з тим, судячи з результата обстеження, самСЦ працСЦвники не часто знаходять захист вСЦд сваволСЦ адмСЦнСЦстрацСЦi в особСЦ цих профспСЦлок. ТСЦльки 13 процентСЦв опитаних указали, що iх захищаСФ профспСЦлка, а 41 працСЦвникСЦв сподСЦваються на захист зСЦ сторони адмСЦнСЦстрацСЦi пСЦдприСФмства.
Здавалося би, ситуацСЦя повинна розвиватися в протилежному напрямку, адже звичайно роботодавець зацСЦкавлений не в захистСЦ, а в обмеженнСЦ прав найманих працСЦвникСЦв - вСЦн скорочуСФ iх, затримуСФ видачу зарплати, часом СЦ зменшуючи ii СЦ т.д. А працСЦвники як СЦ ранСЦше шукають у нього захисту! Що стосуСФться професСЦйних союзСЦв, що для того вони СЦ створенСЦ, щоб допомагати трудящим у кризових ситуацСЦях, та в данСЦй ролСЦ вони рСЦдко виступають.
УтСЦм, керСЦвники думають по-СЦншому. БСЦльш третини профспСЦлкових лСЦдерСЦв СЦ двСЦ третини директорСЦв вважають себе захисниками працСЦвникСЦв. У даному випадку в наявностСЦ переоцСЦнка своСФi ролСЦ в сферСЦ соцСЦально-трудового захисту працСЦвникСЦв як першоi, так СЦ другоi категорСЦй опитаних. ВСЦдповСЦдСЦ (опитування) працСЦвникСЦв на аналогСЦчнСЦ питання сильно вСЦдрСЦзняються вСЦд вСЦдповСЦдей адмСЦнСЦстрацСЦi СЦ профспСЦлкових керСЦвникСЦв.
ЦСЦкаво й СЦнше. Також бСЦльш третини голСЦв профспСЦлкових органСЦзацСЦй з числа опитаних вважають, що працСЦвникСЦв захищаСФ адмСЦнСЦстрацСЦя. Ще залишилися 25 вСЦдсоткСЦв якСЦ указали, що або працюючСЦ самСЦ себе захищають, або iх нСЦхто не захищаСФ, або iх захищаСФ мСЦкроколектив (найближчСЦ колеги по роботСЦ).
З одного боку, такий розподСЦл вСЦдповСЦдей означаСФ, що профспСЦлки усвСЦдомлюють свСЦй незначний вплив на пСЦдприСФмствах, що вони не мають належний авторитет. У даному випадку зрозумСЦло, чому майже половина опитаних працСЦвникСЦв сподСЦваСФться на захист керСЦвника й адмСЦнСЦстрацСЦi пСЦдприСФмства, оскСЦльки за ними залишаСФться прСЦоритет у прийняттСЦ остаточних рСЦшень у трудових суперечках.
З СЦншого боку, вСЦдповСЦдСЦ профлидерСЦв говорять як про пасивнСЦсть СЦ небажання профспСЦлок виступати на сторонСЦ працСЦвникСЦв проти адмСЦнСЦстрацСЦi, так СЦ про прагнення перекласти захиснСЦ функцСЦi на роботодавцСЦв, що маСФ СЦнтереси, протилежнСЦ СЦнтересам працСЦвникСЦв. Недивним у цьому зв'язку виглядаСФ СЦ те, що частина голСЦв профорганСЦзацСЦй вважаСФ, начебто робСЦтники самСЦ себе захищають, думаючи, що СЦншоi форми пСЦдтримки вони не потребують.
БСЦльшСЦсть вСЦдповСЦдей показуСФ, що працСЦвники як СЦ ранСЦше вбачають у профспСЦлках розподСЦльника соцСЦальних благ, потСЦм збСЦльшення заробСЦтноi плати. Звертання ж за допомогою при рСЦшеннСЦ трудових суперечок далеко не на першому мСЦсцСЦ.
Як СЦ ранСЦше на промислових пСЦдприСФмствах, в установах охорони здоров'я, науки профспСЦлки активно обговорюють з адмСЦнСЦстрацСЦСФю питання продуктивностСЦ працСЦ. РЖ якщо в промисловостСЦ це майже з'ясовано, то незрозумСЦлий вплив профспСЦлок на продуктивнСЦсть працСЦ в бюджетнСЦй сферСЦ, де
навСЦть визначення ii, як вСЦдомо, проблематично. Тому не дивно виглядаСФ той факт, що захищенСЦсть працСЦвникСЦв бюджетноi сфери СФ одою з найнижчих у народному господарствСЦ. Видно, значно простСЦше брати участь у господарських дискусСЦях, СЦ при цьому не нести нСЦякоi вСЦдповСЦдальностСЦ.
Тим часом адмСЦнСЦстрацСЦя найчастСЦше намагаСФться самотужки вирСЦшувати виробничСЦ проблеми, одноосСЦбно вСЦдповСЦдаючи за наслСЦдки своiх дСЦй. Особливо це вСЦдноситься до приватних пСЦдприСФмств, де бСЦльшСЦсть керСЦвникСЦв (бСЦльш 58 процентСЦв) вСЦдзначили, що тСЦльки директор СЦ адмСЦнСЦстрацСЦя несуть вСЦдповСЦдальнСЦсть за господарськСЦ невдачСЦ.
Як показало обстеження, у даний час нСЦ традицСЦйнСЦ, нСЦ знову утворенСЦ профспСЦлки не володСЦють достатньою силою , щоб захистити працСЦвникСЦв вСЦд зубожСЦння СЦ правового нСЦгСЦлСЦзму. Знову створенСЦ профспСЦлковСЦ групи звичайно складаються з кСЦлькох осСЦб, що залежать вСЦд волСЦ тАЬроботодавцятАЭ, СЦ бояться втратити роботу.
ПрофспСЦлковСЦ комСЦтети домагаються деяких поступок з сторони адмСЦнСЦстрацСЦй пСЦдприСФмств для своiх членСЦв, але роздрСЦбний характер протестСЦв не робить помСЦтного впливу на покращення положення найманих працСЦвни