Права профспСЦлок в УкраiнСЦ
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
СФднують громадян, пов'язаних спСЦльними СЦнтересами за родом iх професСЦйноi дСЦяльностСЦ. ПрофспСЦлки створюються без попереднього дозволу на основСЦ вСЦльного вибору iх членСЦв. УсСЦ професСЦйнСЦ спСЦлки мають рСЦвнСЦ права (ст. 36 КонституцСЦi Украiни).
Повноваження профспСЦлок регламентуються Законом Украiни "Про професСЦйнСЦ спСЦлки, iх права СЦ гарантСЦi дСЦяльностСЦ", прийнятим Верховною Радою Украiни 15 вересня 1999 p. УсСЦ СЦншСЦ законодавчСЦ акти у цСЦй сферСЦ застосовуються у частинСЦ, що не суперечить цьому ЗаконовСЦ. Це КЗпП (статтСЦ 43, 45, 52, 61, 64, 66, 67, 69, 71, 79,80,86,96,97,160, 161,193,226;глава II"Колективний договСЦр"), Закони Украiни "Про колективнСЦ договори СЦ угоди", "Про охорону працСЦ", "Про оплату працСЦ".
ЗгСЦдно СЦз Законом "Про професСЦйнСЦ спСЦлки, iх права СЦ гарантСЦi дСЦяльностСЦ" професСЦйна спСЦлка визначаСФться як добровСЦльна, неприбуткова громадська органСЦзацСЦя, яка об'СФднуСФ громадян, пов'язаних спСЦльними СЦнтересами за родом iх професСЦйноi (трудовоi) дСЦяльностСЦ (навчання) (ст. 1).
Потреба захисту прав СЦ СЦнтересСЦв працюючих особливо актуальна в сучасний перСЦод, що пСЦдсилив соцСЦально-економСЦчнСЦ протирСЦччя. ЗдСЦйсненню захисноi функцСЦi профспСЦлок сприяСФ соцСЦальне регулювання суспСЦльних вСЦдносин, у якСЦ вони вступають у процесСЦ своСФi дСЦяльностСЦ. ВСЦдносини за участю профспСЦлок регулюються рСЦзними видами соцСЦальних норм - морали, етики, права, традицСЦй та СЦн. ОднСЦ з них склалися в практицСЦ взаСФмодСЦi профспСЦлок з державними, господарськими органами, працСЦвниками, СЦ формально не закрСЦпленСЦ. РЖншСЦ - передбаченСЦ актами профспСЦлкових органСЦв. ТретСЦ мСЦстяться в нормативних правових актах.
ДСЦяльнСЦсть профспСЦлок регулюСФться в основному ними самими, як самостСЦйними громадськими органСЦзацСЦями за допомогою внутрСЦшнСЦх профспСЦлкових норм. прийнятих керСЦвними профспСЦлковими органами. ТакСЦ норми не носять правового характеру (хоча багато з них мають правовий наслСЦдок) СЦ мСЦстяться в статутах профспСЦлок СЦ iхнСЦх об'СФднань, СЦнших профспСЦлкових актах. З кола суспСЦльних вСЦдносин, у котрСЦ вступають профспСЦлки, правовому впливу пСЦддаються тСЦльки тСЦ, регулювання яких обСФктивно можливо, економСЦчно, соцСЦально СЦ полСЦтично необхСЦдно. Право сприяСФ здСЦйсненню поставлених перед профспСЦлками завдань, виконанню iхнСЦх захисних функцСЦй.
СуспСЦльнСЦ вСЦдносини за участю профспСЦлок регулюються правом у тСЦй мерСЦ, у який це необхСЦдно для забезпечення представництва СЦ захисту СЦнтересСЦв працюючих, успСЦшного функцСЦонування профспСЦлок СЦ подальшого розвитку суспСЦльства.
1.3.Принципи дСЦяльностСЦ профспСЦлок.
НезалежнСЦсть профспСЦлок - перший з основних
принципСЦв положення СЦ дСЦяльностСЦ профспСЦлок, забезпечуСФться
- прямою забороною усякого втручання органСЦв державноi влади СЦ посадових осСЦб у дСЦяльнСЦсть профспСЦлок,
- майновою самостСЦйнСЦстю;
- правом самостСЦйно розробляти СЦ затверджувати своi статути, визначати структуру, обирати керСЦвнСЦ органи, органСЦзовувати свою дСЦяльнСЦсть ст. 14 ЗУ тАЭПро професСЦйнСЦ спСЦлки iх права СЦ гарантСЦi iх дСЦяльностСЦтАЭ;
- забороною контролю за дСЦяльнСЦстю профспСЦлок з боку органСЦв юстицСЦi, що реСФструють профспСЦлки в якостСЦ юридичноi особи
Другий принцип - самоврядування передбачене
Законом тАЬПро громадськСЦ об'СФднаннятАЭ СЦ рСЦвною мСЦрою вСЦдноситься до всСЦх громадських об'СФднань. Стосовно до профспСЦлок вСЦн виражений у згадуваному вище iхньому правСЦ самостСЦйно приймати своi статути СЦ регулювати свою внутрСЦшню дСЦяльнСЦсть.
ТретСЦй принцип - добровСЦльнСЦсть об'СФднання в профспСЦлки закрСЦплений як законодавством про профспСЦлки ст.7 закону, так СЦ Законом тАЬПро громадськСЦ об'СФднаннятАЭ.
Четвертий принцип - рСЦвноправнСЦсть профспСЦлок ст.10 ЗУ тАЭПро професСЦйнСЦ спСЦлки iх права СЦ гарантСЦi iх дСЦяльностСЦтАЭ ; означаСФ, що усСЦ профспСЦлки СЦ iхнСЦ органи одного рСЦвня мають однаковСЦ права незалежно вСЦд чисельностСЦ,СЦ яких-небудь СЦнших ознак. Тим самим у законодавствСЦ знайшов вСЦдображення СЦ профспСЦлковий плюралСЦзм - наявнСЦсть не одного, а декСЦлькох профспСЦлок.
П'ятий принцип - законнСЦсть створення СЦ дСЦяльностСЦ випливаСФ СЦз законодавства про профспСЦлки СЦ прямо закрСЦплений Законом тАЬПро громадськСЦ об'СФднаннятАЭ.
Варто мати на увазСЦ, що в правову основу дСЦяльностСЦ профспСЦлок входить як власне законодавство про них, права СЦ гарантСЦi iх дСЦяльностСЦ, так СЦ трудове законодавство в цСЦлому, оскСЦльки воно використовуСФться профспСЦлками для захисту прав СЦ СЦнтересСЦв працСЦвникСЦв.
Визначальну правову основу дСЦяльностСЦ профспСЦлок складаСФ законодавство яке мСЦняСФться, удосконалюСФться в залежностСЦ вСЦд розвитку суспСЦльних вСЦдносин, у яких вони беруть участь, вСЦд основних економСЦчних вСЦдносин - вСЦд вСЦдносин власностСЦ, соцСЦально-полСЦтичноi обстановки в краiнСЦ.
У зв'язку з цим вСЦдбуваСФться перегляд прав профспСЦлок.
Таким чином, основнСЦ тенденцСЦi розвитку законодавства про профспСЦлки, iх прав СЦ гарантСЦй мСЦстяться в наступному:
по-перше, що воно проводиться у вСЦдповСЦднСЦсть з СЦснуючими суспСЦльними вСЦдносинами;
по-друге, у вСЦдмовСЦ вСЦд невластивих профспСЦлкам, як громадськСЦй органСЦзацСЦi повноважень;
по-третСФ, у збереженнСЦ, змСЦцненнСЦ СЦ розширеннСЦ прав, дозволяючих профспСЦлкам надСЦйно вСЦдстоювати соцСЦально-трудовСЦ права й СЦнтереси працСЦвникСЦв
<