Пострадянський перСЦод як перехСЦдний етап розвитку держави та права в УкраiнСЦ
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
Пострадянський перСЦод як перехСЦдний етап розвитку держави та права в УкраiнСЦ
Украiна переживаСФ складнСЦ часи. Зруйновано стару систему, зроблено СЦстотнСЦ кроки щодо побудови демократичноi держави [11, с. 358]. Проте, мабуть, нСЦхто тепер не буде заперечувати, що Украiна знаходиться в перехСЦдному станСЦ. РЖнша справа, що ще й досСЦ рСЦзнСЦ соцСЦальнСЦ кола та полСЦтичнСЦ партСЦi не можуть визначити, до яких саме держави та суспСЦльства ми прагнемо перейти. ВСЦдсутнСЦсть чСЦткоi вСЦдповСЦдСЦ на це питання, певна невизначенСЦсть в реалСЦзацСЦi якоiсь конкретноi концепцСЦi, розробка загального плану реформування держави на демократичних засадах, спСЦрнСЦсть питань про основнСЦ риси та шляхи побудови правовоi держави зумовлюСФ те, що за таких обставин неможливо визначити певний план дСЦй, систематизувати напрямки щодо вирСЦшення конкретних завдань суспСЦльного розвитку, вирСЦшити питання про iх черговСЦсть тощо [1, с. 9].
Нам здаСФться, що питання перехСЦдного перСЦоду не обмежуються найбСЦльш суттСФвими для державознавства проблемами виникнення держави, ii соцСЦального характеру (функцСЦй) СЦ державноi форми. ПерехСЦдний перСЦод - багатомасштабне соцСЦальне перетворення. ПерехСЦдна держава вСЦдображаСФ усю трансформацСЦю полСЦтичноi СЦ правовоi систем суспСЦльства, громадянських СЦнститутСЦв [9, с. 5], та передбачаСФ комплексне й суттСФве реформування усСЦх сфер життя, що СФ суперечливим та складним процесом аналСЦзу та реалСЦзацСЦi можливостей ii реорганСЦзацСЦi та розвитку. Феномен соцСЦального переходу - це суперечливий, багатоаспектний СЦ багатоетапний процес необхСЦдного, суттСФвого, комплексного перетворення однСЦСФi усталеноi форми органСЦзацСЦi держави в СЦншу, що мСЦстить в собСЦ одночасно елементи конкретно-СЦсторичного соцСЦокультурного минулого, специфСЦчного теперСЦшнього СЦ полСЦварСЦантного майбутнього, вСЦдповСЦдним чином позначаючись на характерСЦ соцСЦально-полСЦтичних вСЦдносин та особливостях протСЦкання духовно-СЦдеологСЦчних процесСЦв [20, с. 40]. За таких передумов перехСЦдним визнаСФться державний режим, який виникаСФ пСЦд час еволюцСЦi вСЦд цСЦлком певноi моделСЦ, яка так чи СЦнакше уявляСФться чистим типом, до СЦншоi, так само чСЦтко визначеноi чистоi моделСЦ [7, с. 17].
СлСЦд зазначити, що метою будь-якоi перехСЦдноi держави СФ забезпечення ii сталого розвитку, який, в свою чергу, СФ запорукою стабСЦльноi життСФдСЦяльностСЦ суспСЦльства, безпеки держави. Але необхСЦдно враховувати, що перехСЦдний перСЦод розвитку, як правило, супроводжуСФться зростанням кСЦлькостСЦ та поглибленням кризових явищ у державСЦ. РЖснуСФ необхСЦднСЦсть формування у перехСЦднСЦй державСЦ ефективних механСЦзмСЦв соцСЦального устрою, структурноi перебудови та модернСЦзацСЦi економСЦки СЦ виробництва, СЦнтенсивного розвитку науки, екологСЦзацСЦi життя. У залежностСЦ вСЦд глибини кризи не можна розраховувати на одночасний та рСЦвноцСЦнний розвиток всСЦх галузей народного господарства, цСЦлСЦсний вихСЦд з кризи всСЦх елементСЦв життя соцСЦуму одночасно. Тим бСЦльше, що в перехСЦднСЦй державСЦ, як правило, вСЦдсутня СФдина соцСЦальна концепцСЦя подолання кризових явищ СЦ стабСЦлСЦзацСЦi життя [9, с. 21].
Таким чином, транзитний перСЦод дозволяСФ оволодСЦти СЦ засвоiти масив новСЦтньоi СЦнформацСЦi з навколишнього середовища. ВСЦдбуваСФться вСЦдбСЦр СЦнформацСЦi та ii адаптацСЦi з метою вибору варСЦантСЦв подальшого руху СЦ розвитку суспСЦльства СЦ держави в цСЦлому. Саме це визначаСФ негативнСЦ та позитивнСЦ риси перехСЦдного перСЦоду.
Так, у позитив держави перехСЦдного типу можна вСЦднести те, що вона отримуСФ переваги формування нових соцСЦальних структур у iх чистому виглядСЦ, коли старСЦ форми докорСЦнно руйнуються СЦ на iх мСЦсцСЦ утворюються новСЦ СЦнституцСЦi. Цей процес загалом орСЦСФнтуСФться на кращСЦ свСЦтовСЦ традицСЦi, тобто перехСЦдна держава не перебуваСФ у станСЦ СЦзоляцСЦi, а може обирати для себе шляхи з досвСЦду, набутого людством за весь перСЦод СЦснування. Йде серйозний пошук системою альтернатив подальшого розвитку. Саме перехСЦднСЦ системи, якСЦ реформуються, СФ нестабСЦльними системами, здатними до розвитку, демонструють свою потенцСЦйнСЦсть, тобто здСЦбнСЦсть постСЦйно генерувати новСЦ СЦдеi, новСЦ структури, новСЦ шляхи, СЦнакше кажучи - варСЦанти, альтернативи розвитку системи.
Негативне зводиться до того, що не завжди набутий досвСЦд СФ позитивним для перехСЦдноi системи. Знову наголосимо на тому, що мають враховуватися нацСЦональнСЦ особливостСЦ та цСЦлСЦ суспСЦльного розвитку, характернСЦ для регСЦону, в якому вСЦдбуваються реформи. А тому поСФднання певних внутрСЦшнСЦх особливостей зСЦ свСЦтовими традицСЦями та реальне впровадження у життя результатСЦв подСЦбного поСФднання складаСФ неабияку складнСЦсть для держави.
НеоднозначнСЦсть у розумСЦннСЦ змСЦсту поняття перехСЦд, складнСЦсть сучасних соцСЦальних процесСЦв, суперечливий характер iх протСЦкання у рСЦзних краiнах, рСЦзновекторнСЦсть таких змСЦн у рСЦзних сферах суспСЦльного життя, а також наявнСЦсть субСФктивного моменту в iх оцСЦнцСЦ, змушують дослСЦдникСЦв шукати СЦ вживати поряд з поняттям перехСЦд СЦншСЦ поняття. Тому не випадково у науковСЦй лСЦтературСЦ можна зустрСЦти рСЦзнСЦ термСЦни, що характеризують украiнську державу цього СЦсторичного перСЦоду: перехСЦдна, посттоталСЦтарна, постсоцСЦалСЦстична, посткомунСЦстична, пострадянська, постСЦндустрСЦальна СЦ т.д., якСЦ хоча часто СЦ використовуються як синонСЦми, але все ж таки пСЦдкреслюють рСЦзнСЦ аспекти складного соцСЦально-полСЦтичного процесу в краiнСЦ, що сприяСФ бСЦльш адекватному СЦ повному вСЦдображенню сутностСЦ певних специфСЦчних сторСЦн гли