Пострадянський перСЦод як перехСЦдний етап розвитку держави та права в УкраiнСЦ
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
8-38].
З цього приводу СЦснуСФ думка СЦ СЦншого дослСЦдника В. ЧиркСЦна, який визначаСФ основну спрямованСЦсть пострадянськоi трансформацСЦi у напрямСЦ руйнацСЦi економСЦчного (роздержавлення власностСЦ, обмеження державного регулювання економСЦки), полСЦтичного (створення умов для багатопартСЦйностСЦ) та СЦдеологСЦчного (створення умов для СЦдеологСЦчного плюралСЦзму) тоталСЦтаризму [1, с. 7].
Узагальнюючи вказане, пострадянську державу можна визначити як державу, яка характеризуСФться особливим станом життСФдСЦяльностСЦ суспСЦльства, що знаходиться у пошуку альтернатив розвитку та здСЦйснюСФ перехСЦд вСЦд тоталСЦтарного соцСЦалСЦзму до становлення структур громадянського суспСЦльства з метою формування правовоi держави.
В цьому напрямСЦ особливоi актуальностСЦ набуваСФ правовий аспект здСЦйснення пострадянськоi трансформацСЦi. Адже усСЦ визначенСЦ теоретичнСЦ характеристики не мають своСФi сили та дСЦСФвостСЦ без правовоi реалСЦзацСЦi та нормативного закрСЦплення вихСЦдних положень на рСЦвнСЦ держави.
Наголошуючи на тому, що основним компонентом пострадянського перСЦоду СФ перехСЦднСЦсть вСЦд тоталСЦтарного соцСЦалСЦзму до демократСЦi (це стосуСФться СЦ суспСЦльства, СЦ держави), вважаСФмо доречним наголошувати на аналогСЦчному переходСЦ СЦ в аспектСЦ правовоi модернСЦзацСЦi, адже здСЦйснення будь-яких перетворень у краiнСЦ обовязково супроводжуСФться правовим визнанням та закрСЦпленням у вСЦдповСЦдних нормативно-правових актах.
При здСЦйсненнСЦ становлення Украiни як незалежноi, самостСЦйноi держави, в першу чергу мало встановлюватися нове, самостСЦйне СЦ незалежне украiнське право. Проте, для цього аспекту став характерним також вплив залишкСЦв тоталСЦтарного соцСЦалСЦзму в напрямСЦ надання на державному рСЦвнСЦ прСЦоритету певним полСЦтичним гравцям, що зумовлюСФ й досСЦ боротьбу гСЦлок влади, суперечнСЦсть у здСЦйсненСЦ ними наданих повноважень. До того ж, на час набуття Украiною незалежностСЦ, саме на право мала покладатися визначна роль у закрСЦпленСЦ вихСЦдних положень трансформацСЦi. В той же час доводиться констатувати, що повноваження щодо становлення украiнського законодавства були наданСЦ все тим же полСЦтичним дСЦячам, якСЦ займали лСЦдируючСЦ позицСЦi за часСЦв СЦснування СРСР, а тому, в силу сформованоi тоталСЦтарноi СЦдеологСЦi, вони не могли визначитися у прСЦоритетах демократичноi трансформацСЦi, мали високу недовСЦру до будь-якоi полСЦтичноi свободи та багатопартСЦйностСЦ, низьку правову культуру та правосвСЦдомСЦсть. КрСЦм того, на той час не СЦснувало чСЦткоi концепцСЦi полСЦтичного, економСЦчного розвитку, що спричинило зрештою нежиттСФздатнСЦсть правовоi бази, ii стихСЦйнСЦсть та динамСЦчнСЦсть.
На сьогоднСЦ ця проблема неузгодженостСЦ, колСЦзСЦй у законодавствСЦ залишаСФться актуальною, проте не можна не вСЦдзначити СЦ позитивних зрушень у здСЦйсненнСЦ правового будСЦвництва. Адже багато виголошених на рСЦвнСЦ законСЦв, указСЦв, розпоряджень положення вСЦдображають нинСЦ тСЦ вихСЦднСЦ СЦдеi, якСЦ ставилися на метСЦ трансформацСЦi - становлення демократСЦi.
Тож пострадянське право ми можемо визначити як систему загальнообовязкових, формально визначених, встановлених чи санкцСЦонованих державою правил поведСЦнки, що характеризуються високим ступенем динамСЦки, впливом соцСЦалСЦстичноi СЦдеологСЦi СЦ мають на метСЦ регламентацСЦю взаСФмовСЦдносин громадян та дСЦяльностСЦ механСЦзму пострадянськоi держави у напрямСЦ закрСЦплення демократичноi спрямованостСЦ державного будСЦвництва.
ПСЦдсумовуючи усе вищезазначене, ми зробили спробу дати визначення пострадянському етапу розвитку держави та права в УкраiнСЦ. Отже, пострадянський перСЦод - це перехСЦдний СЦсторичний етап розвитку держави та права, для якого характерними СФ змСЦни СЦ реформування усСЦх сфер життя людей з метою подолання конфронтацСЦi мСЦж гСЦлками влади, позбавлення вСЦдчуженостСЦ громадян вСЦд влади, створення належних умов СЦснування людей, налагодження внутрСЦшнСЦх СЦ зовнСЦшнСЦх звязкСЦв, подолання економСЦчноi, полСЦтичноi кризи, змСЦцнення довСЦри громадян до влади, пСЦдвищення духовностСЦ, рСЦвня правовоi культури, професСЦоналСЦзму державних службовцСЦв, запровадження дСЦСФвих механСЦзмСЦв контролю за законнСЦстю, що забезпечить становлення СЦ функцСЦонування демократичного режиму в краiнСЦ.
держава становлення соцСЦальний процес
ЛРЖТЕРАТУРА
1.Пшеворский А. Демократия и рынок. Политические и экономические реформы в Восточной Европе и Латинской Америке: Пер. с англ.. В.А. Бажанова. - М., 2000. - 319 с.
2.Римаренко Ю. РЖ. НацСЦональний розвСЦй Украiни. - К., 1995. - 269 с.
.Романюк О. ТранзитивнСЦ демократСЦi (про визначення характеру полСЦтичних режимСЦв перехСЦдних суспСЦльств) // Людина СЦ полСЦтика. - 2004. - №2. - с. 23-29.
.Руссо Ж.-Ж. Трактаты. - М.: Наука, 1969. - 703 с.
.Рябов С.Г. ПолСЦтологСЦчна теорСЦя держави. - К.: Тандем, 1996. - 240 с.
.СавельСФв В. КонцепцСЦя правовоi держави В.В. Копейчикова // ПСЦдприСФмництво, господарство СЦ право. - № 5, 2005. - с. 14-15.
.СавельСФв В. Ф. КонцепцСЦя прав людини в теорСЦi правовоi держави // Громадянське суспСЦльство СЦ правова держава. ЗбСЦрник наукових праць. - К., 1997. - с. 45-51.
.СелСЦванов В. Демократичний вимСЦр конституцСЦйноi реформи в УкраiнСЦ: обумовленСЦсть СЦ необхСЦднСЦсть // Право Украiни. - 2003. - №8. - с. 17-24.
.СелСЦванов В. Демократичний вимСЦр КонституцСЦйноi реформи в УкраiнСЦ: сучасне розумСЦння // Право Украiни. - 2003. - №9. - с. 15-23.
.СелСЦванов В., ДСЦденко Н. Правова природа регулювання суспСЦльних вСЦдносин // Право Украiни. - 2000. - №10. - с. 10-20.
.Скрипник О.В. РЖдея правовоi держави: теоретико-правова модель СЦ практична реалСЦзацСЦя. - К., 2004. - 672 с.
.Скрипнюк О. Правова держава СЦ становлення си